Ухвала суду № 41329091, 16.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2014 рокусправа № 804/10607/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі №804/10607/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мета» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

07 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Мета» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №000139 та №000140 від 01 серпня 2013 року прийняті державної податковою інспекцією в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №101/222/23074395 від 22.07.2013 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийняте на підставі висновків акту перевірки, що містить інформацію, яка не відповідає суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях податкового органу, який не наділений повноваженнями щодо визнання нікчемними правочинів, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення носить протиправний характер та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі, скасовано податкові повідомлення - рішення №000139 та №000140 від 01.08.2013 року прийняті державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №101/222/23074395 від 22.07.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку із зазначеним, податковим органом було правомірно зазначено в висновках акту перевірки про виявлені порушення та прийнято податкові повідомлення - рішення, які є законними та обгрунтованими, а відтак підстави для задовлення адміністративного позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 02.07.2013 року по 15.07.2013 року посадовими особами ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО «Мета» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків ПП «АТМ» за квітень 2012 року, червень 2012 року та ТОВ «Галактика М» за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, за результатами якого складено акт перевірки від 22 листопада 2013 року за №101/222/23074395.

Перевіркою встановлено порушення:

пп. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.9 ст. 139, пп.135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток у розмірі 129 835 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2011 року, у розмірі 83 303 грн., 2 квартал 2012 року у розмірі 28 925 грн., у 4 кварталі 2012 року у розмірі 17 607 грн.,

п.198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 53 069,74 грн. в т.ч. в жовтні 2011 року на суму 18 643,00 грн., в листопаді 2011 року на суму 14 283,00 грн., в квітні 2012 року на суму 3 375,00 грн., в червні 2012 року на суму 16 768,74 грн..

ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені нами по правочинах, змінених ТОВ НВО «Мета» при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між ПП «АТМ» у жовтні, листопаді 2011 року та січні 2012 року - ТОВ НВО «Мета» - контрагентами покупцями та ТОВ «Галактика М» у квітні, серпні 2012 року - ТОВ НВО «Мета» - контрагентами покупцями, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№000140 від 01.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 53069,74 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 26534.87 грн..

№000139 від 01.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 129835 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 64917, 5 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №000140 та №000139 від 01.08.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення, прийняті у відношенні позивача носять протиправний характер та підлягають скасуванню, як такі, що порушують права та законні інтереси позивача як платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки при перевірці позивача податковим органом використано матеріали податкової звітності ТОВ НВО «Мета», дані інформаційних ресурсів органів ДПС, а саме: АІС «Реєстр платників податків» в Кіровському районі м.Дніпропетровська, АІС «Облік податків та платежів» ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, АТМ «Бест Звіт» ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, АІС «Облік податків та платежів» ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, АС «Аудит» ДПІ у Кіровському районі, матеріали перевірок ТОВ «Галактика М», ТОВ «АТМ» - контрагентів позивача.

Так, згідно даних отриманих від інших підрозділів ДПС у контрагентів позивача відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, відповідач вважає наявним проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Галактика М» та ТОВ «АТМ», не відповідають вимогам чинного законодавства та не є підтвердженням здійснення господарських операцій в силу Закону. Отже, здійснені операції не відповідають меті підприємницької діяльності, є удаваними та направлені на надання податкової вигоди позивачу.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 03 жовтня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Галактика М» (продавець) з однієї сторони та товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТА» (покупець) уклали договір №03/10, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Товаром по даному договору є маслопрессове обладнання та запчастини до нього в асортиментів, об'ємах та за ціною відповідно до Специфікацій.

У відповідності до додаткової угоди №1 до договору поставки №03/10 від 03.10.2011 року сторони договору прийняли рішення про пролонгацію договору поставки №03/10 від 03.10.2011 року до 31.12.2012 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, обумовлених договором №03/10, позивачем надано видаткові накладі № 110 від 23.10.12 р. на суму 26157,38 грн., видаткову накладну №53 від 20.01 2012 р. на суму 139 18,80 грн., №79 від 20.01.2012 року на суму 9915,60 грн., №112 від 01.02.2012 року на суму 266040,00 грн., №325 від 04.11.2011 року на суму 60198 грн., №326 від 07.11.2011 року на суму 25500,00 грн., №95 від 05.10.2011 року на суму 111 858 грн., а також податкові накладні №99 від 23.01.2011 року, №52 від 20.01.2012 року, №67 від 20.01.2012 року, №1 від 01.02.2012 р., №10 від 07.11.2011 року, №99 від 04.11.2011 року, №19 від 05.10.2011 року,.

Вказаними документами зафіксовано дати здійснення господарських операцій по договору поставки №03/10 від 03.10.2011 та зазначено асортимент поставленого позивачу товару.

Транспортування товару було здійснено автомобільним транспортом ПП «ВКФ «Ескпопостач», що підтверджується товарно - транспортними накладними № 110 від 23.01.2012 року, №53 від 20.01.2012 року, №326 від 07.11.2011 року, №325 від 04.11.2011 року, №95 від 05.10.2011 р., відповідно до яких замовником послуг та вантажовідправником виступає ТОВ «Галактика М», а вантажоодержувачем є ТОВ «Мета».

За поставлений товар ТОВ «Галактика М» було виписано на ім'я позивача рахунки №23/01-37 від 23.01.2012 року, №20/01-36 20.01.2012 року, №01/02-35 від 01.02.2012 р., №07/11-20 від 07.11.2011 року, №04/11-20 від 04.11.2011 року, №05/10-20 від 05.10.2011 року, відповідно до яких позивачем було сплачено грошові кошти за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками за відповідні дати.

Також, судом встановлено, що 02 березня 2012 року між ПП «АТМ» (продавець) та ТОВ «НВО «Мета» (покупець) було укладено договір поставки №0203, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Товаром по даному договору є маслопрессове обладнання та запчастини до нього в асортименті, об'ємах та за цінами відповідно до Специфікацій.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, обумовлених договором №0203 позивачем надано видаткові накладні №766 від 05.06.2012 року на суму 100612 грн., №195 від 03.04.2012 року на суму 26544,00 грн., №194 від 02.04.2012 року на суму 8476,80 грн., №193 від 02.04.2012 року на суму 8476,80 грн., а також податкові накладні №20 від 05.06.2012 року, №54 від 03.04.2012 року, №53 від 02.04.2012 року, №52 від 02.04.2012 року.

Зазначені документи первинного бухгалтерського обліку фіксують дати вчинення поставок товару та його асортимент.

Транспортування товару було здійснено автомобільним транспортом ПП «ВКФ «Ескпопостач», що підтверджується товарно - транспортними накладними №766 від 05.06.2012 року, №195 від 03.04.2012 року, №194 від 02.04.2012 року, відповідно яких замовником послуг та вантажовідправником є ТОВ «АТМ», а вантажоодержувачем є ТОВ «Мета».

Плату за поставлений товар позивачем було здійснено в безготівковій формі про що свідчать банківські виписки, кошти перераховано у відповідності до вартості товару, визначеної в рахунках ТОВ «АТМ» №05/06-10 від 06.06.2012 року, №03/04-30 від 03.04.2012 року, №02/04-21 від 02.04.2012 року, №02/04-20 від 02.04.2012 року.

На підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ «АТМ» та ТОВ «Галактика М» товару позивачем до суду надано видаткові та податкові накладні, договори поставки, товарно - транспортні накладні, рахунки, та банківські виписки, що підтверджують факт реалізації придбаного позивачем у своїх контрагентів товару.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару та надання послуг.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток, отримані за рахунок договорів, укладених позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі №804/10607/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко