Постанова № 41319524, 04.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2014 р. № 820/15971/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Пасечник М.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Новикова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області, в якому просить суд:

- визнати дії працівників Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату неправомірними;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо заміни військового квитка, виданого 22.08.2014 року серія НОМЕР_1 у зв'язку з невідповідністю даних, зазначених у військовому квитку, даним у попередньому документі - довідці;

- зобов'язати відповідача вчинити дії, пов'язані з занесенням достовірних даних до облікових документів позивача у військовому комісаріаті.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 2000 року був зарахований у запас Збройних Сил України за другою категорією обліку. 13.01.2000 року йому замість військового квитка було видано довідку про звільнення від призову на строкову військову службу на підставі п. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з формулюванням - «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», прийнятим комісією при Кегичівському районному військовому комісаріаті Харківської області 14.10.1999 року. В серпні 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою видати йому військовий квиток замість вказаної довідки. 22.08.2014 року позивачу був виданий військовий квиток серія НОМЕР_1, в якому зазначено, що він «визнаний придатним до військової служби», що суперечить даним, які містились в попередньому документі - довідці, виданій позивачу 13.01.2000 року. На думку позивача, вказані дії відповідача є неправомірними, а порушені права позивача підлягають відновленню в судовому порядку.

Представник відповідача, Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне. Зазначив, що позивача було прийнято на облік у військовому комісаріаті 11.11.1996 року, відповідно до даних облікової картки ОСОБА_1 - його було визнано придатним до військової служби, знято з обліку призовників та зараховано до обліку військовозобов'язаних у зв'язку з досягненням 25-річного віку. Вказав, що у зв'язку з відсутністю у 2000 році бланків військових квитків, військовозобов'язаним видавались довідки, проте працівниками військового комісаріату було помилково внесено до п. 6 довідки, виданої позивачу 13.01.2000 року, дані щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби. Вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни.

Частиною 6 статті 2 вказаного Закону України передбачено, що усі громадяни, які призиваються, приймаються на військову службу або перебувають у запасі, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, затвердженому Міністром оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років.

Частиною 5 статті 16 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що відповідно до результатів медичного огляду призовника, моральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові рішення:

про придатність до військової служби і призов на військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил України чи інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його на службу до Збройних Сил України чи інших військових формувань;

про тимчасову непридатність до військової служби і надання відстрочки за станом здоров'я;

про надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 цього Закону;

про непридатність за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежену здатність до військової служби у воєнний час і зарахування в запас;

про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

про зняття з військового обліку призовників, які втратили громадянство України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни: визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; які до дня відправки на строкову військову службу досягли 25-річного віку; батько (мати), рідний брат чи сестра яких загинули чи померли або є інвалідами, якщо інвалідність настала під час проходження військової служби. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати; які пройшли військову службу в інших державах.

Обов'язки органів та посадових осіб Збройних Сил України по підготовці та проведенню призову громадян України на строкову військову службу; порядок приписки громадян до призовних дільниць, ведення військового обліку призовників та взаємодію військових комісаріатів з державними органами і громадськими організаціями по забезпеченню виконання громадянами України правил військового обліку; порядок призову громадян на строкову військову службу та відправки їх до військових частин станом на момент виникнення спірних правовідносин визначались Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу, затвердженим наказом Міністра оборони України від 4 січня 1995 р. № 1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1995 р. за N 28/564 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 7 Положення приписка громадян до призовних дільниць проводиться відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", вимог цього Положення і директив начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними військовими комісаріатами за місцем проживання.

Пунктом 12 Положення передбачено, що начальник другого відділення районного військового комісаріату проводить бесіду з кожним юнаком та перевіряє наявність необхідних документів і повноту заповнення технічними працівниками, залученими для роботи на призовних дільницях, облікової карти призовника (додаток N 5) і особової справи призовника (додаток N 6).

Відповідно до п. 15 Положення комісія по приписці на підставі вивчення поданих документів та особистої бесіди з допризовником, з врахуванням роду його діяльності, спеціальності, освіти, психологічних та психофізіологічних даних, загального розвитку і результатів медичного огляду приймає одне з таких рішень, яке заноситься в книгу протоколів комісії по приписці:

- придатний до військової служби, призначити в ... (указати вид Збройних Сил України, рід військ, інші військові формування);

- потребує лікування;

- непридатний за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежено здатний для служби у воєнний час;

- непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку.

Статтею 27 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено порядок зарахування в запас, а також категорії запасу. Відповідно до ч.1, 2 вказаної статті громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку), зараховуються в запас. Запас поділяється на першу і другу категорії. До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та одержали під час її проходження військово-облікову спеціальність. До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовозобов'язані-жінки.

Пунктом 3 Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 25.05.1994 року № 263/94 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час призову громадян на військову службу, зарахування їх до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що під час звільнення у запас ОСОБА_1 Кегичівським військовим комісаріатом Харківської області було видано довідку № 5 від 13.01.2000 року, яка підписана Кегичівським районним військовим комісаром, скріплена відповідними печаткою та штампом комісаріату, а також на звороті зазначено що позивача прийнято на облік Кегичівським РВК Харківської області 14.11.2000 р., підтверджується копіями даної довідки аналогічного змісту, наданими суду позивачем та представником відповідача (а.с. 4, 21). В графі 6 даної довідки зазначено, що позивач «призваний комісією при Кегичівському військовому комісаріаті Харківської області, призначений не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час, 14 жовтня 1999 р. по ст. 18 п. 1 гр. 1». Отже, позивача було звільнено від призову на строкову військову службу в мирний час, як особу, визнану за станом здоров'я непридатною до військової служби в мирний час (п. 1 ст. 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"), в підтвердження чого позивачем надано суду: копію витягу медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 та копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 655 станом на 15.09.1999 року.

Представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався факт видачі позивачу вказаної довідки.

Відповідно до пояснень представника відповідача вказану довідку було видано позивачу у зв'язку з відсутністю у 2000 році бланків військових квитків.

Згідно з п. 1. Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 25.05.1994 року № 263/94 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що визначає належність його власника до військової служби, служби в запасі та військового обов'язку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана довідка є за своєю сутністю військовим квитком, а отже, щодо особи, на ім'я якої вона видана, є носієм всіх прав та обов'язків аналогічних власнику військового квитка.

Отже, судом встановлено, що у довідці позивача, виданій 13.01.2000 р. за № 5, яка є за своєю сутністю військовим квитком, міститься завірені печаткою військового комісаріату відомості про те, що позивач є непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи доказів визнання в установленому законом порядку вказаної довідки недійсною представником відповідача до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Позивач у серпні 2014 року звернувся до Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області з заявою про видачу йому замість вищевказаної довідки - військового квитка на належному, відповідно до визначеного законодавством України, бланку.

Так, як встановлено судом, відповідачем 22.08.2014 року було видано ОСОБА_1 військовий квиток серія НОМЕР_1, в якому на сторінці 6 в графі 13 зазначено, що « 14.10.1999 р. медичною комісією при Кегичівському РВК визнаний придатним до військової служби» (а.с. 5). Представником відповідача не заперечувався факт видачі позивачу військового квитка вказаного змісту.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідачем було видано військовий квиток, який містить протилежні за змістом відомості щодо ступеню придатності позивача до військової служби.

Відповідно до пояснень представника відповідача, працівниками військового комісаріату, який видав позивачу спірну довідку, було помилково внесено до п. 6 вказаної довідки дані щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби.

Згідно з п. 24 Положення районні військові комісаріати несуть відповідальність за правильну організацію і якісне ведення військового обліку призовників, які проживають на їх території, за повноту і повсякденну реальність цього обліку в інтересах підготовки молоді до військової служби і своєчасний призов її на строкову військову службу.

Крім того, пунктом 26 Положення визначено, що відповідальність за достовірність обліку призовників, повноту і якість ведення облікової документації та її збереження несе начальник другого відділення районного військового комісаріату.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи доказів притягнення до відповідальності в установленому законом порядку осіб за внесення недостовірних відомостей до вказаної вище довідки позивача представником відповідача до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про неправомірність дій Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області щодо внесення до військового квитка серія НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1 Нововодолазько-Кегичівським об'єднаним районним військовим комісаріатом Харківської області 22.08.2014 року, даних, які суперечать даним довідки, виданої ОСОБА_1 Кегичівським районним військовим комісаріатом Харківської області 13.01.2000 р. за № 5, та для повного захисту прав, свобод та інтересів позивач суд вважає за необхідне зобов'язати Нововодолазько-Кегичівський об'єднаний районний військовий комісаріат Харківської області видати ОСОБА_1 військовий квиток у відповідності до даних, зазначених у довідці, виданій ОСОБА_1 Кегичівським районним військовим комісаріатом Харківської області 13.01.2000 р. за № 5.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії, пов'язані з занесенням достовірних даних до облікових документів позивача у військовому комісаріаті суд зазначає, що орган судової влади не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень та вирішувати замість нього ті питання, які законом віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта владних повноважень, а вчинення відповідних дій щодо занесення даних до облікових документів у військовому комісаріаті, є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання у які є недопустимим. Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування вчинення ним оскаржуваних дій на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Нововодолазько-Кегичівського об'єднаного районного військового комісаріату Харківської області щодо внесення до військового квитка серія НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1 Нововодолазько-Кегичівським об'єднаним районним військовим комісаріатом Харківської області 22.08.2014 року, даних, які суперечать даним довідки, виданої ОСОБА_1 Кегичівським районним військовим комісаріатом Харківської області 13.01.2000 р. за № 5.

Зобов'язати Нововодолазько-Кегичівський об'єднаний районний військовий комісаріат Харківської області видати ОСОБА_1 військовий квиток у відповідності до даних, зазначених у довідці, виданій ОСОБА_1 Кегичівським районним військовим комісаріатом Харківської області 13.01.2000 р. за № 5.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 60 грн. 00 коп. (шістдесят грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко