Рішення № 41318461, 05.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/57/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2014 Справа № 908/2828/14

За позовом: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно - монтажне експлуатаційне управління", м.Запоріжжя

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя

Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

Від позивача: Барчунінов К.О., довіреність № 36 від 01.01.2014р.

Від відповідача: Бойко Р.І., довіреність № 2425 від 15.08.2014р.

Від третьої особи: Панкратова А.С., довіреність № 01/964 від 09.12.2013р.

Заявлено позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно - монтажне експлуатаційне управління" до Квартирно-експлуатаційного відділу про стягнення 7669,30 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2014р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 21.08.2014р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.10.2014р. Ухвалою від 22.09.2014р. судове засідання відкладалось до 13.10.2014р., 23.10.2014р.

Ухвалою суду від 23.10.2014р. продовжено строку розгляду спору та відкладено судове засідання на 05.11.2014р., для надання сторонам додаткового часу для уточнення позовних вимог та надання додаткових документальних доказів.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

03.09.2014р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою щодо зменшенням розміру позовних вимог. Позивач зазначив, що відповідачем сплачено суму основного боргу, просить стягнути пеню в розмірі 203,59 грн. та 270,79 грн. 3% річних.

Заява подана відповідно до ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 203,59 грн. та 270,79 грн. 3% річних.

Представник відповідача проти задоволення позову в повному обсязі не заперечив.

Судовий процес, за клопотанням представників позивача, відповідача та третьої особи, вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 05.11.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі начальника Відокремленого структурного підрозділу «Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління» (позивач) та квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя в особі начальника відділу (відповідач), укладено договір № ПР/БМЕС-10313/НЮдч про відшкодування витрат БМЕУ-3 на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 24.02.2010р.

Відповідно до п. 1.1 договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування частини нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі у складі п'яти кімнат та коридору, загальною площею по внутрішньому обміру 115,0 кв.м. відповідно плану першого поверху нежитлової будівлі, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 13. Орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на відрахування, витрати на сплату податку на землю, експлуатаційні витрати.

Відповідно до п. 1.2. договору, орендар користується майном зазначеним у п. 1.1. даного договору на підставі договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького будівельно - монтажного експлуатаційного управління державного підприємства Придніпровська залізниця, №1941/д від 19.04.2006р. Загальна вартість орендованого майна становить 24781,85 грн. відповідно до плану розміщення.

Орендоване майно використовується з метою розміщення установи Міністерства оборони України - Комендатури війскових сполучень залізничної дільниці та станції, водної ділянки та порту Запоріжжя.

Відповідно додатку № 1 до договору № 1941/д від 19.04.2006р., сума відшкодування експлуатаційних витрат щомісяця становила з 01.02.2013р. до 01.05.2014 - 4,02 грн. за 1 кв.м. та з урахуванням щомісячної компенсації плата податку на землю становить 55,59 грн. Загальна сплата щомісячної суми відшкодування витрат становила 610,35 грн. Сума відшкодування експлуатаційних витрат з 01.05.2014р. становить 3,743 грн., загальна сплата щомісячної суми відшкодування витрат становить 572,13 грн.

Відповідно до п. 8.1 договір, набирає чинності з 24.02.2010р. і діє до 31.12.2010р. включно, але не більше терміну дії договору оренди № 1941/д від 19.04.2006р.

Відповідно до п. 2.2.4. договору, орендар зобов'язується своєчасно відшкодовувати витрати балансоутримувача по нинішньому договору.

Згідно п. 4.1. договору, орендар орендар здійснює оплату на звітний місяць згідно із розрахунком щомісячних платежів (Додаток №1) за минулий місяць на протязі 10 днів після отримання рахунків. Орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на сплату податку на землю та експлуатаційні витрати.

Відповідач належним чином свої обов'язки по договору не виконав, орендну плату в повному об'ємі не сплатив.

На адресу відповідача позивачем направлена претензія № 558 від 18.03.2014р. з проханням перерахувати борг за експлуатаційні витрати в сумі 4938,39 грн. Оплати заборгованості відповідачем проведено не було.

На момент подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем склала 7303,35 грн. Заборгованість відповідач визнає, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі і актами звірки взаєморозрахунків сторін від 04.03.2014р., 11.06.2014р., 01.09.2014р., 10.09.2014р. підписані сторонами.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У відповідності до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 203,59 грн. та 270,79 грн. 3% річних.

Статтею 216 ГК України, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

Відповідно до п. 5.1. договору при несвоєчасному внесенню плати, орендарю нараховується пеня із розрахунку 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення заборгованості) від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Сума пені, яка пред'явлена позивачем до стягнення, складає 203,59 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 270,79 грн. 3 % річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно - монтажне експлуатаційне управління" до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, слід задовольнити.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно - монтажне експлуатаційне управління" до Квартирно-експлуатаційного відділу задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу (69063, м. Запоріжжя, вул.Жовтнева, буд. 4, код ЄДРПОУ 07809992) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код ЄДРПОУ 01073828) в особі в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно - монтажне експлуатаційне управління" (№ 2600026951401 в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959, код ЄДРПОУ 33325106) 203 (двісті три) грн. 59 коп. пені, 3% річних в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 79 коп., 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет