Ухвала суду № 41349288, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 листопада 2014 року м. Київ К/800/47878/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року

у справі № 801/6581/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан»

до 1. Державної податкової служби України

2. Державної податкової інспекції у місті Севастополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» за квітень 2013 року, поданої 17 травня 2013 року. Податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року ухвалено вважати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Данкан» до Державної податкової інспекції у місті Севастополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби – 17 травня 2013 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у місті Севастополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, поданої 17 травня 2013 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» 34,41 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової служби України.

Державна фіскальна служба України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 вересня 2014 року направила до канцелярії Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Також, Державна фіскальна служба України порушила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, яке обґрунтувала тим, що рішення суду апеляційної інстанції не надходило на адресу скаржника, а про існування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції податковий орган дізнався з інформаційно-пошукової системи доступу до судових рішень «Єдиний державний реєстр судових рішень».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2014 року касаційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху на підставі частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов’язано скаржника надати суду касаційної інстанції належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та встановлено строк для усунення вказаних недоліків.

В межах встановленого строку Державна фіскальна служба України в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження направила до суду касаційної інстанції лист, в якому повідомила, що ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень України 08 листопада 2013 року, що підтверджується листом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 17 жовтня 2014 року вих. №2646/14.

Разом з цим, доказів, які б свідчили про неможливість отримання копії оскаржуваного судового рішення у період з 03 жовтня 2013 року по 27 березня 2014 року, а також доказів неможливості роздрукування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень у період з 08 листопада 2013 року по 10 вересня 2014 податковим органом суду касаційної інстанції не надано, з урахуванням того, що зі змісту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що про дату, час та місце апеляційного розгляду справи 03 жовтня 2013 року сторони були повідомлені в установленому порядку.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо вказані особою підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними.

Поважними визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

З огляду на те, що Державною фіскальною службою України доказів отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, які б підтверджували поважність причин пропуску процесуального строку, не надано, вказані податковим органом підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнаються неповажними.

Враховуючи вищевикладене, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Державній фіскальній службі України, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Бившева