Ухвала суду № 41332401, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 листопада 2014 року м. Київ В/800/4840/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Головчук С.В. (суддя-доповідач), Кочана В.М., Ліпського Д.В., Лиски Т.О, Малиніна В.В., перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду справи за його позовом до прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом статей 15, 48 Закону України «Про прокуратуру», Дисциплінарного статуту прокуратури України, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України при вирішенні спорів щодо звільнення за порушення Присяги працівника прокуратури.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2013 року №К/800/266/13 та від 06 березня 2014 року №К/800/30038/13, в яких, на думку заявника, по іншому застосовані норми матеріального права.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Як видно зі змісту заяви, ОСОБА_6 посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ) при вирішенні спорів, пов'язаних із звільненням працівника прокуратури за порушення Присяги.

Проте, з такими доводами колегія суддів погодитись не може, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкту та предмету правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

З доданої до заяви копії судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подана заява, видно, що Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Одеської області від 04 травня 2012 року №596 в частині звільнення ОСОБА_6 за порушення Присяги працівника прокуратури, виходив з того, що позивач, будучи слідчим прокуратури, при виконанні службових обов'язків, вчинив проступок, який порочить звання працівника прокуратури, застосоване до нього дисциплінарне стягнення відповідає ступеню вини та тяжкості проступку. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про наявність в діях позивача лише дисциплінарного проступку, а не порушення Присяги працівника прокуратури.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2013 року №К/800/266/13 скасовано рішення суду апеляційної інстанції у справі за позовом Особи 2 та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що судами не встановлено в повному обсязі всі обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Неправильне (неповне) встановлення обставин справи належить до порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 06 березня 2014 року №К/800/30038/13 залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Сумської області від 11 грудня 2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». У цій справі суд касаційної інстанції дійшов висновку, що звільнення за порушення Присяги є крайнім заходом, при якому необхідно дотримуватись встановленої трудовим законодавством процедури звільнення і таке звільнення повинно бути застосоване в разі використання всіх заходів дисциплінарного впливу.

З наведеного слідує, що різні за змістом кінцеві судові рішення у зазначених справах, стали можливими не через неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а через різні фактичні обставини у справах.

Таким чином, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судових рішень Верховним Судом України відсутні.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

у х в а л и в :

Відмовити у допуску до провадження у Верховному Суді України справи за позовом ОСОБА_6 до прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук

В.М. Кочан

Д.В. Ліпський

Т.О. Лиска

В.В. Малинін