Ухвала суду № 41317985, 03.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 р. Справа № 876/6791/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представників:

від апелянта: Слуцького Т.М.,

від позивача: Свистович Ю.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 2а-10356/12/1370 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

10.12.2012 року Дочірне підприємство «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003302320/13415 від 24.09.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що господарські операції між ДП «Львівенергорембуд» та ПП «Енергоцентр» в період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року є реальними та підтверджуються відповідними первинними документами, а тому висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 196000 грн. є безпідставним та невірним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року задоволено позовні вимоги ДП «Львівенергорембуд» та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 24.09.2012 року № 0003302320/13415. Крім цього постановою суду стягнуто з Державного бюджету України в користь ДП «Львівенергорембуд» 2268 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ДП «Львівенергорембуд» ВАТ «Львівобленерго» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачем безпідставно відображено в податковому обліку господарські операції з ПП «Енергоцентр» оскільки такі фактично не відбулися, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, та безпідставно скасоване судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Позивач - ДП «Львівенергорембуд» в запереченні на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає постанову суду першої інстанції законною та просить залишити її без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Львівенергорембуд» ВАТ «Львівобленерго з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Енергоцентр» за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року.

Податковий орган перевіркою встановив порушення позивачем п.п.7.4.1., 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 1168-97 ВР, чинного в період виникнення спірних правовідносин, що полягало в заниженні ДП «Львівенергорембуд» ВАТ «Львівобленерго» податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 196000 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ДПІ в Личаківському районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2012 року № 0003302320/13415, яким позивачу збільшено суму податкового зобов»язання за платежем : податок на додану вартість на суму 245 000 грн., в тому числі за основним платежем 196000 грн. та за штрафними санкціями 49000 грн..

З наявного в справі договору поставки № 1-06/5 від 01.07.2010 року , укладеного між ПП «Енергоцентр» (постачальник) та ДП «Львівенергорембуд» ВАТ «Львівобленерго» (покупець) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю високовольтний кабель АСБл-10 3*240 та АВБбШВ 4*240.

Як вбачається з матеріалів справи ДП «Львівенергорембуд» в липні 2010 року проведено попередню оплату ПП «Енергоцентр» в сумі 1176000 грн. за кабель високовольтний.

Вказаний кабель, у кількості 3500000 метрів, отримано уповноваженою особою позивача згідно видаткової накладної № РН-0000080 від 13 серпня 2010 року . Даний товар перевозився транспортом позивача, що підтверджується наявними в справі подорожніми листами вантажного автомобіля.

Крім цього, ПП «Енергоцентр» виписало ДП «Львівенергорембуд» ВАТ «Львівобленерго» податкові накладні.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Енергоцентр».

Також матеріалами справи підтверджується, що одержаний від ПП «Енергоцентр» кабель позивач використав в своїй господарській діяльності, що підтверджується наявними в справі довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2010 року наданої субпідрядником ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» генпідряднику ЛУ ЗАТ «Електро»; актами приймання виконаних підрядних робіт; довідками про вартість виконаних робіт та звітами про витрати матеріалів в будівництві.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що підтвердженням обставин реальності вказаних вище господарських операцій є те, що позивач, як господарюючий суб'єкт веде діяльність, яка визначена у дослідженому судом договорі та узгоджується з предметом діяльності позивача.

Крім цього податковим органом не надано жодних доказів того, що правочин укладений між позивачем та ПП «Енергоцентр» визнаний в судовому порядку недійсним, неукладеним чи розірваним.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податковим органом безпідставно та з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 196000,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 49000,00 грн., а відтак судом першої інстанції правильно скасовано вказане рішення податкового органу.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на акти перевірки ДПІ в Сихівському районі м. Львова від 19.09.2011 року № 3427/23-209/36312428 та ДПІ в Святошинському районі м. Києва № 163/23-20/35710112 від 10.06.2011 року в яких зазначено про нереальність здійснення господарських операцій між ПП «Енергоцентр» з його контрагентами ТзОВ «Буд АМВ Груп», ТзОВ «Спорт-торг», ТзОВ «Облбудінвест-1», оскільки дані операції не стосуються господарських відносин позивача з ПП «Енергоцентр».

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги податкового органу суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ДПІ в Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ в Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі № 2а-10356/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 07.11.2014 року.