Ухвала суду № 41331377, 23.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 9104/180894/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» до першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Тернопільхлібпром» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності виконавця першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції та про зобов'язання першого відділу Державної виконавчої служби перерахувати кошти в сумі 214192,32 грн. стягувачам згідно виконавчого провадження №13774832 від 22 червня 2010 року згідно вимог ст. ст. 43-45 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, закінчити виконавче провадження та зняти арешт, накладений на майно ТОВ «Тернопільхлібпром», скасувати інші вжиті заходи з примусового виконання рішення, а також провести інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано перший відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції вчинити дії щодо виплати згідно розпорядження головного державного виконавця Голуб'юк В.Г. №13774832 від 2 жовтня 2012 року стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» грошових сум.

Із таким судовим рішенням не погодилась ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій, пославшись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року. В якості обґрунтування зазначила, що оскаржуване рішення порушило її права та законні інтереси як стягувача у зведеному виконавчому провадженні. На підставі подання начальника першого відділу ДВС ТМУЮ у виконавчому провадженні №20223861 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 6-166/10 виділено частку майна ТОВ «Тернопільхліб» в межах належної ДП ТФ «Тернопільторгхліб» частки в статутному капіталі ТОВ «Тернопільторгхлібпром» для звернення стягнення за боргами ДП ТФ «Тернопільторгхліб» ВАТ «Тернопільхліб». Тому апелянт вважає, що у зведеному виконавчому провадженні ТОВ «Тернопільхдібпром» слід також розглядати як боржника. Однак, оскільки є незрозумілим порядок стягнення коштів з боржника та їх розподілу, нею було подано до суду заяву про роз'яснення змісту ухвали від 13 жовтня 2010 року. Також було подану заяву про зупинення виконавчих дій. Тому дії виконавця щодо неперерахування стягнутих з ТОВ «Тернопільхлібпром» у вересні 2012 року сум були законними. Просила постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Апелянт, представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції від 22 червня 2010 року було об'єднано виконавчі провадження, в яких боржником виступає ТОВ «Тернопільхлібпром» у зведене виконавче провадження №13774832.

З метою погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням позивачем було перераховано на користь стягувачів 57595, 42 грн..

Меморіальним ордером №1896 від 18 вересня 2012 року ТОВ «Тернопільхлібпром» на депозитний рахунок відповідача перераховано грошові кошти в сумі 214192,32 грн. з призначенням платежу - оплата заборгованості у зведеному виконавчому провадженні. №13774832.

Ці кошти надійшли на депозитний рахунок 21 вересня 2012 року.

2 жовтня 2012 року головним державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Тернопльського управління юстиції винесено розпорядження №13774832, яким визначено, що грошові кошти в сумі 250875,36 грн. слід перерахувати стягувачам у зведеному виконавчому провадженні. Це розпорядження затверджено у встановленому порядку та на його підставі до Державної казначейської служби в м. Тернополі подано розрахункові документи (платіжні доручення) для перерахування коштів стягувачам. Однак, листом № 19/32922.09 від 9 жовтня 2012 року начальник першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції платіжні доручення відкликав без виконання.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з виконавками суду першої інстанції про незаконність таких дій з наступних підстав.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Порядок зарахування стягнутих сум та виплату їх стягувачу регламентовано пунктом 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (надалі - Інструкція № 512).

Так, відповідно до підпункту 12.1 пункту 12 Інструкції № 512 органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС (підпункт 12.2 пункту 12).

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис «ознайомлений», підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис (підпункт 12.11 пункту 12).

У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача) (підпункт 12.12 пункту 12).

Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 4, 5) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. У разі якщо розпорядження про перерахування коштів за зведеним виконавчим провадженням має розмір більше одного аркуша, його сторінки прошиваються, пронумеровуються, та на зворотному боці останнього аркуша скріплюється печаткою органу ДВС із зазначенням кількості аркушів (підпункт 12.13 пункту 12).

Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам (підпункт 12.14 пункту 12).

Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця (підпункт 12.15 пункту 12).

При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень (підпункт 12.18 пункту 12).

Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС (підпункт 12.2 пункту 12).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку примусового списання (стягнення) грошових коштів з рахунків установ та організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Держказначейства України від 5 жовтня 2001 року № 175, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2001 року за № 1001/6192, банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а орган Державної казначейської служби, в якому обслуговується установа (організація) - боржник - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В порушення норм, відповідач не виконав рішення суду, кошти стягнуті за судовим рішенням не перераховував у встановлені законодавством строки та порядку, що позбавляє стягувачів отримати стягнені за судовим рішенням грошові кошти та порушує права та законні інтереси позивача як боржника у виконавчому провадженні.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач, відкликавши платіжні доручення, не перерахув стягувачам сплачені позивачем як боржником у зведеному виконавчому провадженні кошти, які знаходяться на депозитному рахунку виконавчої служби, діяв неправомірно, всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, суд першої інстанції правильно задовольнив позов в цій частині.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року по справі № 2а/1970/3789/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 жовтня 2014 року.