ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2014 р. Справа № 914/2975/14
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Прокурора Мостиського району в інтересах держави в особі: Судововишнянської міської ради (м. Судова Вишня, Львівська обл.)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мостиське відділення Городоцької об'єднанох державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (м. Мостиська, Львівська обл.)
про: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Пшеничній В.С.
Представники:
від прокурора: Леонтьєва Н.Т. - ст. прокурор прокуратури м. Львова, посвідчення №005508 від 24.09.2012 року.
від позивача: Не з'явився.
від відповідача: Не з'явився.
від третьої особи: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Мостиського району в інтересах держави в особі: Судововишнянської міської ради (м. Судова Вишня, Львівська обл.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.08.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.08.2014 року. Ухвалою суду від 27.08.2014 року розгляд справи відкладено до 04.09.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 04.09.2014 року розгляд справи відкладено до 29.09.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача та для надання доказів. Ухвалою суду від 29.09.2014 року розгляд справи відкладено до 13.10.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 13.10.2014 року розгляд справи відкладено до 15.10.2014 року, згідно клопотання позивача. Ухвалою суду від 15.10.2014 року розгляд справи відкладено до 21.10.2014 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 21.10.2014 року розгляд справи відкладено до 27.10.2014 року, в зв'язку з відсутністю прокурора та представника позивача. 27.10.2014 року по справі оголошено перерву до 29.10.2014 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 29.10.2014 року розгляд справи відкладено до 03.11.2014 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 03.11.2014 року розгляд справи відкладено до 05.11.2014 року, для надання доказів та згідно клопотання прокурора та відповідача.
Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.08.2014 року, про відкладення від 27.08.2014 року, від 04.09.2014 року, від 29.09.2014 року, від 13.10.2014 року, від 15.10.2014 рок, від 21.10.2014 року, від 29.10.2014 року, від 03.11.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
13.10.2014 року за вх.№4911/14 прокурор подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.
15.10.2014 року в судовому засіданні прокурор подав клопотання про відкладення розгляду справи.
21.10.2014 року за вх.№44620/14 прокурор подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
29.10.2014 року за вх.№46573/14 прокурор подав клопотання про відкладення розгляду справи.
03.11.2014 року за вх.№47050/14 прокурор подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить припинити провадження в частині вимоги про розірвання договору оренди, оскільки, відповідно до п.2 ст.80 ГПК України, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та постановити рішення про повернення земельної ділянки в розпорядження Судовишнянської міської ради.
05.11.2014 року за вх.№47740/14 прокурор подав додаткові пояснення по справі.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.08.2014 року, про відкладення від 27.08.2014 року, від 04.09.2014 року, від 29.09.2014 року, від 13.10.2014 року, від 15.10.2014 року, від 21.10.2014 року, від 29.10.2014 року, від 03.11.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
13.10.2014 року за вх.№43521/14 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
16.10.2014 року за вх.№43911/14 позивач подав клопотання по справі.
29.10.2014 року в судовому засіданні позивач долучив до матеріалів справи додаткові докази.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.08.2014 року, про відкладення від 27.08.2014 року, від 04.09.2014 року, від 29.09.2014 року, від 13.10.2014 року, від 15.10.2014 року, від 21.10.2014 року, від 29.10.2014 року, від 03.11.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
03.11.2014 року за вх.№47163/14 відповідач подав заперечення на позовну заяву.
03.11.2014 року за вх.№47165/14 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю обґрунтування правової позиції, згідно уточнень позовних вимог.
05.11.2014 року за вх.№47401/14 відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Третя особа вимог ухвали суду про відкладення від 29.10.2014 року, від 03.11.2014 року не виконала, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників позивача, відповідача, та третьої особи.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 05.11.2014 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, прокуратурою Мостиського району, в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, проведено перевірку законності щодо охорони та раціонального використання земельних ресурсів, встановлення законності використання земельної ділянки площею 0,7444 га в АДРЕСА_1 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) на території Судововишнянської міської ради (надалі - позивач).
Прокурор зазначає, що в ході проведення перевірки з'ясовано, що 19 червня 2006 року між Судововишнянською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7444 га для обслуговування будівлі пилорами та столярного цеху строком на десять років, що знаходиться по АДРЕСА_1 (надалі - Договір). Вказаний договір зареєстровано в Мостиському відділенні Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2006 року за № 04:06:454:00115. Земельна ділянка передана відповідачу згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 02.10.2006 року.
Прокурор наголошує, що 21.02.2013 року сесією Судововишнянської міської ради прийнято ухвалу № 8 «Про припинення договору оренди землі», якою вирішено достроково припинити дію Договору оренди землі, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Мостиському районі, площею 0,7444 га, між Судововишнянською міською радою та підприємцем ОСОБА_1. Також цією ухвалою зобов'язано підприємця ОСОБА_1 укласти угоду про розірвання вказаного договору та здати земельну ділянку Судововишнянській міській раді по акту прийому-передачі.
Під час перевірки прокуратурою району встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0.7444 га, в АДРЕСА_1 по даний час.
Прокурор зазначає, що угоду з відповідачем про розірвання договору оренди землі на виконання ухвали Судововишнянської міської ради від 21.02.2013 р. укладено, однак відповідачем її не підписано, а земельну ділянку площею 0,7444 га, на якій знаходиться будівля пилорами та столярного цеху, Судововишнянській міській раді не передано.
Прокурор звертає увагу на те, що пунктами 9, 10, 11 Договору оренди землі від 28.09.2006 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 35296 (тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто шість) гривень 51 коп. в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Відповідно до п. 28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Прокурор зазначає, що, як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.23 Постанови від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою Державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Так, за твердженням прокурора, відповідно до інформації Мостиського відділення Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за землю, станом на 04.07.2014 р. становить 134 тис. грн.
Прокурор звертає увагу на те, що з 2010 року по даний час на примусовому виконанні в ВДВС Мостиського РУЮ перебувало 5 рішень суду з приводу стягнення заборгованостей по орендній платі за землю з відповідача за позовами Городоцької ОДПІ та прокуратури Мостиського району.
Прокурор зазначає, що, згідно інформації відділу Держземагенстства у Мостиському районі, з'ясовано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,7444 га (цільове призначення - для обслуговування будівлі пилорами та столярного цеху) становить 821222,08 грн.
Поряд з цим, ст. 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК) та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та в інших вимог, що зазвичай встановлюються.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що, у разі припинення договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
У додаткових поясненнях прокурор зазначає, що предмет договору оренди землі - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Презюмуючи, що договір оренди земельної ділянки, укладений між Судовишнянською міською радою та ФОП ОСОБА_1 припинив свою дію з часу винесення ухвали № 8 від 21.02.2013 р., з тієї ж дати виникло зобов'язання негайного повернення земельної ділянки у розпорядження Судовишнянської міської ради. Прокурор зазначає, що ухвала міської ради про припинення договору оренди за взаємною згодою прийнята Судовишнянською міською радою у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на задоволення заяви ФОП ОСОБА_1, у встановленому Законом порядку, не оскаржувалась і є чинна на час слухання справи та обов»язкова для виконання всіма сторонами по справі.
Тому, прокурор просить постановити рішення про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Судовишнянській міській раді земельну ділянку площею 0,7444 га по АДРЕСА_1
Прокурор зазначає, що в ході судового розгляду справи встановлено, що ухвалою Судововишнянської міської ради Мостиського району № 8 від 21 лютого 2013 року, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.31 Закону України «Про оренду землі», враховуючи заяву ФОП ОСОБА_1, достроково припинено за взаємною згодою сторін дію договору оренди землі, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Мостиському районі, площею 0,7444 га між Судовишнянською міською радою та ФОП ОСОБА_1 Даною ухвалою також зобов'язано орендаря підписати додаткову угоду та здати вказану ділянку по акту прийому-прередачі Судововишнянській міській раді. Однак, додаткова угода не підписана, земельна ділянка не повернута.
А тому, прокурор просить припинити провадження в частині вимоги про розірвання договору оренди, оскільки, відповідно до п.2 ст.80 ГПК України, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Прокурор наголошує, що, оскільки, земельна ділянка на даний час не повернута Судовишнянській міській раді, тому, враховуючи вищевикладене, просить постановити рішення про повернення земельної ділянки в розпорядження Судовишнянської міської ради.
Позивач позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, підтримав повністю.
Крім того, позивач зазначає, що протягом вже довгого періоду часу (більше п'яти років) мають місце суттєві порушення умов договору оренди землі зі сторони ФОП ОСОБА_1, саме щодо умов виконання договору оренди землі від 19 червня 2006 року, зареєстрованого в ДЦЗК 28.09.2006 року за № 04:06:454:00115 в частині орендної плати за оренду земельної ділянки. Через хронічне невиконання пункту 11 вищевказаного договору оренди землі, несплата орендної плати призвела до виникнення стабільної заборгованості перед місцевим бюджетом до 132954,61 гривень станом на 01.10.2014 року (за інформацією Мостиського відділення Городоцької МДПІ). Позивач зазначає, що на його звернення та нагадування про необхідність вирішити питання з боргами, зі сторони ФОП ОСОБА_1 протягом згаданого періоду часу було декілька спроб часткового погашення боргу, але вони в загальному суттєво не змінили загальної картини боргу. Крім цього ФОП ОСОБА_1 декілька разів звертався в міську раду з проханням зменшення йому ставки орендної плати, і реструктирізації боргу і навіть з проханням добровільного розірвання боргу. Міська рада, за рішенням сесій міської ради, йшла практично постійно на зустріч ФОП ОСОБА_1 та виносила відповідні рішення, задовольняючи його прохання, але справа дальше рішень нікуди, з вини відповідача, не йшла, жодної додаткової угоди так не було і укладено. На думку позивача, скоріш за все, не виняток і останнє рішення (ухвала №7 від 02.10.2014 року), оскільки дане рішення по даний час не було забране ОСОБА_1 з міської ради, не виконано, як зрештою, і попередні. А це означає лише одне - зрушень у правовідносинах, що стосуються земельного питання (оренди землі) так і надалі не буде, а це означає, що, крім слів, правовідносини не будуть вирішуватися добровільно та добросовісно зі сторони ФОП ОСОБА_1 Позивач зі сторони міської ради зробив всі кроки на зустріч ФОП ОСОБА_1, але результату, з вини останнього, це не дало жодного, а тому, позивач не бачить жодної логіки подальшої співпраці.
Що стосується надання нормативного та документального підтвердження вище наведеного, позивач зазначає, що питання нарахування, контролю за виконанням умов договору оренди землі проводиться працівниками Мостиського відділення Городоцької МДПІ. Туди як фізичні, так і юридичні особи подають декларації про наявність землі в користуванні, договори оренди землі, належним чином зареєстровані, всі зміни з підтверджуючими документами і т.д. Податкова інспекція проводить нарахування, веде облік та вживає, за необхідності, санкції до порушників. Натомість, міська рада лише отримує до місцевого бюджету (загального фонду) обумовлені договором надходження. Позивач зазначає, що може проконтролювати виконання умов договору оренди землі лише, аналізуючи всі надходження. А тому, позивач звертає увагу на те, що із документообороту, який би міг зацікавити суд, наявні лише договір оренди землі від 19 червня 2006 року та загальні щомісячні бухгалтерські проводки.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він, як приватний підприємець, та Судововишнянська міська рада є сторонами вказаного договору. За час зазначених правовідносин утворилась заборгованість по оплаті орендної плати. Оскільки невчасне внесення орендної плати є порушенням умов договору, відповідачем, як орендарем вживались заходи для врегулювання спірних відносин: періодично вносилися кошти, зменшуючи розмір заборгованості, а орендодавець не заперечує проти подальшого користування відповідачем зазначеною земельною ділянкою, не ініціюючи розірвання договору оренди.
На думку відповідача, з міркувань доцільності співпраці та збереження позитивних напрацювань, сторони домовились про реструктуризацію заборгованості з платежів. Саме таку позицію особисто висловив голова Судововишнянської міської ради Мартинець О.І. в судовому засіданні і що знайшло своє підтвердження в Ухвалі 51 сесії 6 скликання Судововишнянської міської ради № 7 від 02.10.2014 року, згідно п.1 якої відповідачу надано дозвіл реструктуризовати суму боргу. Окрім того, голова міської ради Мартинець О.І., а в подальшому - представник Судововишнянської міської ради, повідомили суду, що звернень в прокуратуру району щодо проведення перевірки законності орендних правовідносин (як і інших правовідносин) між сторонами не робили.
Відповідач звертає увагу на те, що щодо Ухвали сесії Судововишнянської міської ради № 8 від 21.02.2013 року «Про припинення договору оренди землі» йому стало відомо про таку лише із змісту позовної заяви, оскільки ні про сесійне засідання, ні про його порядок денний, ні про прийняті сесією рішення його повідомлено не було.
Стосовно звернення прокурора з позовом, то відповідач вважає такі дії прокурора незаконними, оскільки згідно ч. 1 п. «б», п.п. 5 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», саме до повноважень міської ради входить вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом. Окрім того, згідно ст. 20 зазначеного Закону, державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у дійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
На думку відповідача, оскільки в матеріалах справи немає доказів звернення Судововишнянської міської ради в органи прокуратури з питанням перевірки законності договірних відносин між сторонами, дії прокуратури є прямим втручанням у здійснення міською радою господарської діяльності. Дії прокуратури є безпосереднім порушенням вимог Закону України «Про прокуратуру» в частині здійснення своїх повноважень.
Відповідач зазначає, що прокуратура помилково розуміє зміст ст. 36-1 Закону: невиконання умов господарського договору не є наявністю порушення або загрози порушення інтересів держави. Із змісту ст. 20 Закону вбачається, що прокуратура помилково бачить в невиконанні умов господарського договору порушення закону.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Конституцією України передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (п. 2 ч. 1 ст. 121).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону, прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень, зазначає про це в позовній заяві.
Підставою для представництва інтересів держави в даній справі шляхом подання позову є невиконання відповідачем вимог Ухвали Судововишнянської міської ради №8 від 21.02.2013 року, зокрема, щодо повернення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,7444 га, для обслуговування будівлі пилорами та столярного цеху в АДРЕСА_1 на території Судововишнянської міської ради.
03.11.2014 року за вх.№47050/14 прокурор подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить припинити провадження в частині вимоги про розірвання договору оренди, оскільки відповідно до п.2 ст.80 ГПК України, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та постановити рішення про повернення земельної ділянки в розпорядження Судовишнянської міської ради.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Враховуючи, те, що ухвалою Судововишнянської міської ради Мостиського району №8 від 21 лютого 2013 року, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 31 Закону України «Про оренду землі», враховуючи заяву ФОП ОСОБА_1, достроково припинено за взаємною згодою сторін дію договору оренди землі, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Мостиському районі № 04:06:454:000115 від 28.09.2006 року, площа 0,7444 га між Судовишнянською міською радою та ФОП ОСОБА_1, про що йдеться у клопотанні прокурора та додаткових матеріалах, а також те, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд припиняє провадження у справі, на підставі ч.1 ст.80 ГПК України, в частині розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,7444 га в АДРЕСА_1 на території Судововишнянської міської ради.
Одночасно, суд повідомляє сторони, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Разом з тим, відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що, у разі припинення договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, прокуратурою Мостиського району в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проведено перевірку законності щодо охорони та раціонального використання земельних ресурсів, встановлення законності використання земельної ділянки площею 0,7444 га в АДРЕСА_1 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) на території Судововишнянської міської ради (надалі - позивач).
В ході проведення перевірки з'ясовано, що 19 червня 2006 року між Судововишнянською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7444 га для обслуговування будівлі пилорами та столярного цеху строком на десять років, що знаходиться по АДРЕСА_1 (надалі - Договір). Вказаний договір зареєстровано в Мостиському відділенні Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2006 року за № 04:06:454:00115. Земельна ділянка передана відповідачу згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 02.10.2006 року.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 29.01.2013 року на ім'я міського голови Судововишнянської міської ради відповідачем подано заяву про те, що у зв'язку з важким матеріальним становищем та неможливості сплачувати орендну плату за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1 просить розглянути заяву про розірвання договору оренди № 04:06:454:00115 від 28.09.2005 року.
На підставі даної заяви позивачем, було прийнято Ухвалу №8 від 21.02.2013 року, якою було ухвалено достроково припинити за взаємною згодою сторін дію договору оренди землі площею 0,7444 га, що був укладений між Судововишнянською міською радою і ФОП ОСОБА_1, зобов'язано останнього укласти угоду про розірвання договору оренди землі та здати вказану ділянку Судововишнянській міській раді по акту прийому-прередачі, тобто ухвалою Судововишнянської міської ради Мостиського району №8 від 21 лютого 2013 року, у відповідності до. ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.31 Закону України «Про оренду землі», враховуючи заяву ФОН ОСОБА_1, достроково припинено за взаємною згодою сторін дію договору оренди землі, площею 0,7444 га між Судовишнянською міською радою та ФОП ОСОБА_1 Даною ухвалою також зобов'язано орендаря підписати додаткову угоду та здати вказану ділянку по акту прийому-прередачі Судововишнянській міській раді.
Під час перевірки прокуратурою району встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0.7444 га, в АДРЕСА_1 по даний час. Угоду з відповідачем про розірвання договору оренди землі на виконання ухвали Судововишнянської міської ради від 21.02.2013 укладено, однак відповідачем її не підписано, а земельну ділянку площею 0,7444 га, на якій знаходиться будівля пилорами та столярного цеху, Судововишнянській міській раді не передано. Незважаючи на вимоги суду, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що про Ухвалу сесії Судововишнянської міської ради № 8 від 21.02.2013 року «Про припинення договору оренди землі» йому стало відомо лише зі змісту позовної заяви.
Отже, ухвала міської ради про припинення договору оренди за взаємною згодою прийнята Судовишнянською міською радою у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на задоволення заяви ФОП ОСОБА_1, у встановленому Законом порядку не оскаржувалась і є чинною на час слухання справи та обов»язкова для виконання всіма сторонами по справі.
Договір оренди землі - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Право на оренду земельної ділянки виникає лише на підставі укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Презюмуючи, що договір оренди земельної ділянки, що був укладений між Судовишнянською міською радою та ФОП ОСОБА_1 припинив свою дію з часу винисення ухвали № 8 від 21.02.2013 року, з тієї ж дати в останнього виникло зобов'язання негайного повернення земельної ділянки у розпорядження Судовишнянської міської ради.
Таким чином, відповідач без наявних правових підстав станом на час звернення прокурора з позовом продовжує користуватися земельною ділянкою, повернення якої позивачу є предметом позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що прокурором представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач уточнені (зменшені) позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Мостиського району в інтересах держави в особі: Судововишнянської міської ради (м. Судова Вишня, Львівська обл.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в частині повернення земельної ділянки є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з сторін, пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.
2. Вилучити земельну ділянку площею 0,7444 га, надану в оренду для обслуговування будівлі пилорами та столярного цеху, що знаходиться по АДРЕСА_1 в Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81340, АДРЕСА_2 ідент. номер НОМЕР_1) та передати її в розпорядження Судововишнянської міської ради (81340, Львівська обл., Мостиський р-н, м. Судова Вишня, пл. І. Франка, код ЄДРПОУ 04056233).
3. В решті частині позовних вимог - провадження припинити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81340, АДРЕСА_2 ідент. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
5. Стягнути з Судововишнянської міської ради (81340, Львівська обл., м. Судова Вишня, пл. І. Франка, 14, ідент. код 04056233) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
6. Накази видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.11.2014 року.
Судове рішення № 41318042, Господарський суд Львівської області було прийнято 05.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2975/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: