Постанова № 41319468, 07.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 804/9227/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Журавель Т.С., за участю представників: позивача - Корійчук В.В., відповідача - Науменко О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо»

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріо» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002002204 від 26.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тріо» за березень 2014 року, під час якої встановлено порушення вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, відповідачем було винесено оскаржуване рішення, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись, при цьому, на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що висновки податкового органу є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичних обставинам справи, а тому оскаржуване рішення скасуванню не підлягає та підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Судом встановлено, що позивачем була надана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року.

05.05.2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тріо» за березень 2014 року, про що складено акт перевірки № 1251/04-66-22-04-06/30544093.

Згідно висновків вищевказаної перевірки позивачем в порушення п. 192.1 ст.192, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 3.1 п. 3 «Особливості опрацювання платників, якими не виконані вимоги ст. 201 Податкового кодексу України у частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що підлягають реєстрації у ЄРПН, але не є зареєстрованими» Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України, пр. 3 Розділу 5 наказу від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.12.2013 року № 2094/24626, збільшується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 194446 грн. та відповідальність передбачену п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки подав до ДПІ у Красногвардійському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення від 19.05.2014 року. Листом від 26.05.2014 року № 8954/04-66-22-04-13 відповідач повідомив ТОВ «Тріо», що висновки акту перевірки є правомірними та обґрунтованими.

За наслідками проведення перевірки, 26.05.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002002204, яким збільшено суму грошового за платежем податок на додану вартість на суму 14242 грн. 50 коп., з яких, 9495 грн. - за основним платежем та 4747 грн. 50 коп. - штрафні санкції.

Суд вважає, вищевказане податкове повідомлення - рішення правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, додатку №5, реєстру виданих та отриманих податкових накладних, даних ЄРПН, детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень 2014 року співставлення даних реєстру ПН за березень 2014 та даних Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий кредит) ТОВ «Тріо» сформовано податковий кредит по контрагенту СГ «Еліта», СТО «Колос», СГ «Перемога», СГ «Ізотов», ПЗП «Лукойл - Україна».

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» з 1 січня 2012 року запроваджена реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в ЄРПН для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті і цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться податкового кредиту після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного державного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, який затверджено Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що в порушення п.198.6 ст. 198 та п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, позивачем було включено до складу податкового кредиту суму податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг у контрагента СГ «Еліта», СТО «Колос» , СГ «Перемога», СГ «Ізотов», ПЗП «Лукойл - Україна» по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у відповідності до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок ,(далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.46.5 ст. 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р. за N 2094/24626, затверджено «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок).

У відповідності до п.14 розділу III Порядку, одним із додатків до декларації з ПДВ є розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); Розділом V цього Порядку визначено, як саме заповнюється податкової декларації з ПДВ.

Так, визначено, що у рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість.

При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) є невід'ємною частиною декларації, та має надаватись разом із нею.

Згідно ст. 192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Позивачем до декларації з ПДВ за березень 2014 року надано розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2014 року, згідно якого відсутня інформація, яка є підставою для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що не передбачено п. 192.1 статті 192 Податкового Кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що висновки, викладені в акті перевірки є правомірними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування податкового повідомлення - рішення, винесеного за наслідками проведення перевірки відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення № 0002002204 від 26.05.2014 року, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріо» у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 13.10.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 13.10.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель