Ухвала суду № 41329573, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 року

справа № 804/6957/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 804/6957/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади» про стягнення розміру заборгованості по відшкодуванню різниці наукової пенсії,-

в с т а н о в и В:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з відповідача витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 65732, 83 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду, зокрема, мотивована обов’язком підприємства фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо обов’язку підприємства фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Таку позицію заявник апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на Статут підприємства, відповідно до якого ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади» не несе відповідальності за зобов’язаннями держави. Оскільки, обов’язок по пенсійному забезпеченню покладено на державу, то відповідач не повинен приймати участь у відшкодування витрат на виплату призначених наукових пенсій. Крім цього, відповідач вказує на те, що Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, і такого обов’язкового платежу, як різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, Податковий кодекс України не визначає.

У судове засідання представники сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з’явились. Від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду справи у судових засіданнях, які призначалися на 02.10.2014р., 28.10.2014р. Клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні, яке призначалося на 02.10.2014р., колегією судів було задоволено, з огляду на повідомлення відповідача про хворобу його представника. В той же час,

колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 28.10.2014р. з наступних підстав. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Таким чином, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, при цьому колегією суддів врахована відсутність з боку відповідача клопотань про дослідження нових доказів у справі, щоб унеможливлювало розгляд справи за наявними матеріалами справи і відповідно було б перешкодою для розгляду справи у відсутності відповідача. Надання пріоритетності тим чи іншим виробничим потрібностям, у тому числі відрядження представника підприємства, над судовими засіданнями, не повинно перешкоджати розгляду справи судом у визначені законом строки.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обов’язок підприємств відшкодовувати органам пенсійного Фонду різницю фінансування між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», в редації чинній у 2013 року (спірний період) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Статтею 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, у цій же редакції, зазначено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Тобто, встановлені виплати, є спеціальним платежем, встановленим для обмеженого кола суб'єктів та направленим на відшкодування витрат Пенсійному фонду України по виплаті різниці між виплаченої науковою пенсією та іншими пенсіями призначеними згідно з чинним законодавством, який не фінансується за рахунок збору на обов'язкове держане пенсійне страхування.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою КМУ №372 від 24.03.2004р.

Згідно із п.5, 6 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо обов’язку підприємств відшкодовувати органам пенсійного Фонду різницю фінансування між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, ґрунтуються на нормах матеріального права.

Доводи відповідача щодо відсутності у підприємства обов’язку відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, з посиланням на Статут підприємства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такий обов’язок підприємства прямо встановлений Законом. З цих же підстав, колегія суддів, не приймає до уваги доводи відповідача щодо невизначеності Податковим кодексом України такого обов’язкового платежу як відшкодування різниці призначеної наукової пенсії, оскільки такий обов’язок визначений спеціальним законом, а саме Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність»

Таким чином, встановивши обов’язок відповідача відшкодувати різницю між розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та розміром пенсії із солідарної системи, витрати, які понесені позивачем по виплаті таких пенсій, що підтверджено особовими рахунками пенсіонерів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторська-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 804/6957/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 29.10.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк