Ухвала суду № 41329397, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 808/8776/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №808/8776/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1.) зернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі за текстом - ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя), в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми „Р" від 30.08.2013 року № 0003541700, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 7981,25 грн. та податкове повідомлення-рішенняформи „Р" від 07.09.2013 року № 0003761700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 47185,00 грн., а також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2013 року № 411/17-020/НОМЕР_3.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У відповідності до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно до п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених Податковим кодексом України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є:

1. наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України;

2. надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що позивача поінформовано про проведення перевірки повідомленням від 17.05.2013, яке фактично отримано позивачем 17.05.2013 разом з копією наказу про проведення перевірки.

Направлення про проведення перевірки вручено позивачу 23.05.2013 року.

ДПІ у Заводському районі з 25.05.2013 року по 27.05.2013 року проведено позапланову документальну невиїзну перевіркою ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням сум отриманого доходу понад 300000 грн. фізичної особи-підприємця за період з 01.01.2010 року по 25.02.2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №411/17-020/НОМЕР_3 від 27.05.2013 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1-183.2, пункту 183.7, пункту 183.10 статті 183, пунктів 200.1-200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість, у зв'язку з перевищенням сум отриманого доходу понад 300000 грн. (без урахування ПДВ), та не перерахуванням до бюджету сум податку на додану вартість за період з 17.08.2012р. по 24.02.2013р. включно.

Перевіркою даних звітів реєстраторів розрахункових операцій, щоденних фіскальних звітів РРО, встановлено, що ФОП ОСОБА_1, за останні дванадцять календарних місяців (з 01.09.2011 по серпень 2012) досягнуто суму валового доходу у розмірі 317529,51 грн. (перевищення доходу понад 300000 грн. відбулось 17.08.2012), у зв'язку з чим відповідно до вимог п. 180.1 ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.7, п. 183.10 ст. 183, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана була не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, надати до органу податкової служби реєстраційну заяву про реєстрацію платником ПДВ. ФОП ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя надала лише 22.02.2013 та отримала свідоцтво платника ПДВ 25.02.2013.

За період з 17.08.2012 по 24.02.2013 обсяг операцій з продажу товарів згідно з даними реєстраторів розрахункових операцій та КУРО, який підлягає оподаткуванню, становить 220663,53грн., у тому числі з 17.08.2012 по 31.08.2012 - 17429,51 грн., за вересень 2012р. - 38787,94грн., за жовтень 2012р. - 38194,70 грн., за листопад 2012р. - 35787,05 грн., за грудень 2012р. - 36371,10 грн., за січень 2013р. - 33637,75 грн., з 01.02.2013 по 24.02.2013 включно - 20667,48 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002121700 від 05.06.2013 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 44133 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 11033,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 23.08.2013 року №324/14/08-01-10-01-20, прийнятим за розглядом первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 05.06.2013 №0002121700 в частині 6385 грн. податку на додану вартість і 1596,25 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 23.08.2013 №324/14/08-01-10-01-20, прийнятого за розглядом первинної скарги, та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447), ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 07.09.2013 №0003761700 на суму основного платежу з ПДВ 37748 грн. та штрафні санкції в сумі 9437 грн.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

У відповідності до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно п. 183.2 ст. 83 Податкового кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Перевіркою даних звітів реєстраторів розрахункових операцій, щоденних фіскальних звітів РРО, встановлено, що ФОП ОСОБА_1, за останні дванадцять календарних місяців (з 01.09.2011 по серпень 2012) досягнуто суму валового доходу у розмірі 317529,51 грн. (перевищення доходу понад 300000 грн. відбулось 17.08.2012). Так, за період з 17.08.2012 по 24.02.2013 обсяг операцій з продажу товарів згідно з даними реєстраторів розрахункових операцій та КУРО, який підлягає оподаткуванню, становить 220663,53грн., у тому числі з 17.08.2012 по 31.08.2012 - 17429,51 грн., за вересень 2012р. - 38787,94грн., за жовтень 2012р. - 38194,70 грн., за листопад 2012р. - 35787,05 грн, за грудень 2012р. - 36371,10 грн., за січень 2013р. - 33637,75 грн., з 01.02.2013 по 24.02.2013 включно - 20667,48 грн.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя надала лише 22.02.2013 та отримала свідоцтво платника ПДВ 25.02.2013.

У відповідності до ст. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ст. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Враховуючи, що у період часу, що перевірявся, позивач не був зареєстрованим платником податку на додану вартість і при реалізації ним товарів (робіт, послуг) суми ПДВ на такі операції не нараховувались і не сплачувались покупцями позивачеві, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума від здійснення таких операцій позивачем не включає у себе суми ПДВ.

Таким чином, відповідачем правомірно проведено перевірку позивача, в результаті якої встановлено факт перевищення позивачем загальної сум від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно із Законом, понад 300000 грн. без урахування ПДВ.

Згідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №808/8776/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров