Ухвала суду № 41349011, 04.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2014 р. м. Київ К/800/32421/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Облагрохім - 2000» на постанову та ухвалуЧеркаського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 рокуу справі№ 823/2375/13-аза позовомПриватного підприємства «Облагрохім - 2000»доДержавної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі № 823/2375/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201, Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7, 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Облагрохім-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року при проведенні взаємовідносин із суб'єктами господарювання складено акт від 04.02.2013 року № 58/22-12/32268346, яким зафіксовано порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.127 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.1, 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток підприємств в сумі 1 870 501,00 грн.; пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.3, 198.6. ст.198. п. 201.1, 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 16 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1410/18696, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 721 961,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 року: № 0001102301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 936 127,00 грн.; № 0001112301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 799 146,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем неправомірно сформовано валові витрати та податковий кредит у зв'язку із відсутністю фактичного здійснення господарських операцій з TOB «Ліга-Новва», TOB «Каскад-транссервіс», TOB «Агротрейд Плюс», TOB «Багатопрофільна компанія «Продус», ПП «Панадор», TOB «Веріуст».

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції посилаються на протоколи допиту ОСОБА_4, директора TOB «Каскад-транссервіс» ОСОБА_5, засновника та директора ТОВ «Агротрейд Плюс» ОСОБА_6, ОСОБА_7, які на думку податкового органу та судів попередніх інстанцій є доказом відсутності реального виконання спірних господарських операцій.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою положення ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, на підставі належних та допустимих доказів дослідити питання реальності господарських операцій з вказаними контрагентами, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Облагрохім - 2000» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі № 823/2375/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак