Ухвала суду № 41329694, 05.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1375/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива» до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0000192301 про збільшення суми грошового зобов'язання товариства з ПДВ на загальну суму 5 319 424 грн.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 26 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та постановити нову задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Хлібна нива» з питань дотримання норм податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року про що складено акт перевірки від 18.05.2012 року № 103/23-32480414.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ «Хлібна нива», контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0000192301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 5 319 424, 00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 4 656 714, 00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 662 710, 00грн. (а.с.25 т. І).

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів звертає на наступне.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Хлібна нива» задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 14 381 685 грн. Між тим, під час дослідження повноти визначення податкового кредиту, перевіркою встановлено його завищення на суму 6 269 554 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Хлібна нива» в періоді, який перевірявся, мало взаємовідносини з ТОВ «Автобудсервіс-плюс», ТОВ «Ен Ве Ка Груп», ТОВ «Екосвіт Україна», ТОВ «Венс транс континент проект», ПП «Сервітекс» та ПП «Альфа-Л», з якими були укладені договори, а саме:

- між ТОВ «Хлібна нива» та ТОВ «Автобудсервіс-плюс» - договір № 050111 від 05.01.2011р. про надання маркетингових послуг (т. І, а.с.97);

- між ТОВ «Хлібна нива» та ТОВ «Ен Ве Ка Груп» - договори № 010311 від 01.03.2011р., № 040211 від 04.02.2011р., № 070211 від 07.02.2011р. та № 110211 від 11.02.2011р. про надання маркетингових послуг (т. І, а.с.101, 105, 109, 113);

- між ТОВ «Хлібна нива» та ТОВ «Екосвіт Україна» - договори № 01/711 від 01.07.2011р. та № 2-08/11 від 01.08.2011р. про надання маркетингових послуг (т. І, а.с.117, 132);

- між ТОВ «Хлібна нива» та ТОВ «Венс транс континент проект» - договори № 1-09/11 від 01.09.2011р. та № 1/10-11 від 03.10.2011р. про надання маркетингових послуг (т. І, а.с.151, 168);

- між ТОВ «Хлібна нива» та ПП «Сервітекс» - договір № 0106-2 від 01.06.2011р. про надання маркетингових послуг (т. І, а.с.189);

- між ТОВ «Хлібна нива» та ПП «Альфа-Л» - договір № 080611 від 08.06.2011р. про надання маркетингових послуг (т. І, а.с.193).

У відповідності до вказаних договорів, ТОВ «Хлібна нива» (замовник) доручає, а вищевказані контрагенти позивача (виконавці) зобов'язуються надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять ТОВ «Хлібна нива».

Матеріалами акту перевірки встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ «Хлібна нива» придбало у своїх контрагентів маркетингові послуги на загальну суму 46 662 198 грн.

Розрахунки по вищевказаним договорам здійснювалися в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником сум (визначених вищевказаними договорами) платіжними дорученнями на розрахункові рахунки виконавців. Крім цього, як свідчить акт перевірки від 18.05.2012р. № 103/23-32480414, між ТОВ «Хлібна нива» та ТОВ «Автобудсервіс-плюс», а також ТОВ «Ен Ве Ка Груп» були укладені додаткові угоди до договорів про надання маркетингових послуг: від 31.03.2011р. № 1, від 31.05.2011р. № 1 та від 15.06.2011р. № 1. Відповідно до укладених додаткових угод, в рахунок розрахунку за надані маркетингові дослідження ТОВ «Хлібна нива» передало зазначеним товариствам прості векселя зі строком погашення платежів до 2021р. На час розгляду справи оплата позивачем за надані маркетингові послуги не проведена.

В підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Хлібна нива» та його контрагентами (виконавцями), уповноваженими особами сторін були підписані акти здачі-приймання робіт, крім цього, контрагентами позивача були надані останньому аналітичні довідки маркетингових досліджень та виписані ТОВ «Хлібна нива» податкові накладні.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в ході планової перевірки позивача та при складанні акту перевірки від 18.05.2012р. № 103/23-32480414, податковим органом були використані: матеріали слідчого управління податкової міліції ДПА в Луганській області (по ТОВ «Автобудсервіс-плюс»); акти перевірок ТОВ «Ен Ве Ка Груп» від 13.07.2011р. № 2511/23-01/35296418 та від 22.07.2011р. № 8192/23-01/35296418; акти щодо неможливості проведення зустрічних звірок ТОВ «Екосвіт Україна» від 11.11.2011р. № 1370/3-23-40 та від 03.02.2012рн. № 102/3-23-30-37119024; лист відділу податкової міліції Смілянської ОДПІ від 25.11.2011р. № 15907/26-306 та акт перевірки ТОВ «Венс транс континент проект» від 15.02.2012р. № 152/3-23-30-37640909; висновок ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та акт від 07.03.2012р. № 14/3-23-80 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сервітекс»; висновок спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС від 16.11.2011р. № 1921 та акт від 20.04.2012р. № 00094/22-30304256 про результати перевірки ПП «Альфа-Л».

У відповідності до вказаних документів, діяльність контрагентів позивача не має необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а саме: трудових ресурсів з кваліфікацією, необхідною для проведення маркетингових досліджень, виробничого обладнання, оргтехніки, транспорту тощо. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ве Ка Груп», «Венс транс континент проект», а також Екосвіт Україна» відсутні за місцем реєстрації, а ТОВ «Автобудсервіс-плюс» взагалі було зареєстровано гр. ОСОБА_4 на прохання третьої особи. Щодо ПП «Альфа-Л» зазначено, що воно перебуває в процесі припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що маркетинг повинен створити умови для пристосування виробництва до громадського попиту (вимог ринку), розробити систему організаційно-технічних заходів щодо вивчення ринку, підвищення конкурентоспроможності товарів з метою отримання максимальних прибутків. Маркетингові дослідження потрібні для отримання інформації і проводяться для прийняття рішень з виходу на нові ринки, просування нового продукту, визначення ціни на продукцію, а також каналів та методів просування товарів на ринку.

Статтею 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отриманням послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що проведення маркетингових досліджень по кожному з вказаних договорів оформлено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та аналітичними довідками, копії яких містяться в матеріалах справи.

При дослідженні вищевказаних документів суд встановив, що предметом вказаних маркетингових досліджень є суто теоретичні питання (зокрема: особливості та задачі реклами на різних фазах життєвого циклу товару; поняття ринкової кон'юктури, цілі та методи її аналізу; аналіз впливу макросередовища на маркетинг фірми та ринкову ситуацію в цілому; розвиток та перебудова бренду; мікроекономічні індекси горілчаного ринку за ІІ та ІІІ квартали 2011р. в різних регіонах України, а також за червень 2011 року у Донецькій та Луганській областях), оскільки в наявних аналітичних довідках та актах здачі-прийняття робіт відсутній будь-який зв'язок таких досліджень з господарською діяльністю саме ТОВ «Хлібна нива».

Крім того, в жодній аналітичній довідці та актах здачі-прийняття робіт не згадується продукція, яка випускається ТОВ «Хлібна нива», не зазначена і не відслідковується мета, з якою проводилися дослідження, відсутні висновки для досягнення економічних і соціальних результатів діяльності, які могли б бути використані позивачем для просування на ринку продукції своєї торгівельної марки. Аналітична довідка ПП «Сервітекс» містить лише загальні поняття брендів, їх оцінки та бухгалтерського обліку, а не конкретну інформацію по дослідженню продукції, яка виготовляється ТОВ «Хлібна Нива». В свою чергу аналітична довідка ПП «Альфа-Л» містить інформацію щодо кількості реалізованих пляшок алкогольних напоїв в цілому за червень 2011 року в Донецькій та Луганській областях, без зазначення видів продукції, міцності та місткості, тобто дане маркетингове дослідження не може привести ТОВ «Хлібна Нива» до розширення ринку збуту продукції та отримання прибутку.

Таким чином, доцільність здійснення ТОВ «Хлібна Нива» витрат на маркетингові послуги від вищевказаних контрагентів, а саме їх направлення на максимізацію доходів та мінімізацію витрат (отримання прибутку підприємства в цілому), що відповідає сутності господарської діяльності позивача, в ході розгляду справи не підтверджено.

Суд також зазначає, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявних в матеріалах справи (т. ІІ, а.с.108-116), видами діяльності ПП «Альфа-Л» є: 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 74.60.0 - проведення розслідувань та забезпечення безпеки; 37.20.0 - оброблення неметалевих відходів та брухту. В свою чергу, видами діяльності ТОВ «Автобудсервіс-плюс» є: 45.21.1 - будівництво будівель; 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 51.82.0 оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту. Щодо ПП «Сервітекс», то останнє здійснює: 30.02.2 монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування; 32.20.2 ремонт та технічне обслуговування передавальної апаратури; 32.20.3 монтаж передавальної апаратури; 32.30.2 ремонт і технічне обслуговування апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення; 32.30.3 монтаж і установлення апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення; 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу.

Судом встановлено, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зазначені суб'єкти господарювання відповідно до кваліфікації видів економічної діяльності взагалі не займається наданням послуг з маркетингових технологій.

Судом до уваги взяті також висновки актів перевірок товариств з обмеженою відповідальністю «Ен Ве Ка Груп», «Екосвіт Україна» та ТОВ «Венс транс континент проект», якими встановлено відсутність товариств за місцем знаходження та вказано про неможливість здійснення останніми господарської діяльності, в розумінні вимог ПК України, у зв'язку з відсутністю ресурсів необхідних для здійснення такої діяльності - трудових ресурсів з кваліфікацією, необхідною для проведення маркетингових досліджень, виробничого обладнання, оргтехніки, транспорту тощо.

Також, судом не встановлена, а позивачем не доведена наявність економічного ефекту від операцій з отримання вказаних маркетингових послуг з урахуванням їх значної вартості. Так, матеріалами перевірки позивача встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Хлібна нива» виробило продукції (горілчаних виробів) на загальну суму 30 232, 80 грн. (без акцизного збору та ПДВ), в той час, як реалізувало готової продукції, за даний період, на суму 30 467, 70 грн. (без акцизного збору та ПДВ). Загальна вартість наданих маркетингових послуг склала 49 662 198 грн. Зазначене дає можливість зробити висновок про те, що такі маркетингові послуги, вартість, яких значно перевищує вартість реалізованої ТОВ «Хлібна нива» продукції, економічно не вигідні та є невиправданими з точки зору їх доцільності, оскільки безпосередньо не пов'язані з господарської діяльністю товариства, спрямованою на отримання прибутку в цілому.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива» - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.