Ухвала суду № 41330579, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4782/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

судді-доповідача Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

перевіривши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014 у справі №826/7821/13-а за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014 у справі №820/2489/13-а (К/800/46128/13) та зазначає, що у вказаній справі та у даній справі Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.

Разом з тим, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем складу податкового кредиту на підставі податкової накладної від 18.10.2012 №113 з огляду на те, що вона оформлена належним чином та містить всі необхідні реквізити із зазначенням достовірної інформації щодо місцезнаходження юридичної особи згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В той час, як зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014 у справі №820/2489/13-а (К/800/46128/13) вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів щодо неправомірного формування платником податку суми податкового кредиту з ПДВ, оскільки матеріалами справи не підтверджено факт реєстрації податкової накладної від 29.06.2012 №14193 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а суду не надано доказів звернення позивача зі скаргою на постачальника до податкового органу в порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, мова йде про застосування норм матеріального права до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, у Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відсутні підстави, передбачені статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від від 22.07.2014 у справі №826/7821/13-а за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: _______ Т.М. Шипуліна

Судді: _______ Л.І. Бившева

_______ Л.В. Ланченко

_______ А.М. Лосєв

_______ Н.Г. Пилипчук