Ухвала суду № 41333751, 11.11.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 листопада 2014 р. Справа № 5010/735/2012- 18/37а

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №27/14 від 15.09.14(вх.№12227/14 від 15.09.14) товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк", вул. Валова, 11, м.Львів,79000

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" вул. Кобилянської, 24, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення боргу за Кредитним договором №507 від 15.12.2006 р. в сумі 755 866,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Федченко М.О., (довіреність б/н від 07.08.12 ) - представник

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.12 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" про стягнення боргу за Договором №507 про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії від 15 грудня 2006 року в сумі 755866,34 грн. - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» 384583,20 грн. заборгованості по процентах; 22150,60 грн. пені по процентах; 83755,70 грн. пені по основній сумі кредиту; 1915, 31 грн. плати за обслуговування кредиту, а також 15117,32грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення судом видано наказ №936 від 07.09.12 та направлено його стягувачу.

04.07.13 стягувачем до відділу державної виконавчої служби подано заяву про примусове виконання рішення суду, на підставі якої відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції здійснюється виконавче провадження ВП №38725270.

В ході даного виконавчого провадження 25.07.13 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

15.09.14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" звернулося до господарського суду із заявою №27/14 від 15.09.14 (вх.№12227/14 від 15.09.14) про відстрочку виконання рішення у справі. Подана заява мотивована скрутним фінансовим становищем підприємства та наявністю загрози банкрутства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені у заяві №27/14 від 15.09.14 (вх.№12227/14 від 15.09.14) про відстрочку виконання рішення у справі, та з посиланням на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.14 у справі №5010/1061/2011-3/38 звернув увагу суду на той факт, що зазначеною постановою залишено без змін ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.14, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" про відстрочку виконання рішення суду від 26.01.12 у справі №5010/1061/2011-3/38.

Представник позивача в судове засідання 11.11.14 не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений ухвалою суду від 21.10.14, однак у відзиві на заяву про відстрочку виконання рішення суду №05-05/133800 від 29.09.14 (вх.№15019/14 від 30.09.14) та в судовому засіданні 18.09.14 щодо відстрочки виконання рішення суду заперечив, вказав на те, що відповідач злісно ухиляється від виконання не тільки рішення суду у даній справі, а й рішень суду від 11.02.11 та від 26.01.12, та зазначив про наявність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, та коштів на рахунках.

За змістом ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази в обґрунтування такої заяви.

В той же час, нормами чинного законодавства, в тому числі ГПК України, не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення у справі №27/14 від 15.09.14(вх.№12227/14 від 15.09.14) товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" вказує на те, що основним видом діяльності товариства є будівництво житлових та нежитлових приміщень, підприємство на даний час є діючим і належним чином сплачує податки, однак тимчасово має брак фінансових ресурсів, що унеможливлює виконання рішення суду. При цьому заявник вказує на те, що звернення стягнення на майно підприємства повністю паралізує його роботу та призведе до банкрутства товариства; можливість виконання рішення суду в разі надання судом відстрочки обґрунтовує умовами договору від 31.05.2011, укладеного між сторонами у даній справі та іншими особами, на виконання якого на виділеному рахунку банку акумульовано приблизно 540000,00 грн., які підлягають направленню на погашення заборгованості, в тому числі і за вказаним кредитним договором. Крім того, відповідач вказує на те, що 26.06.2014 інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області товариству видано декларацію про готовність до експлуатації житлового комплексу з підземними автомобільними стоянками і приміщеннями громадського призначення, розташованими в м. Івано-Франківську по вул. Кобилянської, 24-36 літера "а", за рахунок продажу приміщень у якому товариство має можливість погасити заборгованість, однак зазначає, що внаслідок неактивної політики комерційних банків щодо іпотечного кредитування та низької фінансової спроможності населення, реалізація вказаних об'єктів продажу потребує часу.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано довідки про відсутність коштів на рахунках - довідку Івано-Франківського відділення №1 ПУАТ "Фідобанк" №3 від 24.07.2014, довідку ПАТ "Ідея Банк" №26/616 від 24.07.2014, оборотно-сальдові відомості за червень 2014 по рахунках 361 та 3772, довідку по заробітній платі №23/14 від 21.08.14 та консолідовану фінансову звітність за 2011- 2013 роки. При цьому суд констатує, що консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні), тобто надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Зазначені докази водночас спростовують твердження позивача про наявність коштів на рахунках відповідача та підтверджують факт наявності загальної дебіторської заборгованості на суму 4698123,34 грн. та скрутне фінансове становище боржника, що в контексті здійснення виконавчого провадження ВП №38725270 свідчить про те, що виконання рішення суду, зокрема, шляхом звернення на майно (основні засоби) товариства, може призвести до зупинки його діяльності та поставити підприємство на межу банкрутства.

Разом з тим, боржником подані докази того, що ним вживаються заходи для погашення заборгованості і існують можливості виконання рішення суду при наданні відстрочки.

Зокрема, як зазначалося вище, 31.05.2011 між сторонами у справі та іншими особами укладена угода, за умовами якої банком створено спеціальний накопичувальний рахунок (виділений рахунок) №37397904210, на який перераховуються кошти по договорах оренди нежитлових приміщень від 01.04.2011 та від 29.01.2008, а також визначені місячні платежі певними фізичними особами. Відповідно до п.3 даної угоди банк має право направляти кошти, накопичені на виділеному рахунку, на погашення заборгованості, зокрема, по договору №507 про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії від 15.12.2006. Як стверджується боржником та не заперечується позивачем, на даному рахунку накопичено орієнтовно 540000,00 грн.

Аналіз консолідованої фінансової звітності за 2011- 2013 роки свідчить про зменшення розміру збитків в 2012 році (220,8 тис. грн.) порівняно з 2011 роком (522, 1 тис. грн.). Незначне збільшення збитків в 2013 році (263,3 тис. грн.) відповідач пояснює використанням оборотних коштів для будівництва і здачу в експлуатацію житлового комплексу по вул. Кобилянської, 24-36 "а" в м. Івано-Франківську та відсутністю повного продажу покупцям квартир в даному об'єкті.

Згідно довідки серії АА №794657 з ЄДРПОУ від 10.01.2013 та витягу серії АГ №255519 основним видом економічної діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Крім того, з декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 26.06.2014 №ІФ143141770305 вбачається, що житловий комплекс по вул. Кобилянської, 24-36 "а" в м. Івано-Франківську закінчений будівництвом.

В контексті зібраних у справі доказів доводи заявника про те, що за рахунок продажу приміщень в даному комплексі товариство має можливість погасити заборгованість, однак внаслідок неактивної політики комерційних банків щодо іпотечного кредитування та низької фінансової спроможності населення, реалізація вказаних об'єктів продажу потребує часу, та необхідність у використанні відповідачем арештованих приміщень для підприємницької діяльності, суд вважає обґрунтованими.

Приписами ч. ч. 1, 2 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, враховуючи матеріальні інтереси сторін та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення суду дасть можливість погашення вказаної заборгованості без загрози визнання боржника банкрутом.

Таким чином, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" №27/14 від 15.09.14(вх.№12227/14 від 15.09.14) про відстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 86, ч. 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" №27/14 від 15.09.14(вх.№12227/14 від 15.09.14) про відстрочку виконання рішення суду.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.12 на 18 місяців.

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 13.11.14