Ухвала суду № 41329578, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/15267/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по адміністративній справі

за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) в листопаді 2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська) про скасування рішень УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №№558, 559 від 24.05.2013 року, та №№649, 650, 651 від 01.07.2013 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Відповідач УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено, скасовані рішення УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №№558, 559 від 24.05.2013 року, та №№649, 650, 651 від 01.07.2013 року, на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 172,05 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.09.2001 року.

Відповідачем УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 року до 31.03.2013 року, про що складено акт №158 від 24.05.2013 року.

В акті перевірки зазначені допущені позивачем порушення, в тому числі п.2 ст.17, п.1 ст.19, п.1.2 ст.20, ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону №1058-IV), в частині нарахування і виплати страхових внесків з зарплати за 2009 рік; неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ за липень 2008 року та липень 2009 року, несвоєчасної сплати страхових внесків тощо.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті наступні рішення:

- № 558 від 24.05.2013 року, яким за порушення п.2 ст.20, п.4 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 1464,32 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків;

- № 559 від 24.05.2013 року, яким за порушення п.3 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 1600 грн. за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески;

- № 649 від 01.07.2013 року, яким за порушення п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 170 грн. за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку;

- № 650 від 01.07.2013 року, яким за порушення п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 1295,36 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України;

- № 651 від 01.07.2013 року, яким за порушення п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 1633,28 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Оскаржені в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Позивач оскаржив зазначені рішення в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, прийняті УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська рішення №№558, 559 від 24.05.2013 року, та №№649, 650, 651 від 01.07.2013 року винесені на підставі ч. 9 ст. 106 Закону 1058-ІV.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20.11.2012 року у справі № 21-367а12, яка відповідно до статті 244-І КАС України є обов'язковою для застосування в судовій практиці, і зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV, в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.17 ст.106 Закону № 1058-ІV від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

Згідно абзацу 5 п. 7 Розділу VІІІ "Заключні та Перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків по діючим видам нарахованих та\або не сплачених в період до 01 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюються фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки, норми права, врегульовані ч. 9 та 17 ст. 106 Закону № 1058-ІV, які регламентують вчинені позивачем порушення, встановлені відповідачем в Акті, втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI, та не діяли на дату прийняття УПФУ в Індустріальному районі оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні оскаржуваних рішень №№558, 559 від 24.05.2013 року, та №№649, 650, 651 від 01.07.2013 року, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно скасував зазначені рішення відповідача.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова