Ухвала суду № 41329654, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5836/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київмлин» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ «Київмлин» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2013 № 0005082201, № 0005092201, № 0005102201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Київмлин» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Північтрансагро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Каргилл-групп», ТОВ «Каспа», ПП «Агро ресурс ЛП» за період 01.07.2012 по 31.07.2013, за результатом якої складено акт від 08.11.2013 №1864/26-56-22-01-03/30523267.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013:

- № 0005082201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 4 958 707,5 грн. (за основним платежем 3 305 805 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 652 625 грн.),

- №0005092201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 4 811 736 грн. (за основним платежем 3 207 824 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 603 912 грн.),

- №0005102201, яким позивачу зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 121 603 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Північтрансагро» укладено договір поставки від 04.06.2012 №ПТА12-0406/КМ.

В ході виконання вказаного договору сторонами складено протоколи погодження цін, видаткові та податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Втрорметекспорт» укладено договір купівлі-продажу від 11.01.2013 №24/п, копія якого долучена до матеріалів справи.

В ході виконання вказаного договору сторонами складено видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Каргилл-Групп» укладено договір купівлі-продажу від 23.01.2013 №23п.

В ході виконання вказаного договору сторонами складено протокол погодження цін, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Між позивачем та ТОВ «Каспа» укладено договір купівлі-продажу від 16.07.2013 №156/п.

В ході виконання вказаного договору сторонами складено видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження отримання товару від вказаних вище контрагентів позивачем надано копії журналу реєстрації заїзду автомобілів з зерном та журналу приймання комерційного зерна з автомобільного транспорту, журналу реєстрації показників якості зерна, які долучено до матеріалів справи.

Щодо не надання позивачем до перевірки карантинних сертифікатів на товар (пшеницю) та протоколів випробування на вміст ГМО, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наявність карантинного сертифікату передбачена Законом України "Про карантин рослин" після отримання від органу державної виконавчої влади офіційного повідомлення про оголошення карантину або введення карантинних обмежень на вивіз підконтрольних карантину вантажів. Також, наявність протоколів випробування на вміст ГМО визначена Законом України " Про безпечність та якість харчових продуктів". Отже відсутність вказаних документів не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій з купівлі - продажу, в даному випадку, зерна.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що стосовно взаємовідносин позивача із контрагентом ПП «Агро-Ресурс ЛП» податковим органом порушень взагалі не виявлено, що також підтверджується даними акту зустрічної звірки ДПІ у місті Чернігові, що формування податкового кредиту та кредитних зобов'язань з контрагентом ПрАТ «Київмлин», були правомірними.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ «Північтрансагро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Каргилл-Групп», ТОВ «Каспа», ПП «Агро-Ресурс ЛП» виконано в повному обсязі.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 КАС України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення витрат на валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Північтрансагро», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Каргилл-Групп», ТОВ «Каспа», ПП «Агро-Ресурс ЛП».

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.