Ухвала суду № 41348879, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Київ К/800/5370/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013

у справі № 820/9675/13-а

за позовом Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправною податкової консультації

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною податкової консультації Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 3654/10/20-38-06-19 від 12.09.2013 та встановлення, що на підставі рішення 22 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1046/13 пільга зі сплати земельного податку застосовується щодо Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» з 01.02.2013.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, позов задоволено частково; скасовано податкову консультацію як таку, що прийнята не у відповідності до чинного законодавства, в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.08.2013 позивач звернувся до податкового органу з приводу отримання податкової консультації з питання зазначення дати, з якої позивач звільнений від сплати земельного податку на підставі рішення 22 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1046/13, з огляду на положення п. 284.2 ст. 284 Податкового кодексу України.

Листом № 3654/10/20-38-06-19 від 12.09.2013 відповідач надав письмову консультацію, згідно з якою зазначив, що згідно із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах свої повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (пункт 1). Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізніше введення цих рішень у дію (пункт 5); рішення ради не може мати зворотної дії в часі та з огляду на приписи п. 284.2 ст. 284 Податкового кодексу України платник земельного податку звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому набрало чинності рішення ради і відповідно виникло право на пільгу.

Вважаючи вказану податкову консультацію такою, що суперечить вимогам Податкового кодексу України, змісту земельного податку, та не допомагає позивачеві правильно сформувати показники податкової звітності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, та враховуючи фактичне оскарження судових рішень лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, визначені ст. 220 КАС України, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. п. 284.1, 184.2 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із ч. 1 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частина 1 ст. 58 Конституція України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 по справ № 1-7/99, дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідності до п. 53.3 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Згідно змісту податкової консультації, наданої податковим органом листом № 3654/10/20-38-06-19 від 12.09.2013 судами обох інстанцій встановлено, що надана інформація не містить консультацію стосовно практичного застосування конкретної норми п. 284.2 ст. 284 Податкового кодексу України, а саме: визначення дати з якої ДП «Завод імені В.О. Малишева» звільнено від сплати земельного податку на підставі рішення 22 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1046/13, а в листі лише процитовані норми п. п. 284.1, 284.2 ст. 284 Податкового кодексу України, п. п. 1, 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, при прийнятті спірної податкової консультації податковим органом не враховано окремих норм податкового законодавства щодо надання пільги з земельного податку, що спричинило передчасні та необґрунтовані висновки про період виникнення та дії такої пільги.

Зважаючи на вказані обставини, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний