Рішення № 41319219, 21.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19532/14 21.10.14

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД"

про стягнення 30 647,00 дол. США, що еквівалентно 400 657,76 грн. та 363,35 грн.

Представники сторін:

від позивача: Олефіренко О.В. - представник за довіреністю № 195-юр від 04.08.2014 року;

від відповідача: Бабенко Я.В. - представник за довіреністю б/н від 29.09.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД" про стягнення 30 647,00 дол. США, що еквівалентно 400 657,76 грн. та 363,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.02.2012 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД" укладено кредитний договір №513-030212.

Позивачем було здійснено свої зобов'язання за кредитними договорами, надавши відповідачеві кредит в розмірі 30 000,00 доларів США.

В порушення умов договорів та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договорам, у зв'язку з чим позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 30 647,00 доларів США, з яких: 30 000 доларів США основний борг, 635,42 доларів США прострочена заборгованість по процентах, 12,02 доларів США пеня за несвоєчасну сплату процентів, а також 360,10 грн. заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної лінії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.10.2014 року.

06.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду відповідач подав відзив на позовну заяву та заяву про відвід судді Мудрого С.М., документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014 року.

В судовому засідання 06.10.2014 року представники відповідачів підтримали поданий відвід .

Представник позивача заперечував проти відводу.

Суд відмовив у задоволенні відводу.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 16.09.2014 року, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом оголошено перерву до 21.10.2014 року.

07.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014 року.

21.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду відповідач подав додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 21.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовив у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.02.2012 року між публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД" (позичальник) укладено кредитний договір №513-030212.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію (далі за текстом - кредитна лінія/кредит) з загальним лімітом 30 000, 00 доларів США.

Кредитна лінія надається в розмірах, які не перевищують ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) встановленого цим пунктом, за умов, що при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі обставини, як неплатоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку, та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.1.3 кредитного договору, кредит надається в строк з 03 лютого 2012 року по 25 липня 2013 року, якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або не визначений у відповідності до умов розділу IV договору.

Відповідно до п.1.3.1 кредитного договору, позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок № 2063730100982, відкритий в АТ «ЄВРОГАЗБАНК». У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором строки суми несплаченнх в строк платежів визначаються банком як прострочені та обліковуються на рахунках простроченої заборгованості з наступного робочого дня.

Кредит вважається повернутим з моменту зарахування відповідної грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку або внесений готівкою.

За користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3 строку кредитування процентна ставка встановлена в розмірі 13% річних (п.1.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.1.4.3 кредитного договору, розрахунок процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і році (за методом «факт/факт» - якщо кредит надається в національній валюті та за методом «факт360)» якщо кредит надіється в іноземній валюті).

Строк сплати процентів - з 1-го по 5-е число місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку на який надано кредит, у відповідності до п 1.3 договору, в день дострокового погашення заборгованості або в день дострокового розірвання договору проценти сплачуються на рахунок № 2068230100982, відкритий в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» (п.1.4.4 кредитного договору).

Згідно з п.1.4.6 кредитного договору, щомісячна комісія за надання і управління кредитною лінією - 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, встановленого згідно п.1.1 договору. Оплата комісії з 1-го по 5-е число місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами на рахунок №і 3578530100982 відкритий в АТ «ЄВРОГАЗБАНК».

Договором про внесення змін до кредитного договору від 24.07.2013 року, змінено строк повернення кредиту та встановлено його до 26 січня 2015 року, а також змінено проценту ставку до 12,5 % річних.

Листом вих. №2502-6.1-20 від 19.08.2014 року позивач надіслав письмову вимогу до позичальника про усунення порушень та виконання зобов'язань по кредитному договору, з попередженням про можливе дострокове погашення кредиту.

Згідно з ч.2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 3.2.6 кредитного договору встановлено, що банк має право відмовитися від надання кредиту або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості позичальником за договором, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках: невиконання позичальником умов договору.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що відповідно до положень п.7.4 договору застави, після одержання такої заяви позивач мав перерахувати суму вкладу (депозиту) на балансовий рахунок НОМЕР_1 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» на покриття зобов'язань за кредитним договором, за рахунок заставодавця - ОСОБА_3, та зазначає наступне.

Так, 27.01.2012 року між публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк) та ОСОБА_3 (вкладник) укладено договір №277961 банківського вкладу з фізичною особою, відповідно до умов якого вкладник вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом з власних поточних та/або депозитних рахунків, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів США.

03.02.2012 року між публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) укладено договір застави майнових прав №904-030212/МП, відповідно до умов якого в редакції договору про внесення змін до договору від 24.07.2013 року, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому майнові права на депозитний внесок в сумі 30 000,00 доларів США, які виникли на підставі договору №277961 банківського вкладу з фізичною особою від 27.01.2012 р., розміщений в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» строком до 27 січня 2015 року. Майнові права вимоги передаються в заставу, як забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі кредитного договору № 513-030212 від 03.02.2012 року (надалі - кредитний договір), укладеного між АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та боржником товариством з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД" на суму 30 000,00 доларів США строком по « 26» січня 2015 року включно, а також сплати комісійної винагороди, неустойки за цим договором або за кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків.

Пунктом 7.4 договору застави передбачено, що заставодержатель має право: в разі звернення заставодавця з заявою про дострокове зняття вкладу (депозиту) до заставодержателя переходять всі права на депозит (вклад), переданий в заставу за цим договором з моменту подання такої заяви. В цьому випадку заставодержатель перераховує суму вкладу (депозиту) на балансовий рахунок НОМЕР_1 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» на покрити зобов'язань за кредитним договором, за рахунок заставодавця.

Тобто, даним пунктом договору передбачено право банку, а не його обов'язок.

Листом від 14.05.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» із заявою в якій просив перерахувати суму вкладу, внесеного ним на підставі договору №277961 вкладу з фізичною особою від 27.01.2012 року у сумі 30 000,00 доларів США разом із нарахованими відсотками за користування коштами, на балансовий рахунок НОМЕР_2 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» на покриття зобов'язань ТОВ "КАРГО ТРЕЙД" за кредитним договором № 513-030212 від 03.02.2012 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна претензія ОСОБА_3 від 21.05.2014 року в якій він звернувся до позивача з проханням протягом 10 днів з дня отримання даної претензії здійснити повернення йому коштів у сумі 30 000,00 доларів США, переданих ним АТ «ЄВРОГАЗБАНК» на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №513-030212 від 03.02.2012 року.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази погашення кредиту по кредитному договору №513-030212 від 03.02.2012 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 19.08.2013 року факт наявності заборгованості за кредитним договором №513-030212 від 03.02.2012 року за кредитом в розмірі 30 000,00 доларів США, простроченої заборгованісті по процентам в розмірі 635,42 доларів США та заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитної лінії в розмірі 360,10 грн. відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором №513-030212 від 03.02.2012 року позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 12,02 доларів США та суму пені за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 3,25 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів та комісій за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 12,02 доларів США та пені за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 3,25 грн. і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Ціна позову становить 401 021,11 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 8 020,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. повноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 8 020,42 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, п.2 ч.2 ст. 44, ч. 2 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код: 36126418) на користь публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, пр. Московський, 16, ідентифікаційний код: 34693790) основний борг за кредитом в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США 00 центів, прострочену заборгованість по процентам в розмірі 635 (шістсот тридцять п'ять) доларів США 42 центи, заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної лінії в розмірі 360 (триста шістдесят) грн. 10 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 12 (дванадцять) доларів США 02 центи та пеню за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 3 (три) грн. 25 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРЕЙД" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код: 36126418) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8 020 (вісім тисяч двадцять) грн. 42 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.11.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий