УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 р. Справа № 876/6523/13
Колегія Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ратушної М.І.,
за участю представника позивача - Демчик О.І.,
представника відповідача - Джоголика Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомленн-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
27 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000202202 від 30 липня 2012 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську № 00000202202 від 30 липня 2012 року.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржила Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську. Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, а саме те, що невідображення в момент надходження нафтопродуктів їх в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП та змінному звіті АЗС за формою №17-НП є порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Пріам-Постач» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36733468) 13.01.2010 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа. Товариство перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську (а.с. 17).
Згідно статуту предметами діяльності товариства, серед іншого, є: оптова, роздрібна та комісійна торгівля нафтопродуктами; будівництво та експлуатація нафтобаз, наливних пунктів нафти та нафтопродуктів тощо.
16.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведена перевірка торгової одиниці ТОВ «Пріам-Постач» - автозаправної станції №КВ-39 за адресою: вул. Леся Курбаса, 1«а» в місті Києві. За результатами перевірки складено акт від 16.07.2012 року за №49/09/15/22/36733468 (а.с. 10-11, 48-51).
Перевіркою встановлені порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року за №265/95-ВР та Інструкції про порядок приймання, зберігання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року за №281/171/578/155. Зокрема, перевіркою встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 291496,90 грн., а саме: за накладною від 10.04.2012 року №9013976026 на придбання 13799, 00 літрів дизельного пального по ціні реалізації 10,00 грн. та 8035,00 літрів бензину А-95 по ціні реалізації 10,70 грн.; за накладною від 24.04.2012 року №3/1-1-3/10-9014243569 на придбання 6084,00 літрів бензину А-95 по ціні реалізації 11,10 грн. (а.с. 11, 49).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року за №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, серед іншого, зобов'язані: застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Згідно пункту 12 статті 3 цього Закону суб'єкти господарювання зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 20 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інструкція про порядок приймання, зберігання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року за №281/171/578/155 (надалі - Інструкція) встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Так, відповідно до підпункту 16.1 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Згідно підпункту 16.2 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Відповідно до підпункту 16.3 вказаного пункту Інструкції на підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються: кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами; закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками; результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставним, оскільки облік нафтопродуктів на АЗС регламентований пунктами 16.1-16.3 Інструкції, а не підпунктом 10.2.10, як зазначено в акті від 16.07.2012 року за №49/09/15/22/36733468. Вказаним в акті підпунктом 10.2.10 встановлено порядок оприбуткування нафтопродуктів, а не їх обліку. При цьому, нормами статті 20 Закону №265/95-ВР передбачені фінансові санкції саме за порушення порядку обліку, а не приймання чи оприбуткування нафтопродуктів на АЗС.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.04.2012 року оператором АЗС №КВ-39 обліковано у змінному звіті за формою №17-НП нафтопродукти, поставлені на автозаправну станцію, зокрема: за накладною №9013976026 - дизельне пальне в кількості 13799, 00 літрів по ціні реалізації 10,00 грн. та 8035,00 літрів бензину А-95 по ціні реалізації 10,70 грн., а 24.04.2012 року - згідно накладної №3/1-1-3/10-9014243569 бензин марки А-95 в кількості 6084,00 літрів по ціні реалізації 11,10 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, щ ТОВ «Пріам-Постач» 10 та 24 квітня 2012 року обліковано нафтопродукти, що потупили на АЗС №КВ-39 у відповідності до вимог Закону №265/95-ВР, а тому слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000202202 від 30 липня 2012 року.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи.
Висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року по справі № 2а-3665/12/0970 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлений 03.11.14 року.
Судове рішення № 41318935, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3665/12/0970. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: