Ухвала суду № 41330712, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/29222/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011

у справі № 2а-7354/10/0670

за позовом Приватного підприємства фірма «Санітас»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 03.09.2010 № 0010552302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38420 грн.

ДПІ у м. Житомирі подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В касаційній скарзі відповідач вказує на фактичне вчинення позивачем порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Приватне підприємство фірма «Санітас» у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування до позивача відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38420 грн. за рішенням від 03.09.2010 № 0010552302 слугували висновки перевірки господарської одиниці - аптеки, належної Приватному підприємству фірмі «Санітас», викладені в акті від 28.08.2010 № 0441/06/25/23/22065477, про порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, що полягали у незабезпеченні щоденного друку фіскальних звітних чеків з обнулінням оперативної пам'яті за період: з серпня 2009 року по серпень 2010 року.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові від 24.09.2013 за позовом ТОВ «Сайленс» до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення, Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, вказав, що коли підприємство у конкретні дні не здійснює діяльність, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та РРО не застосовуються, то, відповідно, фіскальні чеки не друкуються.

З огляду на викладене, Верховний Суд України дійшов висновку, що РРО суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинен бути у ввімкненому стані лише у робочі дні. При цьому такі суб'єкти господарювання мають друкувати фіскальні звітні чеки кожного робочого дня.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України, які, своєю чергою, зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Як вбачається зі встановлених судами обставин, у період: з серпня 2009 року по серпень 2010 року в працівників позивача, за якими наказом підприємства був закріплений РРО № 0625009034, зареєстрований за аптекою, були неробочі дні, що підтверджується копіями табелів обліку використання робочого часу за вказаний період, у зв'язку з чим касовий апарат РРО не вмикався, фіскальні звітні чеки не друкувалися.

З огляду на наведену вище позицію Верховного Суду України та встановлені судами обставини, у позивача не виникло обов'язку вмикати РРО та забезпечувати друкування фіскальних (звітних) чеків у неробочі дні, що виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 265/95 ВР.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун