Постанова № 41314351, 17.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 жовтня 2014 року 15 год. 30 хв. № 826/14175/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 15 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (далі - позивач) до Державної інспекції України з контролю за цінами (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 12 серпня 2014 року № 200 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису відповідача від 13 серпня 2014 року № 143 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановленні та застосування державних (регульованих) цін (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідачем прийнято безпідставно.

Ухвалою суду від 17 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

Ухвалою суду від 24 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 24 вересня 2014 року.

У судове засідання 08 жовтня 2014 року представник відповідача не прибула, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи вона повідомлена належним чином. Поряд з цим, 08 жовтня 2014 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 08 жовтня 2014 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 30 липня по 08 серпня 2014 року проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 314 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем порушено п. 14 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок № 869). При формуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку на вулиці Срібнокільській, 1 у місті Києві допущено помилку, а саме тариф на послуги дератизації, що надається комунальним підприємством "Профдезінфекція", визначений у розрахунку у розмірі 0,36 грн./м.кв. у місяць. При цьому, згідно з договором від 07 липня 2009 року № 02/7054/1, вартість робіт визначено у розмірі 0,56 грн./м.кв. у рік або 0,0466 грн./м.кв. у місяць. Викладене призвело до обрахунку споживачів у розмірі 1328,47884 грн. у місяць або на 14610,1597 грн. за період із 01 серпня 2013 року по 01 липня 2014 року з урахуванням коефіцієнту проплати 13879,65 грн.

На підставі акту перевірки, 12 серпня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким на позивача накладено штраф у розмірі 13879,65 грн., а також зобов’язано позивача повернути споживачам суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 13879,65 грн.

Крім того, 13 серпня 2014 року відповідачем складено оскаржуваний припис, яким позивача зобов’язано у місячний термін усунути порушення п. 14 Порядку № 869, про що відповідача повідомити у триденний термін.

Позивача повідомлено, що невиконання оскаржуваного припису тягне за собою відповідальність відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та ст. 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з п.п. 1, 3 Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, затвердженого наказом Президента України від 30 березня 2012 року № 236/2012, Державна інспекція України з контролю за цінами (Держцінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр).

Держцінінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику з контролю за цінами.

Основними завданнями Держцінінспекції України є: 1) реалізація державної політики з контролю за цінами шляхом: проведення постійного моніторингу, аналізу і дослідження динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку та оперативне забезпечення Кабінету Міністрів України, органів державної влади прогнозно-аналітичними матеріалами щодо очікуваних змін цінової ситуації в державі; внесення Міністрові, центральним і місцевим органам виконавчої влади пропозицій щодо визначення методів впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на споживчому ринку; надання у випадках, передбачених законодавством, висновків щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; запобігання порушенням у сфері ціноутворення та їх усунення; 2) внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики з контролю за цінами.

Стосовно доводів представника позивача щодо протиправності проведення відповідачем перевірки суд зазначає наступне.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон), на який посилається позивач, прийнято 31 липня 2014 року та є таким, що набрав законної сили із 16 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону, внести до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" такі зміни: доповнити ст.ст. 26-32 такого змісту: ст. 31. Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Враховуючи вище викладене та зважаючи на те, що проведення перевірки позивача розпочато 30 липня 2014 року на підставі наказу від 24 липня 2014 року № 397-14, тобто до моменту прийняття Закону та набрання ним законної сили, суд прийшов до висновку про безпідставність доводів представника позивача про необхідність отримання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки позивача.

Слід зазначити, що наказ № 397-14 оформлено на підставі доручення директора департаменту економічного аналізу та моніторингу цін і тарифів на ринках товарів та послуг Державної інспекції України з контролю за цінами від 14 липня 2014 року № 100-803-14/6336-14, яке, у свою чергу, оформлено у зв’язку з надходженням скарги фізичної особи від 19 червня 2014 року № К-1482-14.

Стосовно виявленого у ході проведення перевірки порушення суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 1, 2, 14 Порядку № 869, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Витрати з дератизації (В др) визначаються за формулою: В др = (П п х Т др) : П з + (К с х Т к) : П з, де П п - площа підвалу (першого поверху) житлового будинку (гуртожитку); Т др - середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт (на 1 кв. метр площі дератизації); К с - кількість сміттєприймальних камер будинку; Т к - середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт в одній сміттєприймальній камері будинку.

Середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт визначається за калькуляцією відповідної санітарно-епідеміологічної служби.

Тариф та структура тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 1 встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної ілміністрації) від 10 квітня 2012 року № 579.

Підготовку проекту розпорядження № 579 проводило управління цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління) відповідно до повноважень, визначених Положенням про Управління цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 вересня 2011 року № 1717 (далі - Положення № 1717).

Перед погодженням проекту розпорядження Управлінням проведено експертизу та перевірку такого проекту.

Відповідно до пп. 4.6 п. 4, пп. 5.3 п. 5 Положення № 1717, завдання Управління: проведення експертизи, результатом якої є погодження проектів нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розроблених структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які містять питання ціноутворення та (або) застосування цін і тарифів.

Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції: проводить експертизу, за результатами якої погоджує проекти нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які розроблені структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та містять питання щодо ціноутворення та застосування цін і тарифів.

Будь-яких зауважень щодо розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, його структури Управлінням позивачу не зроблено.

Тобто, факт порушення позивачем п. 14 Порядку № 869 відсутній.

Крім того, відповідачем не доведено факт отримання позивачем необґрунтованої виручки.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 24, 25, -71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 200 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, прийняте 12 серпня 2014 року Державною інспекцією України з контролю за цінами стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс".

3. Визнати протиправним та скасувати припис № 143 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, складений 13 серпня 2014 року Державною інспекцією України з контролю за цінами стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс".

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (ідентифікаційний код 32912720) здійснений ним судовий збір у розмірі 182,70 грн. (Сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда