Рішення № 41314733, 06.11.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2469/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1691/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Сибільової Л. О. , Лузан Л. В.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Громадська каса»

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 серпня 2014 року

у справі за позовом Кредитної спілки «Громадська каса» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

про стягнення процентів за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И Л А:

13 березня 2014 року КС «Громадська каса» звернулася до суду, остаточно уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_3 та її поручителів в солідарному порядку заборгованість з виплати відсотків за угодою № 2481 за період з 31 травня 2011 року по 30 травня 2014 року у сумі 2 677,13 грн. (2 122,77 х 42% / 365 х 1096), де 2 122,77 - заборгованість по тілу кредиту, 42% - процентна ставка за договором, 365 - кількість днів у році, 1096 - кількість днів прострочення в межах строку позовної давності; заборгованість з виплати відсотків за договором № 2733 за період з 31 травня 2011 року по 30 травня 2014 року у сумі 20 631,55 грн. (9542,93 х 72% /365 х 1096), де 9 542,93 - заборгованість по тілу кредиту, 72% - процентна ставка за договором, 365 - кількість днів у році, 1096 - кількість днів прострочення в межах строку позовної давності.

Свої вимоги мотивувала тим, що 21 грудня 2007 pоку з відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 2481, за яким відповідачка отримала кредит в сумі 5 000,00 грн. строком на 365 днів зі сплатою 48% річних. Виконання зобов'язань ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором було забезпечене порукою ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 10 липня 2008 року між КС «Громадська каса» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір споживчого кредиту №2733 за яким ОСОБА_3 наданий кредит в сумі 10 000,00 грн. строком на 365 днів зі сплатою 42% річних. Виконання зобов'язань ОСОБА_3 за вказаним договором було забезпечене порукою ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 Відповідачка ОСОБА_3 умови вказаних кредитних договорів щодо повернення кредиту не виконала, у зв'язку з чим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 липня 2011 року з неї та поручителів стягнуто у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №2481 та договором споживчого кредиту № 2733 в тому числі й борг по кредиту в сумі, відповідно 5 000,00 грн. та 10 000,00 грн. До цього часу вищевказане рішення суду відповідачами не виконане. Відповідно до п. 2.2.3 кредитної угоди № 2481 позичальник сплачує кредитору проценти за користування наданим кредитом у розмірі 48% річних, які нараховуються щоденно. Відповідно до п. 2.3.2 договору споживчого кредитування №2733, в разі порушення позичальником строку погашення зобов'язань більш ніж на 30 днів, відсотки по кредиту збільшуються і їх подальше нарахування провадиться виходячи зі ставки 72 % річних.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 серпня 2014 року в задоволенні позову КС «Громадська каса» відмовлено за пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі КС «Громадська каса» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки у солідарному порядку проценти за кредитним договором №2481 в сумі 2 677,13 грн.; стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки в солідарному порядку проценти за договором споживчого кредитування №2733 в сумі 20 631,55 грн. та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 269,56 грн. та апеляційної скарги в сумі 121, 80 грн.

При цьому зазначає, що з відповідачів на підставі ст.1048 ЦК України підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором №2481 та за кредитним договором №2733, які заявлені до стягнення в межах строку позовної давності. Вважає, що посилання суду на пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставним, бо предметом позову є не стягнення основного боргу, як це помилково вважав суд першої інстанції, а процентів за користування кредитом за останні три роки, оскільки борг за кредитом вже стягнутий рішенням суду від 04 липня 2011 року, однак вказане рішення в частині своєчасного та належного повідомлення поручителів про порушення основного зобов'язання, всупереч вимог ст.61 ЦПК України, не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника КС «Громадська каса» - Цюпки О.В., який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення ОСОБА_3, її представника ОСОБА_12, які проти скарги заперечують, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -частковому скасуванню.

Вирішуючи наявний спір та відмовляючи КС «Громадська каса» у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом 13 березня 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності і ним не наведено поважних причин пропуску цього строку.

Але з таким висновком колегія суддів в повному обсязі погодитись не може.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог суд першої інстанції не дотримався.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з ч.1, 2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 21 грудня 2007 року між КС «Громадська каса» та ОСОБА_3 (ОСОБА_3) укладена Кредитна угода № 2481, за умовами якої остання отримала кредит в сумі 5 000 грн. на термін користування ним до 365 днів з 21 грудня 2007 року до 19 грудня 2008 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом 48% річних.

Пунктом 2.2.3 кредитної угоди передбачена сплата позичальником кредитору процентів за користування наданим кредитом у розмірі 48% річних, тобто 0,1315 проценту в день згідно Плану-графіку, які нараховуються щоденно. Відповідно до п.2.5.1 позичальник взяла обов'язок своєчасно погашати отриманий кредит долями в строк до 19 грудня 2008 року згідно Плану-графіку (а.с. 4 -5).

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаною кредитною угодою, 21 грудня 2007 року між КС «Громадська каса» та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 укладений Договір поруки, за умовами якого останні зобов'язувалися перед кредитною спілкою солідарно відповідати в повному обсязі, своєчасно, без будь-яких зустрічних вимог та претензій по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_3 (а.с. 6).

Поручитель ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7).

10 липня 2008 року між Кредитною спілкою «Громадська каса» та ОСОБА_3 (ОСОБА_3) укладений Договір споживчого кредиту № 2733, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 10 000 грн. на термін користування ним до 365 днів з 10 липня 2008 року до 09 липня 2009 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом 42 % річних. Пунктом 2.2.3 Договору передбачена сплата позичальником кредитору процентів за користування наданим кредитом у розмірі 42 % річних, тобто 0,1151 проценту в день згідно Плану-графіку, які нараховуються щоденно, а в разі порушення позичальником строку погашення зобов'язань більш ніж на 30 днів, відсотки по кредиту вказані в п. 2.2.3. угоди збільшуються і їх подальше нарахування проводиться виходячи зі ставки 72 % (пункт 2.3.2.). Відповідно до п. 2.5.1 позичальник взяла обов'язок своєчасно погашати отриманий кредит долями в строк до 09 липня 2009 року згідно Плану - графіку (а.с. 8 - 10).

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаною кредитною угодою, 10 липня 2008 року між КС «Громадська каса» та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також між КС «Громадська каса» і ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були укладені Договори поруки, за умовами яких останні поручились перед кредитною спілкою солідарно відповідати в повному обсязі, своєчасно, без будь-яких зустрічних вимог та претензій по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_3, що виникають з умов Кредитної угоди № 2733 від 10 липня 2008 року. За умовами вказаного договору кожен з поручителів та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручителі відповідають по зобов'язанням позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, за сплату процентів за користування ним, за сплату штрафних санкцій, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов Кредитної угоди незалежно від обставин, що привели до невиконання (пункт 2.3.). Договір поруки є дійсним протягом часу дії Кредитної угоди № 2733 від 10 липня 2008 року, всіх додатків доданої Кредитної угоди та часу перебування кредиту на прострочці. Тобто, порука діє до часу повного погашення позичальником та поручителями основного боргу за грошовими зобов'язаннями по Кредитній угоді та додатковими грошовими зобов'язаннями, витратами і збитками, пов'язаними з виконанням вимог положень та умов цієї Кредитної угоди (пункт 3.1.) (а.с. 11,12).

Внаслідок неналежного виконання умов укладених договорів станом на 09 грудня 2010 року виникла заборгованість (а.с. 51-52).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 липня 2011 року (справа № 1806/2-1697/11) на користь КС «Громадська каса» стягнуто в солідарному порядку:

з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 2481 від 21 грудня 2007 року в сумі 12 787,49 грн.;

з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 2733 від 10 липня 2008 року у сумі 51 720,56 грн.;

в дольовому порядку - судові витрати держмито по 107 грн. 51 коп. з кожної та 120 грн. в рівних долях витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 14).

Рішення суду набрало законної сили та знаходиться на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Відповідачка ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 14 червня 2013 року змінила прізвище на ОСОБА_3, що підтверджується корпією свідоцтва про шлюб (а.с. 30).

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Статтями 599, 600, 601, 604-609 ЦК України передбачено, що за за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зазначені норми не передбачають можливість припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Враховуючи вищезазначені норми закону, колегія суддів вважає незаконним рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3, зокрема, за кредитними угодами № 2481 від 21 грудня 2007 року та № 2733 від 10 липня 2008 року у сумі, відповідно, 2677 грн. 13 коп. та 20631 грн. 55 коп. в межах трирічного строку позовної давності.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення заборгованості з поручителів, виходячи з наступного.

Статтею 559 ЦК України передбачено наступне.

1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При вирішенні спору в цій частині колегія суддів знаходить за необхідне врахувати постанову Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк" про стягнення заборгованості, яка згідно ст. 360-7 КПК України є обов'язковою для сіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

В зазначеній постанові йдеться про наступне.

«Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'явлення позову», як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, стаття 122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений,припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.»

З урахуванням того, що після набранням рішення суду про стягнення заборгованості за кредитними угодами позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом до поручителів, згідно ч. 4 ст. 559 ЦПК України порука припинилася. А тому, відсутні підстави для стягнення з поручителів заборгованості за кредитними угодами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки сплачених позивачем судового збору до суду першої інстанції у розмірі 269 грн. 56 коп. і судового збору за апеляційне оскарження рішення суду в розмірі 243 грн. 60 коп. Крім того, з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір, який не був доплачений позивачем при подачі позову до суду першої інстанції у розмірі 217 грн. 64 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Громадська каса» задоволити частково.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 серпня 2014 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними угодами.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікайний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Громадська каса» заборгованість за кредитною угодою № 2481 від 21 грудня 2007 року у сумі 2677 грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікайний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Громадська каса» заборгованість за кредитною угодою № 2733 від 10 липня 2008 року у сумі 20631 грн. 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікайний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Громадська каса» судові витрати у сумі 513 грн.16 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікайний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 217 грн.64 коп. на користь держави за наступними реквізитами:

Код бюджетної класифікації доходів 22030001, Рахунок 31211206780002, Одержувач УДКС у м. Суми (м.Суми), 22030001, Банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, ЄДРПОУ 37970593 МФО 837013

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.