Рішення № 41342248, 10.11.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2014 р.Справа № 924/1408/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради смт. Чемерівці Хмельницької області

про стягнення 14388,80 грн., з яких: 9566,79 грн. - пені, 2109,16 грн. - інфляційних втрат, 2712,85 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

від позивача: Безпалюк О.Л. - представник за довіреністю №14-95 від 18.04.2014 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму 14388,80 грн., з яких: 9566,79 грн. - пеня, 2109,16 грн. - інфляційні втрати, 2712,85 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13/3189-ТЕ-34 від 28.12.2012 р. Враховуючи, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 9566,79 грн. - пені, 2109,16 грн. - інфляційних втрат та 2712,85 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте у відзиві від 29.09.2014р. №214 вважає позовну заяву необґрунтованою і такою, що не відповідає фактичним обставинам. Вказує, що заборгованість по розрахунку за отриманий газ виникла у зв'язку з невідшкодуванням підприємству різниці в тарифах. Стверджує, що КП "Тепломережа" отримавши кошти відшкодовані за різницю в тарифах, повністю розрахувалася із позивачем за отриманий природний газ.

Звертає увагу, що з січня 2013р. по вересень 2014р., ПАТ "НАК "Нафтогаз України" жодного разу не звернувся до КП "Тепломережа" з претензією про неналежне виконання умов укладеного договору. Також вважає, що відсутність претензій підтверджується актом звірки розрахунків від 30.06.2014р.

Посилається на п. 9. договору № 13/3189-ТЕ-34 від 28.12.2012 р., в якому визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій та зазначає, що лише у разі недосягнення сторонами згоди, спори вирішуються у судовому порядку.

Також повідомляє, що основним видом діяльності КП "Тепломережа" є надання послуг з теплопостачання. Підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані, вільні обігові кошти на підприємстві відсутні, невідшкодована різниця в тарифах складає 975,8 тис. грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесена до ЄДРПОУ, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств № 497936 від 10.04.2014 р.

Комунальне підприємство "Тепломережа" зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 30.05.2014.

28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Тепломережа" (покупець) був укладений договір №13/3189-ТЕ-34 купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями на національними творчими спілками ї їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. газ обсягом до 143,2 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 32,2; лютий - 27,6; березень - 24,0; квітень - 5,4; жовтень - 10,0; листопад - 20,0; грудень - 25,0.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг) можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. договору).

Зі змісту п. 3.1. договору вбачається, що право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п. 3.1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (п.5.2. договору).

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 156231,20 грн., крім того ПДВ - 31246,24 грн., разом з ПДВ - 187477,44 грн. (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.3. договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

В п. 6.4 договору сторони погодили, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, грошова сума, яка надійшла від покупця погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу покупцем: у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу погашається неустойка; у третю чергу погашається основна сума боргу.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В п. 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Пунктом 11.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині поставки газу до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивач протягом січня - грудня 2013р. передав, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 162821,27 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.01.2013р. на суму 38500,95 грн., від 28.02.2013р. на суму 32325,45 грн., від 31.03.2013р. на суму 33380,67 грн., від 30.04.2013р. на суму 11500,01 грн., від 31.10.2013р. на суму 8991,59 грн., від 30.11.2013р. на суму 11053,57 грн., від 31.12.2013р. на суму 27069,03 грн.

Відповідач розрахувався з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що підтверджується довідкою позивача про сальдо з 01.01.2013р. по 31.07.2014р., довідкою про операції по підприємству відповідача з 01.01.2013р. по 31.07.2014р. та копіями банківських виписок з реєстру платежів.

Враховуючи, що платежі здійснювалися відповідачем з порушенням термінів оплати, позивач звернувся з позовом про стягнення з КП "Ізяславтепломережа" 9566,79 грн. пені, 2712,85 грн. - 3 % річних, 2109,16 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи 28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприєсмвтвом "Тепломережа" (покупець) був укладений договір № 13/1045-ТЕ-34 купівлі - продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок за отриманий природний газ в наступні строки:

- за газ, отриманий в січні 2013 року - до 14 лютого 2013 року;

- за газ, отриманий в лютому 2013 року - до 14 березня 2013 року;

- за газ, отриманий в березні 2013 року - до 14 квітня 2013 року;

- за газ, отриманий в квітні 2013 року - до 14 травня 2013 року;

- за газ, отриманий в жовтні 2013 року - до 14 листопада 2013 року;

- за газ, отриманий в листопаді 2013 року - до 14 грудня 2013 року;

- за газ, отриманий в грудні 2013 року - до 14 січня 2014 року.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідачем повністю погашена заборгованість за договором №13/3189-ТЕ-34 від 28.12.2012р. лише 01.04.2014р.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи умови оплати за газ передбачені п. 6.1 договору та докази оплати відповідачем заборгованості, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору №13/3189-ТЕ-34 купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012р., оскільки заборгованість була сплачена з порушенням термінів, визначених даним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Таким чином, нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічних справах щодо періоду нарахування інфляційних (постанови від 10.02.2014р. по справі №924/917/14, від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).

Позивачем заявлено до стягнення 2178,82 грн. інфляційних втрат, з яких: 32,84 грн. - за період з листопада по грудень 2012р., які нараховані за зобов'язаннями жовтня 2012р.; 706,84 грн. - за грудень 2012р., які нараховані за зобов'язаннями листопада 2012р.; 1439,14 грн. - за період з січня 2013р. по січень 2014р., які нараховані за зобов'язаннями грудня 2012р.

Судом враховуються, що відповідно до п. 6.1. договору, остаточний термін платежу за фактично спожитий природний газ встановлений до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки, тому прострочка платежу за зобов'язаннями кожного місяця виникає з 14 числа наступного місяця за місяцем поставки.

Таким чином, здійснивши перерахунок інфляційних втрат заявлених позивачем, судом встановлено, що:

- відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у лютому 2013р. газ до 14.03.2013р. Позивачем невірно визначено період застосування індексу інфляції та суму заборгованості, яка індексується. Враховуючи, що відповідачем була здійснена оплата 12.11.2013р., то правомірним буде нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 32325,45 грн. за період з березня по вересень 2013р. (з 14.03.2013р. по 13.10.2013р.). В зазначений період мала місце дефляція, тому розмір інфляційних втрат має від'ємне значення (-226,31 грн.).

За жовтень 2013р. (період з 14.10.2013р. по 13.11.2013р.) інфляційні втрати нараховуються на суму заборгованості, яка існувала на кінець звітного періоду, тобто на суму 28826,40 грн. та складають 115,31 грн.

Аналогічний порядок нарахування інфляційних втрат за листопад 2013р. (період з 14.11.2013р. по 13.12.2013р.) на суму 13826,40 грн., яка існувала на кінець звітного періоду та складають 27,65 грн.

Враховуючи, що 24.12.2013р. відповідачем заборгованість була погашена повністю, то за грудень 2013р. (період нарахування з 14.12.2013р. по 13.01.2014р.) відсутні підстави нараховувати на заборгованість інфляцію, оскільки борг існував менше місця.

Отже, за зобов'язаннями лютого 2013р. відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, оскільки за період прострочення виконання зобов'язань переважала дефляція;

- відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у березні 2013р. газ до 14.04.2013р. Оскільки відповідачем була здійснена оплата 24.12.2013р., то правомірним буде нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 33380,67 грн. за період з квітня по листопад 2013р. (з 14.04.2013р. по 13.12.2013р.). В зазначений період мала місце дефляція, тому розмір інфляційних втрат має від'ємне значення (-34,55 грн.).

За період з грудня 2013р. по лютий 2014р. (період з 14.12.2013р. по 13.03.2014р.) інфляційні втрати нараховуються на суму заборгованості 207,73 грн. та складають 2,71 грн.

За березень 2013р. (період нарахування з 14.03.2014р. по 13.04.2014р.) відсутні підстави нараховувати на заборгованість інфляцію, оскільки борг існував менше місця, у зв'язку з тим, що 01.04.2014р. відповідачем заборгованість була погашена повністю.

Таким чином, за зобов'язаннями березня 2013р. відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, оскільки за період прострочення виконання зобов'язань переважала дефляція;

- відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у квітні 2013р. газ до 14.05.2013р. Враховуючи, що відповідачем була здійснена оплата 01.04.2014р., то правомірним буде нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 11500,01 грн. за період з травня 2013р. по лютий 2014р. (з 14.05.2013р. по 13.03.2014р.), що складає 138,04 грн.

З огляду на те, що 01.04.2014р. відповідачем заборгованість була погашена повністю, то за березень 2014р. (період нарахування з 14.03.2014р. по 13.04.2014р.) відсутні підстави нараховувати на заборгованість інфляцію, оскільки борг існував менше місця.

- відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у жовтні 2013р. газ до 14.11.2013р. Оскільки відповідачем була здійснена оплата 01.04.2014р., то правомірним буде нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 8991,59 грн. за період з листопада 2013р. по лютий 2014р. (з 14.11.2013р. по 13.03.2014р.), розмір яких складає 135,58 грн.

Враховуючи, що 01.04.2014р. відповідачем заборгованість була погашена повністю, то за березень 2014р. (період нарахування з 14.03.2014р. по 13.04.2014р.) відсутні підстави нараховувати на заборгованість інфляцію, оскільки борг існував менше місця.

- відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у листопаді 2013р. газ до 14.12.2013р. З огляду на те, що відповідачем була здійснена оплата 01.04.2014р., то правомірним буде нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 11053,57 грн. за період з листопада 2013р. по лютий 2014р. (з 14.11.2013р. по 13.03.2014р.), що складає 144,27 грн.

Оскільки 01.04.2014р. відповідачем заборгованість була погашена повністю, то за березень 2014р. (період нарахування з 14.03.2014р. по 13.04.2014р.) відсутні підстави нараховувати на заборгованість інфляцію, оскільки борг існував менше місця.

- відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у грудні 2013р. газ до 14.01.2014р. Враховуючи, що відповідачем була здійснена оплата 01.04.2014р., то правомірним буде нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 27069,03 грн. за період з січня 2014р. по лютий 2014р. (з 14.01.2014р. по 13.03.2014р.), розмір яких складає 216,88 грн.

З огляду на те, що 01.04.2014р. відповідачем заборгованість була погашена повністю, то за березень 2014р. (період нарахування з 14.03.2014р. по 13.04.2014р.) відсутні підстави нараховувати на заборгованість інфляцію, оскільки борг існував менше місця.

Отже, правомірним буде нарахування інфляційних втрат в розмірі 634,78 грн., з яких: 138,04 грн. - за зобов'язаннями квітня 2013р. (за період з травня 2013р. по лютий 2014р.), 135,58 грн. - за зобов'язаннями жовтня 2013р. (за період з листопада 2013р. по лютий 2014р.), 144,27 грн. - за зобов'язаннями листопада 2013р. (за період з січня 2013р. по лютий 2014р.), 216,88 грн. - за зобов'язаннями грудня 2013р. (за період з січня 2014р. по лютий 2014р.).

З огляду на зазначене, суд вважає, що сума 1474,39 грн. інфляційних втрат нарахована позивачем безпідставно, тому в її стягненні необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 2712,85 грн., з яких: 605, 36 грн. - за зобов'язаннями січня 2013р., 717,38 грн. - за зобов'язаннями лютого 2013р., 709,51 грн. - за зобов'язаннями березня 2013р., 305,30 грн. - за зобов'язаннями квітня 2013р., 102,73 грн. - за зобов'язаннями жовтня 2013р., 99,03 грн. - за зобов'язаннями листопада 2013р., 173,54 грн. - за зобов'язаннями грудня 2013р.,

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем в період нарахування 3% річних враховувався фактичний день сплати заборгованості, тоді як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування (п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено наступне:

- за період з 14.02.2013р. по 09.06.2013р. (116 днів прострочення) із суми заборгованості 38500,95 грн., розмір 3% річних складає 367,08 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 02.07.2013р. (23 дні прострочення) із суми заборгованості 38500,95 грн., розмір 3% річних складає 72,78 грн.;

- за період з 04.07.2013р. по 12.08.2013р. (40 днів прострочення) із суми заборгованості 18500,95 грн., розмір 3% річних складає 60,83 грн.;

- за період з 13.08.2013р. по 13.08.2113р. (1 день прострочення) із суми заборгованості 18500,95 грн., розмір 3% річних складає 1,52 грн.;

- за період з 14.08.2013р. по 29.09.2013р. (47 днів прострочення) із суми заборгованості 18500,95 грн., розмір 3% річних складає 71,47 грн.;

- за період з 01.10.2013р. по 21.10.2013р. (21 день прострочення) із суми заборгованості 13500,95 грн., розмір 3% річних складає 23,30 грн.;

- за період з 23.10.2013р. по 11.11.2013р. (20 днів прострочення) із суми заборгованості 1500,95 грн., розмір 3% річних складає 2,47 грн.;

- за період з 14.03.2013р. по 09.06.2013р. (88 дні прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір 3% річних складає 233,81 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. (64 дні прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір 3% річних складає 170,04 грн.

- за період з 12.08.2013р. по 13.09.2013р. (32 дні прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір 3% річних складає 85,02 грн.;

- за період з 14.09.2013р. по 11.11.2013р. (59 днів прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір 3% річних складає 156,76 грн.;

- за період з 13.11.2013р. по 21.11.2013р. (9 днів прострочення) із суми заборгованості 28826,40 грн., розмір 3% річних складає 21,32 грн.;

- за період з 23.11.2013р. по 02.12.2013р. (10 днів прострочення) із суми заборгованості 23826,40 грн., розмір 3% річних складає 19,58 грн.;

- за період з 04.12.2013р. по 23.12.2013р. (20 днів прострочення) із суми заборгованості 13826,40 грн., розмір 3% річних складає 22,73 грн.;

- за період з 14.04.2013р. по 09.06.2013р. (57 дні прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір 3% річних складає 156,39 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. (64 дні прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір 3% річних складає 175,59 грн.;

- за період з 13.08.2013р. по 13.10.2013р. (62 дні прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір 3% річних складає 170,10 грн.;

- за період з 14.10.2013р. по 23.12.2013р. (71 день прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір 3% річних складає 194,80 грн.;

- за період з 25.12.2013р. по 25.12.2013р. (1 день прострочення) із суми заборгованості 30207,73 грн., розмір 3% річних складає 2,48 грн.;

- за період з 27.12.2013р. по 29.12.2013р. (3 дні прострочення) із суми заборгованості 10207,73 грн., розмір 3% річних складає 2,52 грн.;

- за період з 31.12.2013р. по 31.03.2014р. (91 день прострочення) із суми заборгованості 207,73 грн., розмір 3% річних складає 1,55 грн.;

- за період з 14.05.2013р. по 09.06.2013р. (27 днів прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір 3% річних складає 25,52 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. (64 дні прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір 3% річних складає 282,30 грн.;

- за період з 13.08.2013р. по 13.11.2013р. (93 дні прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір 3% річних складає 87,90 грн.;

- за період з 14.11.2013р. по 31.03.2014р. (138 днів прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір 3% річних складає 130,44 грн.;

- за період з 14.11.2013р. по 31.03.2014р. (138 днів прострочення) із суми заборгованості 8991,59 грн., розмір 3% річних складає 101,99 грн.;

- за період з 14.12.2013. по 31.03.2014р. (108 днів прострочення) із суми заборгованості 11053,57 грн., розмір 3% річних складає 98,12 грн.;

- за період з 14.01.2014р. по 31.03.2014р. (77 днів прострочення) із суми заборгованості 27069,03 грн., розмір 3% річних складає 171,31 грн.

Отже, правомірним буде нарахування та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2687,91грн.

Таким чином, в частині стягнення 3% річних в розмірі 24,94 грн. (2712,85 - 2687,91 = 24,94) необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку із несвоєчасною оплатою природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 9566,79 грн., зокрема: 605,36 грн. - за зобов'язаннями січня 2013р., 717,38 грн. - за зобов'язаннями лютого 2013р., 709,51 грн. - за зобов'язаннями березня 2013р., 305,30 грн. - за зобов'язаннями квітня 2013р., 102,73 грн. - за зобов'язаннями жовтня 2013р., 99,03 грн. - за зобов'язаннями листопада 2013р., 173,54 грн. - за зобов'язаннями грудня 2013р.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при визначенні періоду, за який нараховувалася пеня позивачем враховувався фактичний день сплати заборгованості, тоді як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено наступне:

- за період з 14.02.2013р. по 09.06.2013р. (116 днів прострочення) із суми заборгованості 38500,95 грн., розмір пені складає 1835,39 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 02.07.2013р. (23 дні прострочення) із суми заборгованості 38500,95 грн., розмір пені складає 339,65 грн.;

- за період з 04.07.2013р. по 12.08.2013р. (40 днів прострочення) із суми заборгованості 18500,95 грн., розмір пені складає 283,85 грн.;

- за період з 13.08.2013р. по 13.08.2113р. (1 день прострочення) із суми заборгованості 18500,95 грн., розмір пені складає 6,59 грн.;

- за період з 14.03.2013р. по 09.06.2013р. (88 дні прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір пені складає 1169,03 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. (64 дні прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір пені складає 793,52 грн.

- за період з 12.08.2013р. по 13.09.2013р. (32 дні прострочення) із суми заборгованості 32325,45 грн., розмір пені складає 368,42 грн.;

- за період з 14.04.2013р. по 09.06.2013р. (57 дні прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір пені складає 781,93 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. (64 дні прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір пені складає 819,43 грн.;

- за період з 13.08.2013р. по 13.10.2013р. (62 дні прострочення) із суми заборгованості 33380,67 грн., розмір пені складає 737,12 грн.;

- за період з 14.05.2013р. по 09.06.2013р. (27 днів прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір пені складає 127,60 грн.;

- за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. (64 дні прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір пені складає 282,30 грн.;

- за період з 13.08.2013р. по 13.11.2013р. (93 дні прострочення) із суми заборгованості 11500,01 грн., розмір 3% річних складає 380,92 грн.;

- за період з 14.11.2013р. по 31.03.2014р. (138 днів прострочення) із суми заборгованості 8991,59 грн., розмір пені складає 441,94 грн.;

- за період з 14.12.2013. по 31.03.2014р. (108 днів прострочення) із суми заборгованості 11053,57 грн., розмір пені складає 425,18 грн.;

- за період з 14.01.2014р. по 31.03.2014р. (77 днів прострочення) із суми заборгованості 27069,03 грн., розмір пені складає 742,36 грн.

Отже, правомірним буде нарахування та стягнення з відповідача пені в розмірі 9535,23 грн.

Тому, в частині стягнення пені в розмірі 31,56 грн. (9566,79 - 9535,23 = 31,56) необхідно відмовити.

Судом критично оцінюються доводи відповідача з приводу несвоєчасної сплати коштів за отриманий природний газ у зв'язку з невідшкодуванням підприємству різниці в тарифах, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., за яким відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена у постановах ВГСУ по справі №917/1924/13 від 23.04.2014р., № 910/16351/13 від 09.04.2014р.)

Також враховуються положення п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно яких за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

При цьому, судом береться до уваги, що спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх господарських (грошових) зобов'язань за договором №13/3189-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р.

Як визначено ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом береться до уваги, що правовідносини між сторонами склалися на підставі договору №13/3189-ТЕ-34 від 28.08.2012р., який є двостороннім правочином, за змістом якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити природний газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами договору. Тому посилання відповідача на невідшкодування підприємству різниці в тарифах як на причину несвоєчасної сплати коштів за отриманий газ є безпідставним. З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з простроченням відповідачем термінів виконання зобов'язань за договором заявлені відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства.

Також судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що позивач за період з січня 2013р. по вересень 2014р. жодного разу не звертався до КП „Тепломережа" з претензією про неналежне виконання умов договору №13/3189-ТЕ-34 від 28.12.2012р., з огляду на те, що п. 6.1. зазначеного договору визначено терміни розрахунків за поставлений природний газ.

З приводу посилання відповідача на важке фінансове становище, то судом враховуються положення п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно яких за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підлягають задоволенню частково в сумі 12857,91 грн., з яких: 9535,23 грн. - пеня, 634,77 грн. - інфляційні втрати, 2687,91 грн. - 3 % річних.

В решті позову щодо стягнення пені в розмірі 31,56 грн., інфляційних втрат в розмірі 1474,39 грн. та 3% річних в розмірі 24,94 грн. суд відмовляє.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради смт. Чемерівці Хмельницької області про стягнення 14388,80 грн., з яких: 9566,79 грн. - пені, 2109,16 грн. - інфляційних втрат, 2712,85 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради (Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Чемерівці, вул. 60-річчя Жовтня, 10а, код ЄДРПОУ 38195441) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 9535,23 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 23 коп.) пені, 634,77 грн. (шістсот тридцять чотири гривні 77 коп.) інфляційних втрат, 2687,91 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 91 коп.) 3 % річних, 1632,62 (одна тисяча шістсот тридцять дві гривні 62 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 10.11.2014р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу -ПАТ "НАК "Нафтогаз":01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6;

3 - відповідачу-КП "Тепломережа" Чемеровецької с/р: 31600, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт. Чемерівці, вул. 60-річчя Жовтня, 10а. - простим.