Ухвала суду № 41332627, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/1869/11

№ К/9991/1869/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любарська енергетична компанія»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010

у справі № 2-а-32481/08 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Любарська енергетична компанія»

до Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області (ДПІ)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Любарському районі Житомирської області від 12.11.2008 року № 0000322301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ «Любарська енергетична компанія» у сумі 11266,67 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій (за текстом резолютивної частини постанови від 11.03.2010); у решті позовних вимог відмовлено.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій вмотивований тим, що висновок ДПІ про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат 11266,67 грн., сплачених ЗАТ «ЛПГ» за послуги по виготовленню передпроектної та проектної документації, спростовується первинними документами. Одночасно суд дійшов висновку, що в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( далі - Закон № 334/94-ВР) товариством не включені до валових доходів 4500,00 грн. як суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від ТОВ «Калита-інвест»; а витрати на ремонт, заправку та оренду легкового автомобіля, на придбання послуг по встановленню програмного забезпечення у ТОВ «Бест звіту», на суми яких позивач збільшив валові витрати, не були доведені в судовому процесі.

У касаційній скарзі ТОВ «Любарська енергетична компанія», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, представник ДПІ просив відмовити в задоволенні скарги як безпідставної.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки від 05.11.2008 № 15/23-01/34403284 про порушення ТОВ «Любарська енергетична компанія» підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4, підпунктів 5.3.1., 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.10 пункту 5.4, пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: 1) занижено валовий доход на 30976,00 грн. у податковому обліку за 2007 рік та півріччя 2008 року у зв'язку з неправильним розрахунком приросту балансової вартості запасів на складах та в готовій продукції згідно оборотно-сальдової відомості; на 27972,00 грн., що складає загальну суму повторної фінансової допомоги, отриманої від СПД ОСОБА_1. та ТОВ «АФ Відродження»; 2) завищено валові витрати, в тому числі: на 11266,67 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2007 року за операціями з придбання послуг по підготовці проектної та передпроектної документації, витрати на які не підтверджені кошторисною документацією; на 12504,00 грн. - витрати на оплату послуг по встановленню комп'ютерної програми «Бест звіт» за відсутності на балансі товариства комп'ютерної техніки; на 18878,00 грн. - витрати на ремонт, заправку та оренду легкового автомобіля. Внаслідок вказаних порушень, за висновками акту перевірки, позивач занизив податок на прибуток на загальну суму 14737,00 грн. у податковому обліку за 1, 2 квартали 2007 року, 1 та 2 квартали 2008 року, на 8302,00 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2007 року.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2008 № 0000322301/0 про визначення податкових зобов'язань із податку на прибуток у сумі 34566,00 грн. (у тому числі, основний платіж - 23039,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11527,00 грн.).

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Суди попередніх інстанцій висновок про заниження позивачем валового доходу за 4-й квартал 2007 року на 4500,00 грн. обґрунтували посиланням на встановлений в судовому процесі факт отримання товариством згідно з банківською випискою від 30.11.2007 (а.с.226. т.1) поворотної фінансової допомоги у сумі 4500,00 грн. від ТОВ «Калита-інвест». Разом із тим, цей висновок суди зробили без оцінки приєднаної до матеріалів справи копії банківської виписки з рахунку товариства від 25.12.2007 (а.с. 227, т.1), на яку позивач посилається як на підтвердження факту повернення отриманої від ТОВ «Калита-інвест» фінансової допомоги у сумі 4500,00 грн. Суд не звернув увагу і на те, що згідно з актом перевірки сума, на яку позивач занизив валовий доход у зв'язку з порушенням норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, складає 27972,00 грн., тоді як обставини судом встановлені лише щодо суми поворотної фінансової допомоги 4500,00 грн., а висновок щодо заниження валового доходу із зазначених підстав зроблений в цілому.

Передчасними є також висновок судів попередніх інстанцій щодо завищення позивачем валових витрат на вартість послуг із встановлення комп'ютерної програми «Бест звіт», придбаних у СПД ОСОБА_2.

За визначенням пункту 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що зв'язок витрат платника податку із його господарською діяльністю є однією з визначальних ознак, які дозволяють віднести понесені витрати до складу валових витрат відповідного податкового періоду. Однак, суди не дали будь-якої оцінки доводам позивача, якими він обґрунтовував зв'язок витрат на придбання послуг із встановлення програми «Бест-Звіт» зі своєю господарською діяльністю, а саме: посилання на отримання від СПД ОСОБА_2. за договором оренди від 01.11.2006 ноутбука Samsung R-40, для роботи на якому і замовлялась розробка вказаної програми. На підтвердження цих обставин позивач надав суду копію цього договору та акту приймання-передачі, які залучені судом до справи (а.с. 130-131, т.1).

Не отримав відображення у резолютивній частині постанови висновок суду першої інстанції, зроблений у мотивувальній частині, що позивач не включив до суми валових витрат у податковому обліку витрати на ремонт, заправку та оренду легкового автомобіля. Не включення позивачем цих витрат до валових витрат не могло вплинути на обсяг податкових зобов'язань платника податків, у той час як згідно з актом перевірки податковим органом встановлено факт завищення позивачем в порушення підпункту 5.4.10 пункту 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валових витрат за період з 23.10.2006 по 30.06.2008 з цих підстав на суму 18878,00 грн. (а.с.11, т.1).

Не можуть бути визнані обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій і про порушення позивачем норм пункту 5.9 ст.5 Закону № 334/94-ВР внаслідок неправильного розрахунку приросту балансової вартості запасів на складах та в готовій продукції з огляду на те, що такий висновок суди обґрунтували виключно даними оборотно-сальдової відомості позивача.

Такий висновок суд зробив без застосування норм Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (Порядок № 327).

Відповідно до пункту 1.7 цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів

Відповідно до підпункту 2.3.2 цього Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Як свідчить зміст акту перевірки, копія якого приєднана до справи, висновок податкового органу щодо заниження скоригованого валового доходу за 2007 рік та півріччя 2008 року на загальну суму 30976,00 грн. внаслідок невірного розрахунку приросту балансової вартості запасів обґрунтований лише посиланням на оборотно-сальдові відомості по рахунках 20, 23, 28, без зазначення показників по цих рахунках на початок та кінець певного звітного податкового періоду, в яких були оприбутковані товарно-матеріальні цінності як запаси та в яких був їх рух (а.с.8, т.1).

Враховуючи наведене, обставини, на які є посилання в акті перевірки як на підставу донарахування сум податкових зобов`язань згідно з оскаржуваним позивачем податковим повідомленням-рішенням, судами попередніх інстанцій не встановлені, хоча ці обставини входять до предмету доказування у цій справі.

Частиною 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

У силу норми частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, отже висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог не підлягають перегляду.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства та вирішити спір відповідно до встановлених у справі обставин та норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, частинами 2, 4 ст. 227, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любарська енергетична компанія» задовольнити частково, скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Любарська енергетична компанія» до Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2008 № 0000322301/0, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев