Ухвала суду № 41348853, 28.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року м. Київ К/800/46241/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Карук О. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областіна постанову та ухвалуСумського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014 рокуу справі№ 2а-1870/9734/12за позовомДержавної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областідоПублічного акціонерного товариства «Сумихімпром»простягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 2а-1870/9734/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. п. 87.9, 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені рішення.

Справа в касаційному порядку переглядається повторно.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 110 982,37 грн. та по земельному податку з юридичних осіб в сумі 180 562,31 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року у справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Сумихімпром» з питань дотримання податкового законодавства в частині виплати (нарахування) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат працівникам підприємства та правильності обчислення і своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року складено акт № 1605/17-1208/05766356/60 від 16.03.2012 року, яким зафіксовано, що станом на 31.03.2012 року до бюджету не перераховано утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 7 391 299,93 грн. та нарахована пеня в розмірі 110 982,34 грн.

Згідно із абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла до порушення справи про банкрутство відповідача, тобто є конкурсною вимогою, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для її стягнення.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог залишок заборгованості відповідача із земельного податку становить 180 562,31 грн., яка виникла за жовтень місяць 2012 року відповідно до податкової декларації з плати за землю № 9004914930 поданої 13.02.2012 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що визначена у розрахунках земельного податку сума сплачена підприємством в повному обсязі в строки, встановлені Податковим кодексом України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, заборгованість із земельного податку за жовтень 2012 року погашена позивачем згідно з платіжним дорученням № 28412 від 27.11.2012 року.

Проте, вищевказані платежі зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення в розумінні положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Вказане зарахування коштів, сплачених позивачем коштів по зобов'язанням із земельного податку, в рахунок заборгованості із цього податку здійснювалась відповідачем у зв'язку із наявністю боргу за 2009, 2010, 2011 роки.

Обставини, пов'язані із встановленням наявності у відповідача заборгованості із земельного податку з юридичних осіб за минулі періоди 2009, 2010, 2011 роки, були предметом розгляду в адміністративній справі № 818/1921/13-а за позов ДПІ в м. Сумах до ПАТ «Сумихімпром».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року у справі № 818/1921/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, в задоволенні позову.

В ході розгляду даної справи встановлено, що заборгованість позивача із земельного податку з юридичних осіб за минулі періоди 2009, 2010, 2011 роки виникла до порушення провадження справи про банкрутство і є конкурсною в розумінні положень ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З посиланням на ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для зарахування платежу з погашення заборгованості із земельного податку за жовтень 2012 року (платіжне доручення № 28412 від 27.11.2012 року в рахунок погашення боргу з земельного податку згідно з черговістю його виникнення в розумінні положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, оскільки така заборгованість фактично відсутня, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості із земельного податку не підлягають задоволенню.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в їх задоволенні.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014 року у справі № 2а-1870/9734/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак