Ухвала суду № 41333951, 28.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 820/12731/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представника позивача Плескач І.С.,

представника відповідача Таран М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. по справі № 820/12731/14

за позовом Науково-виробничого приватного підприємства "МЕТИЗ"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Науково - виробниче приватне підприємство «МЕТИЗ», звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням зміни позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.07.2014 року №0000412211, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток на суму 201666,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 161333,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40333,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена планова перевірка фінансово - господарської діяльності Науково-виробничого приватного підприємства „МЕТИЗ" дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якою складено акт від 05.03.2014 року № 656/20-33-22-01-07.

За висновками акту перевірки позивачем, що НВПП «МЕТИЗ» в порушення пп. 138.1, п.138.4, п.138.8 ст.138 ПКУ врахувало у складі витрат суми отриманих послуг оренди, які не включено до собівартості реалізованих товарів, тобто не приймали участь у господарській діяльності, вартість послуг оренди не компенсована отриманими доходами, а також у складі витрат врахувало суми по отриманню матеріалів (гофрокартону), непідтверджених первинними документами.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення 18.04.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000242211.

НВПП «МЕТИЗ», не погодившись із рішенням ОДПІ від 18.04.14 № 0000242211, розпочало процедуру адміністративного оскарження та звернулось зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Харківській області

Під час розгляду скарги Головне управління Міндоходів у Харківській області прийняло рішення від 23.05.14 №3424/10/10-20-40-10-04-17, яким зобов'язало ОДПІ провести позапланову перевірку НВПП «МЕТИЗ» з питання дотримання вимог законодавства України в частині правомірності визначення витрат по отриманим послугам з оренди приміщення та придбання сировини у ТОВ «Восток».

На виконання вказаного рішення ОДПІ провела перевірку НВПП «МЕТИЗ» та за її результатами склала акт від 20.06.14 № 2156/20-33-22-01-07, яким прийшла до висновків про порушення НВПП «МЕТИЗ» п.138.1, п.138.8 ст.138, п. 139.1 ст.139 ПКУ за рахунок завищення витрат на придбання послуг, які не приймали участі у господарській діяльності підприємства у загальній сумі 768 252,12 грн., а також включення сум по отриманим матеріалам від ТОВ «Восток», непідтверджених первинними документами у сумі 462 543,00 грн.

Головне управління Міндоходів у Харківській області, враховуючи висновки актів перевірок від 05.03.14 № 656/20-33-22-01-07 та від 20.06.14 № 2156/20-33-22-01-07, дійшло висновку про необґрунтованість висновків перевірки щодо порушення НВПП «МЕТИЗ» податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Восток» та рішенням від 24.06.13 №4091/10/20-40-10-04-17 про результати розгляду скарги скасувало податкове повідомлення-рішення від 18.04.14 № 0000242211 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальну розмірі 128 078,75 грн. (основний платіж - 102 463,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 25 615,75 грн.). В іншій частині вказане рішення було залишено без змін.

09.07.14 засобами поштового зв'язку НВПП «МЕТИЗ» на зменшену суму грошового зобов'язання отримало податкове повідомлення-рішення від 07.07.14 № 0000412211 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальну розмірі 201 666,00 грн. (основний платіж - 161 333,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 40 333,00 грн.).

Підставою для винесення вказаного повідомлення - рішення став висновок ДПІ про те, що підприємство у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, враховано суми отримання послуг оренди, які не включено до собівартості реалізованих товарів, тобто не приймали участь у господарській діяльності, вартість послуг оренди не компенсована отриманими доходами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Конкретний склад витрат, порядок їх визнання, а також витрати, які не враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, визначено в ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати згідно з п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому, згідно з п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, у тому числі включаються: витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею (пп. 138.12.1 ПКУ); інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (пп. 138.12.2 ПКУ).

В п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України зроблено застереження з приводу того, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки від 05.03.2014 року № 656/20-33-22-01-07, підприємство в порушення п. 138.4 та п. 138.8 ст. 138 ПКУ до складу витрат відніс суму в розмірі 768 252,12 грн., яка не була включена до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг).

Між тим, правила податкового обліку витрат, які встановлені в ст. 138 Податкового кодексу України не передбачають обов'язкового та безумовного віднесення усіх витрат господарської діяльності платника податків до складу собівартості товарів (робіт, послуг), котрі реалізуються, адже витрати на оперативну оренду можуть враховуватись: у складі загальновиробничих витрат, які включають витрати на оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення (абз. "г" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України ), у складі адміністративних витрат (абз. "в" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України), у складі витрат на збут (абз. "д" пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України ), у складі інших витрат, у т. ч.: витрат, визначених відповідно до пп.153.7 ст. 153 Податкового кодексу України, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно зі ст. 138 Податкового кодексу України (пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України ).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу правомірності включення позивачем до складу інших витрат - витрати на оплату послуг оренди приміщень, що відповідає пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України.

Також під господарською діяльністю, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, господарська діяльність є будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Прибуток (доход) суб'єкта господарювання, в розумінні ст. 142 Господарського кодексу України, є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, прибуток (доход) - це мета всієї діяльності та є показником діяльності за певний період, і береться до уваги дохід та витрати за звітний період, а не результат (доход) кожної окремої операції, яка здійснюється в процесі цієї діяльності, як помилково, не спираючись на норми права, вважає ДПІ.

Отримання підприємством доходу (прибутку) завжди пов'язане з проведенням визначених витрат. Кожне підприємство діє на свій розсуд, воно самостійно планує свою діяльність, розпоряджується своїм майном, несе відповідальність перед кредиторами, тощо.

Згідно з ст. З Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, основним видом господарської діяльності НВПП «МЕТИЗ» є виготовлення гофрованого картону та паперу, гофрованої тари тощо. Враховуючи те, що будь-який виробничий процес потребує наявності приміщень, позивач для ведення та обслуговування виробництва орендував споруди (договір оренди від 01.01.08 №48/А з ФО-П ОСОБА_3), розташовані за адресою АДРЕСА_1.

В одній із споруд підприємством обладнаний цех по виробництву гофрованого картону та паперу. В цьому ж приміщенні розташований кабінет інженера, завідуючого виробництвом. Три інші споруди використовуються як склади - готової продукції, сировини, відходів виробництва (макулатура), зберігання матриць для лінії по виробництву гофрованої тари тощо.

На підтвердження використання орендованих приміщень в господарській діяльності підприємства, НВП "Метиз" надано копії:

- наказу про створення складу від 09.01.2008 року №48;

- наказу про призначення на посаду комірника № 111/ОК від 14.05.2008 року;

- наказу про затвердження штатного розкладу від 28.12.2011 року №88 та штатний розклад;

- договору про повну матеріальну відповідальність від 14.05.2008 року №16;

- книги складського обліку за 2012 рік по Складу №3 (готова продукція);

- книги складського обліку за 2012 рік по Складу №1(сировини та матеріалів);

- книги складського обліку за 2012 рік по Складу №2 (макулатура);

- книги складського обліку за 2012 рік по Складу №2 (картон);

- накладних на внутрішнє переміщення;

- видаткових накладних, на підставі яких товар оприбутковувався на склад.

Матеріалами справи підтверджено, що НВПП «МЕТИЗ», здійснюючи господарську діяльність, ніс витрати на оплату послуг оренди приміщень. Витрати для здійснення вказаної діяльності підтверджені угодою та складеними в межах її виконання первинними документами, недоліків при оформленні або фактів складання таких документів за нереальними господарськими операціями актами перевірки не встановлено. Вказані витрати були обумовлені потребами здійснення реальної господарської діяльності з метою одержання прибутку. Витрати спричинили реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджується прибутком (доходом) від здійснення господарської діяльності. Отримання підприємством прибутку 2012 році підтверджується декларацією по податку на прибуток за 2012 рік. У 2012 році підприємство мало оподаткований прибуток у розмірі 337 514,00 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що суми витрат понесених на придбання послуг оренди пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Не включення таких сум до собівартості реалізованих товарів не привило до збитків та компенсовано отриманими у 2012 році доходами від ведення господарської діяльності.

Відтак висновки податкового органу про те, що послуги оренди не приймали участі в господарській діяльності підприємства та не компенсовані отриманими доходами є хибними, не відповідають дійсності.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року по справі № 820/12731/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р. по справі № 820/12731/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2014 р.