Постанова № 4134200, 08.07.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № А 23/493 (17/200 (36/10)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Юхименко О.В.,

при секретарі Красоті А.О.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52-16/138 від 23.12.2008р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 17558/10/08-10-051 від 30.09.2008р.;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 2863/10/08-10-051 від 16.02.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

підприємствами гірничо-металургійного комплексу

у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р.

у справі № А 23/493(17/200 (36/10)) (категорія статобліку - 2.11.1)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-

збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

підприємствами гірничо-металургійного комплексу

у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.09.2004р. № 0001302330/0 і від 17.09.2004р. № 0001292330/0.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р. у справі № А23/493(17/200 (36/10)) позов задоволений у повному обсязі. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.09.2004р. № 0001302330/0 і № 0001292330/0.

Постанова суду першої інстанції мотивована наступним. Видача продавцем податкової накладної за фактом перерахування коштів не суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість» та підзаконним актам, які регулюють спірні відносини. Виникнення у платника податків права на податковий кредит законодавець не ставить в залежність від фактичного одержання товару і фактичного переходу права власності на цей товар. По перерахуванню позивачем попередньої оплати за товари позивачу видані податкові накладні, які відповідно до закону дають право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Питання виконання договірних зобов'язань з боку контрагента позивача не впливає та не може впливати на право позивача по включенню сум податку на додану вартість, сплачених постачальнику в складі вартості обумовленого договором товару, до складу податкового кредиту. Судом зроблений висновок про те, що позивач правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р. у справі № А23/493(17/200 (36/10)) та прийняття нової постанови, якою відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Зазначає зокрема, що позивачем не було спростовано встановлений у ході перевірки факт ненадходження товарно-матеріальних цінностей в повному обсязі від АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» на виконання угоди від 29.09.2003р. № 564д. Судом не встановлено, чи відбувалася фактична поставка придбаних за договорами товарно-матеріальних цінностей, яка була підставою для видачі податкових накладних.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач вказує на те, що контрагент ВАТ «Південний ГЗК» по договору від 29.09.2003р. № 564д - АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» задекларувало податкових зобов'язань лише на суму 1127368,00 грн., тоді як ВАТ «Південний ГЗК» задекларувало податкового кредиту на загальну суму 25416666,67 грн. На підставі цього слід дійти до висновку про те, що договір від 29.09.2003р. № 564д укладений лише про людське око, без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором, та з метою безпідставно одержати податковий кредит.

ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в запереченнях на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що позивач виконав всі умови для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, передбачені нормами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: здійснив списання коштів з банківського рахунку в оплату товару, що підтверджено податковими накладними АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96», оформленими належним чином. Виникнення у платника податку права на податковий кредит законодавець не ставить в залежність від фактичного одержання товару і фактичного переходу права власності на цей товар. Факт неотримання оплаченого за господарським договором товару та невиконання контрагентом підприємства договірних зобов'язань з поставки товару не позбавляє підприємство права на віднесення ПДВ до складу податкового кредиту. Позивач вважає, що він правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ від перерахованих передплат за товарно-матеріальні цінності.

Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р. у справі № А23/493(17/200 (36/10)) - без змін.

В судовому засіданні 08.07.2009р. представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 427 від 08.07.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Оберіг».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 08.07.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі проведена позапланова документальна перевірка ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за 2003р. За наслідками перевірки складений акт № 67/23-116/00191000 від 17.09.2004р.

Перевіркою правильності відображення сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету було встановлено наступне. ВАТ «Південний ГЗК» (покупець) та АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» (постачальник) уклали договір від 29.09.2003р. № 564д, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю вугільну продукцію згідно додатків-специфікацій. Форма оплати по договору від 29.09.2003р. № 564д - 100% передплата. Найменування товару, його кількість, ціна та вартість обумовлюються у Додатках-Специфікаціях.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Південний ГЗК» у вересні, листопаді, грудні 2003р. на виконання угоди від 29.09.2003р. № 564д було перераховано 152500000,00 грн. передплати на адресу АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96», по яким фактично товарно-матеріальні цінності не отримано, а саме:

• платіжне доручення від 30.09.2003р. №16792 - 25000000,00 грн.;

• платіжне доручення від 28.11.2003р. №19428 - 12000000,00 грн.;

• платіжне доручення від 27.11.2003р. №9422 - 100000000,00 грн.;

• платіжне доручення від 29.12.2003р. №21106 - 15500000,00 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначеним передплатам включено до податкового кредиту у відповідних періодах на підставі податкових накладних: № 1905 від 30.09.2003р., № 2257 від 27.11.2003р., № 2258 від 28.11.2003р., № 2414 від 29.12.2003р.

Станом на 17.09.2004р. дебіторська заборгованість по розрахункам з АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» по рахунку 631 становить 152500000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням того, що не відбулося події, передбаченої п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, у період вересень, листопад, грудень 2003р., ВАТ «Південний ГЗК» до податкового кредиту було віднесено податок на додану вартість в сумі 25416666,67 грн. при перерахуванні авансових платежів в адресу АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» без фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей, в т.ч.:

- вересень 2003р. - завищено податковий кредит на 4166666,67 грн.;

- листопад 2003р. - завищено податковий кредит на 18666666,67 грн.;

- грудень 2003р. - завищено податковий кредит на 2583333,33 грн.

У висновках акта перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого зменшено податкового кредиту на 25416666,67 грн., у т.ч.:

- вересень 2003р. - 4166666,67 грн.;

- листопад 2003р. - 18666666,67 грн.;

- грудень 2003р. - 2583333,33 грн.

Враховуючи дані особового рахунку платника податку на додану вартість станом на 17.09.2004р., підлягає зменшенню відшкодування на загальну суму 14120810,70 грн., у т.ч.:

• листопад 2003р. на 11537477,37 грн.;

• грудень 2003р. на 2583333,33 грн.

та підлягає донарахуванню податку на додану вартість на загальну суму 11295855,97 грн., в т.ч.:

• вересень 2003р. - 4166666,67 грн.;

• листопад 2003р. - 7129189,30 грн.

На підставі акта перевірки № 67/23-116/00191000 від 17.09.2004р. відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: 1) від 17.09.2004р. № 0001302330/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальна суму 16943783,95 грн., у т.ч. 11295855,97 грн. основного платежу та 5647927,98 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) від 17.09.2004р. № 0001292330/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 11537477,37 грн. за листопад 2003р., 2583333,33 грн. за грудень 2003р.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу, викладених в акті перевірки, посилаючись на те, що ВАТ «Південний ГЗК» виконало всі умови для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, передбачені абз. 2 п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: здійснило списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів, що підтверджено податковими накладними АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96», оформленими належним чином. Отже, на думку позивача, сума ПДВ у розмірі 25416666,67 грн. правомірно віднесена до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю.

Пунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В силу п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

 З матеріалів справи вбачається, що товар, який був оплачений позивачем за договором поставки № 564д від 29.09.2003р., останнім фактично отриманий не був.

29.06.2004р. між ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» і АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» була укладена угода № 5010 про погашення заборгованості, за умовами якої сторони керуючись ст. 604 ЦК України дійшли згоди припинити взаємні вимоги про стягнення заборгованості, а саме: з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - в сумі 22277125,05 грн., яка утворилась в результаті поставок за договором № 65-02/03 від 02.03.2004р.; з АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» - в сумі 22277125,05 грн., яка утворилась в результаті передплати, здійсненої ВАТ «ПГЗК» 30.09.2003р. за договором № 564д від 29.09.2003р.

Зі змісту угоди № 5010 від 29.06.2004р. вбачається, що за такою угодою сторонами припинені неоднорідні зобов'язання, а саме, грошові зобов'язання з боку ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та майнові зобов'язання з поставки товару з боку АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96».

Внаслідок припинення взаємних вимог АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» надало ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» розрахунок № 1/905 від 30.06.2004р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1905 від 30.09.2003р., згідно з яким ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було зменшено податковий кредит у червні 2004р. на суму 3712854,17 грн.

У квітні 2008р. ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» надало податкову декларацію з ПДВ за березень 2008р., в якій було відображено коригування податкового кредиту за попередні періоди (рядок 16) у сумі 107217395,00 грн. Згідно наданого позивачем додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за березень 2008р. «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», - було зменшено податковий кредит на загальну суму 13275246,86 грн., в т.ч.: 8691913,53 грн. по податковій накладній від 27.11.2003р. № 2257; 2000000,00 грн. по податковій накладній від 28.11.2003р. № 2258; 2583333,33 грн. по податковій накладній від 29.12.2003р. № 2414.

Підставою для коригування кредиту з ПДВ (рядок 16) є повернення передплати АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» по договору від 29.09.2003р. № 564д.

У зв'язку з поверненням передплат ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» скориговано податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 16988101,03 грн.

По передплатам, які були здійснені ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на адресу АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» на виконання договору №564д від 29.09.2003р. у відповідності до податкових накладних по ПДВ за відповідні податкові періоди, АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» задекларовано суму ПДВ - податкові зобов'язання, яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (позитивне значення): за вересень 2003р. - 304491,00 грн.; за листопад 2003р. - 358709,00 грн.; за грудень 2003р. - 464168,00 грн.

Тобто, контрагент позивача по договору № 564д від 29.09.2003р. АТЗТ «Футбольний клуб Днепр-96» задекларувало податкових зобов'язань лише 1127368,00 грн., тоді як ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» задекларувало податкового кредиту на загальну суму 25416666,67 грн.

Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що дії з перерахування позивачем постачальнику коштів за товар без фактичного отримання такого товару та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів», яке визначено в пункті 1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де вказується, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Аналогічне положення закріплено в п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», де зазначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновків про те, що договір поставки № 564д від 29.09.2003р. укладений лише про людське око, без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором поставки .

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч ст.71 КАС України позивачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а саме, наявності підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.09.2004р. № 0001302330/0 і від 17.09.2004р. № 0001292330/0. В той же час відповідачем доведена правомірність спірних рішень, а саме - вірне визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.3, 202 п.2, 3, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р. у справі № А23/493(17/200 (36/10)) скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено - 14.07.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко