Постанова № 41314358, 04.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2014 року № 826/15782/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у Київській області третя особа без самостійних вимог на предмет спору:Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області проскасування рішень, поновлення на службі, стягнення коштів

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання протиправними та скасування наказів від 12.09.2014 №53/11, від 18.09.2014 №934/к, поновлення на посаді начальника реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази прийнято з порушенням норм ст. 147, 149 Кодексу законів про працю України, ст. 14 Закону України «Про державну службу», оскільки перед прийняттям оскаржених наказів не проводилось службове розслідування, не відбирались від позивача пояснення, не було встановлено порушень позивачем норм чинного законодавства, отже накази є безпідставними. Крім того, позивач вказує, що його було звільнено під час перебування на лікарняному.

Представник відповідача - Державної реєстраційної служби України - в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідач - Головне управління юстиції у Київській області - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що оскаржені накази прийнято з дотриманням норм кодексу законів про працю України.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надала, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 працював на посаді начальника Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Наказом Державної реєстраційної служби України від 12.09.2014 №53/11 за неналежне виконання службових обов'язків відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 оголошено догану.

В подальшому, наказом від 18.09.2014 №934/к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області у зв'язку з порушенням присяги державного службовця.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказу від 12.09.2014 №53/11 «про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» суд зазначає наступне.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу врегульовано законом України «Про державну службу».

Статтею 10 згадуваного Закону визначено основні обов'язки державних службовців: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Проведення службового розслідування стосовно державних службовців регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950.

Так, пунктами 1, 7, 10 передбачено, що стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи. На вимогу керівника державного органу (посадової особи), якому доручено проведення службового розслідування, голови або членів комісії чи державного службовця, стосовно якого проводилося розслідування, акт повинен розглядатися в їх присутності. За результатами розгляду керівник державного органу (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін відповідне рішення, з яким ознайомлюється державний службовець. За матеріалами службового розслідування державний службовець може бути притягнутий до відповідальності згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно зі ст. 148 Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Частиною ж першою ст. 149 Кодексу встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Зі змісту наказу від 12.09.2014 №53/11 вбачається, що такий наказ прийнято на підставі подання начальника реєстраційної служби головного управління юстиції у Київській області, пояснення ОСОБА_1, доповідної записки.

З огляду на викладене, вбачається, що перед прийняттям наказу від 12.09.2014 №53/11 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» не проводилось.

Зі змісту подання начальника Головного управління юстиції у Київській області від 03.09.2014 №3-1/6115, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що позивачем допущено неналежне виконання службових обов'язків визначених п. 8.1, 8.2 п. 8 Положення про реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції головного управління юстиції у Київській області затвердженого 28.10.2013, а саме: прийом громадян почався о 09:30 та здійснювався одним державним реєстратором, що спричинило виникнення черг. Разом з цим, за інформацією управління кадрової роботи та державної служби Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області на робочому місці у реєстраційній службі перебуває 8 державних реєстраторів. Також, встановлено факт присутності в приміщенні реєстраційної служби невідомої особи, яка консультує громадян та видає бланки заяв на платній основі.

Про тотожні порушення вказано у доповідній записці від 02.09.2014.

Коло повноважень державного службовця, його конкретні завдання та обов'язки, права та відповідальність, підпорядкованість встановлюються посадовими інструкціями.

Під перевищенням службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

При вирішенні питання про те, чи є вихід за межі наданих прав або повноважень явним, враховується, наскільки він був очевидним для службової особи і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки.

Відповідно до п. 8.1, 8.2 2 п. 8 Положення про реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції головного управління юстиції у Київській області затвердженого 28.10.2013 начальник реєстраційної служби очолює реєстраційну службу та організовує її роботу; несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності реєстраційної служби перед Головою Укрдержреєстру та начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області.

Також, до матеріалів справи долучено посадову інструкцію заступника начальника служби - начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області.

Подання та доповідна записка вказують на загальних характер порушень та не вказує на порушення позивачем чітко визначених вимог посадової інструкції та/або норм Закон України «Про державну службу», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також, оскаржений наказ містить посилання на пояснення позивача, проте копії таких пояснень суду не надано та враховуючи факт заперечення позивачем надання пояснень з приводу виявлених порушень, суд дійшов висновку, що в порушення норм ст. 149 Кодексу законів про працю України пояснення від позивача не відбирались.

З огляду на викладене, наказ від 12.09.2014 №53/11 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» прийнято з порушенням ст. 149 Кодексу законів про працю України, пунктів 1, 7, 10 Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950, отже такий наказ є протиправним, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу від 18.09.2014 №934/к, яким позивача звільнено з посади у зв'язку з порушенням присяги державного службовця.

Відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Із системного аналізу Кодексу законів про працю України та частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" випливає що, при звільненні за порушення Присяги, як крайнього заходу, необхідно дотримуватись процедури звільнення встановленої трудовим законодавством і таке звільнення повинно бути застосоване в разі використання всіх заходів дисциплінарного впливу до державного службовця.

Зокрема, у частині другій статті 17 Закону N 3723-XII наведено текст Присяги: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Аналізуючи текст Присяги можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

При цьому, в п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби (у формі звільнення).

Зі змісту наказу вбачається, що підставою для його прийняття слугувало: подання від 16.09.2014, копія довідки про результати службового розслідування від 04.09.2014, копія доповідної записки від 15.09.2014.

Судом встановлено, що наказом Державної реєстраційної служби України від 04.09.2014 №508 було призначено проведення позапланової цільової перевірки реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції в Київській області у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень протягом 1 робочого дня - 04.09.2014.

За наслідком проведеної перевірки складно довідку від 04.09.2014, з якої вбачається, що було виявлено наступні порушення:

- на момент перевірки відсутня посадова інструкція заступника начальника служби - начальника відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно. Також встановлено, що проект такої інструкції розроблено, але не підписано. Проте з матеріалів справи вбачається, що у Службі була посадова інструкція на вказану посаду, яка була затверджена 03.02.2014, копія якої долучена до матеріалів справи;

- журнал реєстрації вхідної кореспонденції немає дати початку ведення, не прошнуровано, не пронумеровано, відсутні деякі підписи виконавців; журнали видачі штампів, печаток, бланків підписано, однак індексу номенклатури не зазначено. Проте, вказані зауваження було усунуто під час проведення перевірки. Також, суд не вбачає в даних порушеннях ознак порушення позивачем присяги державного службовця.

- кадрове забезпечення відділу державної реєстрації державних прав на нерухоме майно Служби складає 66 %, що, начебто, вказує на не належну роботу начальника Служби в частині комплектації служби необхідними кадрами. Проте, вказані обставини щодо кадрового забезпечення не свідчать про порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця.

- скринька скарг і пропозицій Служби переповнена, що свідчить про несвоєчасну та нерегулярну її перевірку на предмет наявності скарг та пропозицій громадян. Суд зазначає, що у довідці вказано, що перевірка тривала один робочий день, отже висновок перевіряю чого про нерегулярну перевірку скриньки на предмет наявності скарг та пропозицій громадян є безпідставним. Крім того, з акту від 04.09.2014 вилучення скарг та пропозицій зі скриньки вбачається, що у скриньці знаходились 5 листів;

- затверджено у Відділі десятигодинний робочий день та проводяться окремі реєстраційні дії поза робочого часу. Проте, згідно з наказом Головного управління юстиції у Київській області від 18.03.2014 №171/12 встановлено прийом громадян з понеділка по п'ятницю з 09:00 по 20:00, графік діє за принципом змінності. Оскільки десятигодинний робочий час призначено наказом Головного управління юстиції у Київській області вказане не свідчить про порушення позивачем присяги державного службовця. Крім того з матеріалів справи вбачається. що позивач звертався до Головного управління юстиції у Київській області зі зверненнями щодо відрядження до Служби працівників з метою зменшення навантаження на державних реєстраторів Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області. Також, в матеріалах справи відсутні докази примушування працівників Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області залишитись на робочому місці після закінчення робочого часу.

- порушення доручення Укрдержреєстру від 28.10.2013 щодо наявності табличок на столах із зазначенням посад та прізвищ працівників, що здійснюють прийом громадян. Проте, матеріалах справи відсутній доказ ознайомлення позивача з вказаним вище дорученням та наявний доказ отримання позивачем доручення Головного управління юстиції у Київській області від 31.10.2013 щодо використання працівниками Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області відповідних бейджиків. Суд зауважує, що наявність на столах табличок та використання бейджиків є тотожними заходами інформування громадян посад та прізвищ працівників, що здійснюють прийом громадян. Крім того, відсутність бейджу у певного працівника не свідчить про неналежну організацію позивачем роботи Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції.

- на інформаційних стендах недостатньо відображено інформацію щодо державної реєстрації прав, зокрема, відсутній Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є порушенням норм абз 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Проте згадувана норма Закону не встановлює обов'язку розмістити вказані порядки на стенді. Зі змісту довідки не вбачається, що надходили скарги на ненадання працівниками Служби інформації щодо державної реєстрації прав. Також, у довідці вказано, що консультації заявникам надаються з 11:00 до 13:00. З огляду на викладене, вбачається, що висновок про порушення позивачем абз 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є необґрунтованим.

- реєстраційні справи не прошиті не містять описи матеріалів справи, чим порушено норми ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

- відсутність розподілу хронології розміщення архівних та облікових справ, що унеможливлює їх швидкий пошук, що свідчить про порушення Порядку ведення архіву реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.11.2011 №3319/15 та наказ Державного комітету архівів України від 16.03.2001 №16.

- окремі справи не містять відомостей за результатами пошуку інформації в Державному реєстрі прав, що може призвести до порушення прав третіх осіб. Проте з матеріалів справи вбачається, що вказане порушення було виявлено до перевірки та позивачем направлено відповідне подання до Головного управління юстиції у Київській області за результатом розгляду якого державного реєстратора було застосовано заходи дисциплінарного стягнення. з огляду на викладене позивачем, як керівником Служби за вказаним порушенням вжито належні заходи реагування, отже таке порушення не свідчить про неналежну організацію позивачем роботи Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

- пропуск строків прийняття рішень за заявами про державну реєстрацію обтяжень, що подані в електронному вигляді, чим порушено норми ч. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Проте, з матеріалів справи вбачається, що пропуск розгляду строків зазначених у довідці заяв було допущено внаслідок збою в роботі реєстрів, обслуговування яких забезпечує ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, такі відомості є загальновідомими та не потребують додаткового доказування. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при виявленні позивачем пропуску строку розгляду заяв про державну реєстрацію прав та обтяжень, позивачем вносились відповідні подання до Головного управління юстиції у Київській області. Отже, вказані обставини щодо пропуску державним реєстраторами строків розгляду заяв не свідчать про порушення позивачем присяги державного службовця.

- порушення вимог наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» внаслідок прийняття державним реєстратором рішення за результатом розгляду заяви від 18.09.2013, проте рішення за такими заявами мав приймати державний реєстратор Укрдержреєстру. Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивача призначено на вказану посаду 19.03.2013, отже позивач не може нести відповідальність за вказані порушення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що такі рішення не визнані протиправними та не порушили права, свободи та інтереси осіб.

- порушення ч. 11 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 38 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень оскільки за певних обставин приймались протилежні за правовими наслідками рішення, що вказує на наявність корупційної складової. Проте, відповідачем не надано доказів накладення на позивача стягнення за корупційне правопорушення, постановлення вироку або притягнення позивача до адміністративної відповідальності за корупційне діяння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, що свідчить про відсутність порушень норм чинного законодавства працівниками служби та, зокрема, позивачем.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 9 згадуваного Закону Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З огляду на викладене, позивач як керівник Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області мав надавати методичні рекомендації, проте державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію або відмову у державній реєстрації права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Проте, відповідачем не надано доказів в обґрунтування наявності порушень викладених у вказаній вище довідці.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був ознайомлений з такою довідкою 12.09.2014 та у позивача не відбирались письмові пояснення з приводу виявлених порушень.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону N 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

У постановах Верховного суду України від 21.05.2013 №21-403а12, від 04.06.2013 №21-167а13, №12-171а13, від 09.07.2013 №21-217а13, від 17.09.2013 №21-231а13, від 22.04.2014 №21-90а14, від 01.07.2014 №21-267а14 зазначено, що передумовою звільнення державного службовця з підстави за порушення присяги мають бути порушення встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 кодексу адміністративного судочинства України рішення Верхового суду України прийняте за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З огляду на викладене проведення службового розслідування є обов'язковою передумовою звільнення працівника за порушення присяги.

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями не проводилось.

Проте, звільнення за порушення присяги є суворим видом дисциплінарного стягнення для застосування якого мають бути обґрунтовані підстави. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок не може бути звільнений за порушення присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення присяги.

Як порушення присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Тобто звільнення за порушення присяги має застосовуватись за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.2013 №21-259а13.

Проте, вчинення позивачем надзвичайно тяжких проступків, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, відповідачем не доведено та не встановлено судом під час вирішення справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивача безпідставно звільнено оскарженим наказом за порушення присяги.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Судом встановлено, що з 15.09.2014 по 24.09.2014 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АВЮ №287257, отже позивача звільнено з роботи у період тимчасової непрацездатності.

Отже, підсумовуючи викладене, наказ від 18.09.2014 №934/к прийнято з наступними порушеннями: зі змісту наказу не вбачається у чому саме полягають порушення позивачем Присяги, не встановлено таких порушень і під час вирішення справи, від позивача не відбирались пояснення, позивача звільнено у період тимчасової непрацездатності.

З огляду на викладене, суд вбачає наявними підстави для скасування такого наказу.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки судом встановлено, що позивача безпідставно звільнено з займаної посади, вказане свідчить про наявність підстав для поновлення позивача на посаді начальника реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період вимушеного прогулу не працював та заробітну плату не отримував, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Головного управління юстиції у Київській області на корить позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу з 18.09.2014 по день поновлення на посаді.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З огляду на викладене, суд вбачає наявними підстави для звернення до негайного виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді начальника реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, стягнення з Головного управління юстиції у Київській області на корить позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної реєстраційної служби України від 12.09.2014 №53/11 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної реєстраційної служби України від 18.09.2014 №934/к «Про звільнення ОСОБА_1»

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

5. Стягнути з Головного управління юстиції у Київській області на корить ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.09.2014 по день поновлення на посаді.

6. Звернути до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області та стягнення з Головного управління юстиції у Київській області на корить ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур