Ухвала суду № 41329649, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 року

справа № 808/3094/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новощицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі №808/3094/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів України в Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000762211 від 28.04.2014 року про застосування штрафних санкцій у сумі 192406, 69 грн., які застосовані за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань. Неправомірність вказаного податкового повідомлення-рішення позивач пов’язував з тим, що передумовою оформлення спірного податкового повідомлення-рішення було оформлення та направлення Відповідачем на адресу ТОВ з ІІ "БОСАЛ-ЗАЗ" податкової вимоги №8-22 від 27.11.2013 року щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812666,43 грн. Вказує, що із зазначеною податковою вимогою Позивач не погодився та оскаржив її до Запорізького окружного адміністративного суду. Оскаржувана податкова вимога судом першої інстанції постановою від 11.01.2014 по справі №808/9477/13-а була скасована, проте, вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку та знаходиться на розгляді у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді. Отже, на думку позивача, на теперешній час не підтверджено наявність податкового боргу ТОВ з ІІ "БОСАЛ-ЗАЗ", що свідчить про незаконність та передчасність оформлення та направлення Відповідачем оскаржуваного повідомлення рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали не обставини зазначені позивачем, а не сплата узгоджених податкових зобов’язань, які виникли після формування та надіслання податкової вимоги №8-22 від 27.11.2013 року. Факт не сплати у встановлені законом строки узгоджених податкових зобов’язань підтверджено доказами, які надані відповідачем та які свідчать про обґрунтованість застосування штрафних санкцій, що визначені оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо визначення підстав для застосування штрафних санкцій. При цьому, позивач наполягає на тому, що передумовою оформлення спірного податкового повідомлення-рішення було оформлення та направлення Відповідачем на адресу ТОВ з ІІ "БОСАЛ-ЗАЗ" податкової вимоги №8-22 від 27.11.2013 року щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812666,43 грн., яка була оскаржена у судовому порядку.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 №0000762211 прийнято на підставі Акту №285/08-27-2211/33985999 від 09.04.2014р. «Про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань відповідно до вимог Податкового кодексу України ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» за період з 20.11.2013 року по 28.03.2014».

В акті перевірки №285/08-27-2211/33985999 від 09.04.2014р. зроблено висновок про порушення ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» вимог п.126.1 ст.126 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань, які визначені контролюючим органом, шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень №0000182302, №0009991501 та в результаті самостійного узгодження підприємством податкових зобов’язань, шляхом подання до ДПІ Декларації з податку на додану вартість №9087511788 від 16.01.2014р.

Таким чином, в Акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, визначено підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

Саме з таких підстав, відмовляючи у задоволенні позову, виходив і суд першої інстанції.

Щодо узгодження податкових зобов’язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302, №0009991501, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, у разу його оскарження до суду, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що податкові повідомлення-рішення №0000182302, №0009991501 були оскаржені позивачем у судовому порядку. За наслідками розгляд справ судами ухвалено рішення, якими відмовлено у задоволенні позовів ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» з огляду на правомірність та обґрунтованість вказаних рішень ДПІ. Рішення суду щодо податкового повідомлення-рішення №0000182302 набрало законної сили 15.10.2013р. (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №2а-0870/12153/11), рішення суду щодо податкового повідомлення-рішення №0009991501 набрало законної сили 28.11.2013р. (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013р. у справі №0870/12305/12).

Пунктом 57.3 ст. 57 КАС України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, з огляду на зазначені рішення суду, у позивача виник обов’язок погасити узгоджену суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх ухвалення, оскільки день ухвалення рішень суду апеляційної інстанції. які набрали законної сили з часу їх проголошення, є днем узгодження податкових зобов’язань.

Сплата узгоджених податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, відбулася поза межами встановлених законом строків, що зазначено в Акті перевірки (а.с.48-49) та відображено у зворотньому боці облікової картки платника податків (а.с.46-47). З огляду на фактичну дату погашення податкового боргу, ДПІ визначено дні прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань та у відповідності до п.126.ст.126 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем надано додаткові пояснення, в яких позивач, зокрема, не погоджується з податковими зобов’язаннями, які визначено у податковому повідомленні-рішенні №0000182302. Так, позивач зазначає, що вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено податкові зобов’язання з ПДВ внаслідок неправомірного, на думку ДПІ, віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених митному органу внаслідок ввезення на митну територію обладнання за договорами оперативної оренди (лізингу). Позивач вказує на те, що така позиція ДПІ є неправомірною, що підтверджується рішеннями судів в інших справах.

Такі доводи позивача колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки предметом спору у цій справі є правомірність нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань, які, зокрема, визначені податковим повідомленням-рішенням №0000182302. При цьому, правомірність визначення податкових зобов’язань за цим податковим повідомленням-рішенням встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Оцінку обставинам, які встановлені судом під час розгляду справи щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0000182302, не може бути надано судом під час розгляду цієї справи.

Безпідставними колегія суддів вважає і посилання позивача на ті обставини, що ним своєчасно сплачувались грошові зобов’язання, які визначені зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями.

Як вбачається з зворотнього боку облікової картки платника податків, усі сплати податкових зобов’язань, на які посилався позивач, відображені по особовому рахунку підприємства. В той же час, враховуючи недоїмку (наявність податкового боргу) підприємства, у межах наданих повноважень, які визначені п.87.9 ст.87 ПК України, ДПІ зараховувала сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302, №0009991501.

Щодо несплати самостійно узгоджених позивачем податкових зобов’язань, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем до ДПІ подано Декларацію з податку на додану вартість №9087511788 від 16.01.2014р., в якій платником самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.203.1 ст. 203ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків.

Отже, суд першої інстанції вірно вказав на те, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації і має бути сплачено у визначені п.57.1 ст.57 ПК України строки.

Оскільки, за обліковими даними платника податків таке зобов’язання сплачено поза межами визначених законом строків, ДПІ визначено дні прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань (57 днів) та у відповідності до п.126.ст.126 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, правильно встановивши підстави виникнення узгоджених податкових зобов’язань, надавши їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтовано висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати таких зобов’язань.

Оскільки, доводами апеляційної скарги та наданими представниками позивача пояснень, вказані висновки суду першої інстанції не спростовуються, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у задоволені апеляційної скарги відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі №808/3094/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк