Ухвала суду № 41348991, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/800/7645/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014

та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду 08.02.2013

у справі № 809/137/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет»

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартет» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0012691591 Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 08.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Квартет» за І півріччя 2012 року на підставі податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період І півріччя, складено акт № 6351/15-1/23976620 від 21.08.2012, в якому зафіксовано порушення п. 153.8 ст. 153, з урахуванням п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, а саме: неправомірно включено до від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму у розмірі 100% від'ємного фінансового результату операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року, що призвело до заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на суму 1 560 682 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 07.09.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0012691591 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 950 853 грн., в т.ч.: 1 560 682 грн. основного платежу та 390 171 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень у позивача вимог п. 153.8 ст. 153, з урахуванням п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, при формуванні від'ємного фінансового результату операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Статтею 153 Податкового кодексу України запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема, пунктом 153.8 цього Кодексу встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Згідно положень абз. 4 п. 153.8 ст. 153 ПК України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абз. 2, 3 п. 153.8 зазначеного Кодексу для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначає терміни «доходи» та «витрати».

Відповідно до абз. 5 п. 153.8 цього Кодексу якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Стаття 150 ПК України визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема п. 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не враховує витрат на придбання цінних паперів, а пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено застосування обмежень, встановлених статтею 150 ПК України, для від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, оскільки вказаним підрозділом Податкового кодексу визначено особливості справляння податку на прибуток підприємств та вказана норма стосується виключно від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є тотожним від'ємному значенню об'єкта оподаткування податком на прибуток, то застосування положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до обліку фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами є безпідставним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду 08.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.І. Степашко