ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2014 року Справа № 876/12580/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сетвік" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. по справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Сетвік" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
17.07.2013 року позивач - Закрите акціонерне товариство «Сетвік» (надалі - ЗАТ «Сетвік») звернулося до суду з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0005671530 від 01.07.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за неподання податкової декларації з плати за землю за період 2013 рік. Однак, позивач - ЗАТ «Сетвік» не є платником податку плати за землю, тому в нього відсутній обов'язок подавати відповідну декларацію.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, тобто 01.07.2013 року, між сторонами договору оренди земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Федьковича, 55 не було досягнуто домовленостей про розірвання такого договору, строк якого був встановлений самим договором до 26.01.2016 року, а рішення суду, за яким припинено відносини з оренди даної земельної ділянки набрало законної сили 02.07.2013 року, тобто після прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення.
Відтак, суд прийшов до висновку, що підстав до неподання ЗАТ «Сетвік» декларації з плати за землю за 2013 рік, граничний строк подання якої був 20.02.2013 року, в позивача не було.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити а оскаржувану постанову скасувати, з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Так, згідно договору оренди землі від 14.03.2006 року (а.с.62-63), укладеного між Львівською міською радою та ЗАТ «Сетвік», орендодавець, тобто Львівська міська рада на підставі діючого Положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради № 3105 від 26.01.2006 року «Про користування ЗАТ «Сетвік» земельною ділянкою на вул. Ю.Федьковича,55 в м. Львові» надає, а орендар, тобто ЗАТ «Сетвік», приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Львові на вул. Ю.Федьковича,55 для реконструкції та влаштування центру дозвілля і відпочинку.
Згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди від 14.03.2006 року (а.с.67) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,3094 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Ю.Федьковича, 55.
Згідно з п.8 даного договору, такий договір укладено на строк 10 років до 26.01.2016 року. Згідно п.21 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року по справі № 914/1314/13 задоволено позовні вимоги ЗАТ «Сетвік» до Львівської міської ради про визнання правовідносин припиненими, та визнано припиненими з 18.02.2008 року правовідносини між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою за договором оренди землі від 14.03.2006 року та зареєстрованим у Львівській міській раді за №Ф-393 (а.с.35-40).
Зазначеним рішенням суду встановлено, що 18.02.2008 року між ЗАТ «Сетвік» (за договором - продавець) та ПП «Схід Захід Україна» (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належне продавцю на праві власності нежитлове приміщення, а саме будівлю під літерою «А-2» площею 2493,1 м кв, яка знаходиться у м. Львові на вул. Федьковича, 55.
Як слідує із матеріалів справи в грудні 2012 року ЗАТ «Сетвік» було подано до ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби уточнюючі декларації з плати за землю за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік, з яких вбачається, що нараховану орендну плату за землі державної або комунальної власності за вказані періоди зменшено на суми такої ж плати.
Декларації з плати за землю за 2013 рік та відповідної уточнюючої декларації за 2013 рік ЗАТ «Сетвік» подано не було.
Відповідно до акту Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 13.06.2013 року № 863/15-3/33073065 про результати камеральної перевірки податкової звітності ЗАТ «Сетвік» за 2013 рік встановлено неподання декларації з плати за землю за 2013 рік в граничний строк подання такої декларації 20.02.2013 року.
На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.07.2013 року №0005671530, відповідно до якого ЗАТ «Сетвік» встановлено порушення п.49.18 ст.49, п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб та на ЗАТ «Сетвік» накладено штрафну (фінансову санкцію) в розмірі 170 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Так, рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року по справі № 914/1314/13 встановлено, що 18.02.2008 року між ЗАТ «Сетвік» (за договором - продавець) та ПП «Схід Захід Україна» (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належне продавцю на праві власності нежитлове приміщення, а саме будівлю під літерою «А-2» площею 2493,1 м кв, яка знаходиться у м. Львові на вул. Федьковича, 55.
Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно п. «а», «е» ч.1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою стороною права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
В силу п.7 ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Частиною 2 ст. 120 ЗК України передбачено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, правовідносини які виникли між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою на підставі договору оренди землі від 14 березня 2006 р. як і будь-які зобов'язання ЗАТ «Сетвік» є припиненими з 18 лютого 2008 р.
Дані обставини були встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2013 р. по справі № 914/1314/13 за позовом ЗАТ «Сетвік» до Львівської міської ради про визнання правовідносин припиненими, в п. 2 резолютивної частини якого зазначено: «визнати припиненими з 18.02.2008 р. правовідносини між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою за договором оренди землі від 14.03.2006 р. та зареєстрованим у Львівській міській раді за №Ф-393» (а.с. 52-57).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно п. 286.4. ст. 286 ПК України, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Враховуючи те, що користування земельною ділянкою яка знаходиться у м. Львові по вул. Ю. Федьковича, 55 було припинено ще 18.02.2008 р., суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ЗАТ «Сетвік» не є платником податку плати за землю, а тому в ньому відсутній обов'язок подавати відповідну декларацію.
В контексті викладеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст. 653 ЦК України, яка регулює відносини пов'язані зі зміною або розірванням договору, оскільки в даному ж випадку рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013 р. по справі № 914/1314/13 стосувалось лише визнання факту припинення правовідносини між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою за договором оренди землі від 14.03.2006 р., що в свою чергу не є ні зміною ні розірванням договору.
Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не надав належної правової оцінки рішенню господарського суду Львівської області від 19.06.2013 р. по справі № 914/1314/13, що набрало законної сили та яким припинено з 18.02.2008 р. правовідносини між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою за договором оренди землі від 14.03.2006 р. та зареєстрованим у Львівській міській раді за №Ф-393.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, суд апеляційної інстанції оцінив наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та прийшов до висновку, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення №0005671530 від 01.07.2013 року не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та нормами чинного законодавства України.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та не прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства - позовні вимоги слід задовольнити, оскільки такі знайшли своє підтвердження наявними у матеріалах справи належними та допустимими письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сетвік" задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. по справі № 813/5485/13-а - скасувати.
Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Сетвік" задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.07.2013 року № 0005671530.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик
Постанова складена в повному обсязі 24.10.2014 року.
Судове рішення № 41329848, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/5485/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: