Постанова № 41331905, 07.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 листопада 2014 року 09:45 справа №826/15348/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доГоловного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпровизнання протиправною бездіяльності, стягнення коштівО Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 26 березня 2014 року №140-0-0-00/8/393 та не задоволення вимог позивача по поверненню сплачених згідно з платіжним дорученням від 04 грудня 2013 року грошових коштів (виконавчого збору) в сумі 355 689,83 грн.; 2) стягнути з відповідача на користь позивача помилково сплачені грошові кошти (виконавчий збір) в розмірі 355 689,83 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15348/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23 жовтня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 23 жовтня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магди С.Г. про стягнення з боржника виконавчого збору від 22 листопада 2013 року ВП №40584820 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 355 689,83 грн.

Згідно платіжного доручення від 04 грудня 2013 року №120, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на виконання вказаної постанови перераховано виконавчий збір у розмірі 355 689,83 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року в адміністративній справі №826/18960/13-а за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанов, позов задоволено частково, у тому числі, визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22 листопада 2013 року ВП №40584820.

Матеріали справи підтверджують, що 26 березня 2014 року, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано до ГУ ДКСУ у м. Києві звернення щодо повернення помилково сплаченого виконавчого збору, у якому просив повернути сплачені відповідно до платіжного доручення від 04 грудня 2013 року грошові кошти в сумі 355 689,83 грн.

Позивач зазначає, що вказане звернення не розглянуто та не надано відповіді, що є протиправною бездіяльність з боку відповідача, яка порушує його права та спричиняє матеріальні збитки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що звернення позивача розглянуто та надано відповідь.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", виходячи з наступних підстав.

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Частина перша статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Як передбачено у пунктах 12.1, 12.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 33 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) належить виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби.

З наведених правових норм слідує, що стягнуті з боржників кошти підлягають зарахуванню на відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України, а виплата вказаних коштів здійснюється в безготівковій формі із вказаного депозитного рахунку органу державної виконавчої служби України.

Згідно пункту 4.16.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходять на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України, регіональних управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - територіальні управління юстиції) в органах Державного казначейства.

Порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження та звітності про них та порядок розподілу коштів виконавчого збору визначається Міністерством юстиції України.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок).

Згідно пункту 3 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Пунктом 5 Порядку, зокрема передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України за поданням органу, який контролює справляння надходжень бюджету, яке подається разом із заявою про повернення коштів з бюджету.

Судом встановлено, що кошти, згідно платіжного доручення від 04 грудня 2013 року №120 у сумі 355 689,83 грн., сплачено позивачем в рахунок сплати виконавчого збору за постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магди С.Г. від 22 листопада 2013 року ВП №40584820.

Таким чином, органом, який контролює справляння надходжень бюджету в межах спірних правовідносин є відповідний орган державної виконавчої служби України.

Враховуючи викладене, підставою для повернення позивачу помилково зарахованих до бюджету, згідно платіжного доручення від 04 грудня 2013 року №120 коштів в сумі 355 689,83 грн. є подання органу державної виконавчої служби України, подане позивачем відповідачу разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Як свідчить зміст звернення позивача про повернення помилково сплаченого виконавчого збору від 26 березня 2014 року та зазначений у ньому перелік документів, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не додано до вказаного звернення подання контролюючого органу за справлянням надходжень бюджету, тобто позивачем не подано до ГУ ДКСУ у м. Києві обов'язковий перелік документів, передбачений Порядком.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано процедури повернення коштів, помилково зарахованих до бюджету, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Досліджуючи питання бездіяльності ГУ ДКСУ у м. Києві при розгляді звернення позивача щодо повернення помилково сплаченого виконавчого збору від 26 березня 2014 року, суд звертає увагу на наступне.

Відповідач стверджує, що листом від 10 квітня 2014 року №09-08/279-4883 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надано відповідь, за результатами звернення від 26 березня 2014 року, на підтвердження чого надав копія вказаного листа.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів направлення чи вручення вказаного листа позивачу.

З огляду на викладене, виходячи з меж спірних правовідносин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження факту здійснення відповідачем відповідних дій щодо розгляду звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 26 березня 2014 року№140-0-0-00/8/393 та надання відповіді, суд приходить до висновку про доведеність факту протиправної бездіяльності з боку відповідача.

При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не задоволення вимог позивача по поверненню сплачених згідно платіжного доручення від 04 грудня 2013 року грошових коштів (виконавчого збору) в сумі 355 689,83 грн., задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено відсутність підстав для вчинення таких дій.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ГУ ДКСУ у м. Києві частково доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягає частковому задоволенню.

Частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 560,28 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру та судовий збір за подання позову за немайновими вимогами.

Таким чином, решта суми судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, а саме 4 311,72 грн. (4 872,00 грн. - 560,28 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо не розгляду звернення Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 26 березня 2014 року №140-0-0-00/8/393.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ 14305909, 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 311,72 грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень сімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко