Рішення № 41312939, 28.11.2013, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/859/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого Дорош В. В.

при секретарі Гула О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача посилається на те, що підставами для звернення до суду є те, що 02 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та громадянкою України ОСОБА_2, був укладений Кредитний договір № 5821847, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 96 000,00 доларів США (дев'яносто шість тисяч доларів США нуль центів).

24.06.2009 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 7732826 до кредитного договору № 5821847 від 02.11.2007 року про надання 2-го траншу кредиту у розмірі 55 556,04 гривень (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 04 коп.)

Виключне цільове призначення 2-го траншу кредиту погашення частини заборгованості Позичальника за раніше наданим 1-м траншем кредиту.

Щодо виконання Позивачем покладених на нього зобов'язань за Кредитним договором.

Кредитним договором встановлені взаємні права і обов'язки сторін. Так, на Позивача згідно пункту 1.1. Кредитного договору покладений обов'язок надати Відповідачу обумовлену Кредитним договором суму кредиту.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши Відповідачу позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 365862177 від 02.11.2007 р. (додається).

Позивач вважає, що діями Відповідачів порушені законні права Позивача (зокрема - на повернення основної суми кредиту, наданої Відповідачу відповідно до умов Кредитного договору, та сплату процентів за користування кредитом), які підлягають захисту в суді згідно статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-УІ, статті 16 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором.

Вказані обов'язки закріплено, зокрема, у пунктах 1.1, 1.3., 3.1, 3.2 та інших пунктах Кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитний договір (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктами 1.3, 3.1, 3.3. Кредитного договору.

Відсотки, нараховані з моменту видачі кредиту по 01.10.2010 р., сплачені Відповідачем в повному обсязі. Однак 02.10.2010 р. Відповідач повністю припинив виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Проценти за користування другим траншем кредиту, нараховані з моменту видачі кредиту по 01.09.2009 р. (включно), погашені Відповідачем в повному обсязі.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених процентів за Кредитним договором №5821847 від 02.11.2007 року станом на 14.03.2013 року складає 15 101,19 доларів США (п'ятнадцять тисяч сто один долар США 19 центів) та 37 126,88 гривень (тридцять сім тисяч сто двадцять шість гривень 88 копійок).

Починаючи з 02.06.2009 року - Відповідачем також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.

Вищевикладене свідчить про настання несприятливої події, передбаченої п. 3.5.7. Кредитного договору, а саме: «затримання сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом порівняно з умовами Кредитного договору на 1 (один) календарний місяць».

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і п. п. 3.5.7, 3.5.8. Кредитного договору у випадку настання зазначеної вище події Позивач набуває право вимагати від Відповідача достроково повернути виданий кредит разом із розрахованими процентами, а Відповідач зобов'язаний виконати таку вимогу Позивача і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із процентами за користування кредитом, в строк не пізніше 30(тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, Позивач надіслав Боржнику лист-вимогу № СЮО-21/164 від 27.08.2009 року про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом. В зазначеній вище вимозі Позивач вимагав достроково повернути всю суму кредиту, нараховані проценти за користування кредитом та нараховану пеню за порушення строків сплати процентів, в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання даної вимоги.

Відповідно до п. 6.6. ст. 6 Кредитного договору «будь-які повідомлення та документи, які надаються Банком Позичальнику згідно умов Кредитного договору, повинні бути викладені в письмовій формі, та будуть вважатись наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання Позичальника, вказаним у статті 7 Кредитного договору, або надані Позичальнику особисто».

Позивач вважає Відповідача повідомленим про порушення забезпеченого зобов'язання з 01.09.2009 р. (дата визначена шляхом додавання до дати направлення листа нормативного терміну його доставки, встановленого Наказом № 1149 від 12.12.2007 р. Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1383/14650)

Відповідно, передбачений чинним законодавством України та Кредитним договором

30-денний строк на виконання Відповідачем вимоги Позивача достроково повернути кредит в повному об'ємі разом з нарахованими процентами та пенею за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором або усунути порушення умов Кредитного договору закінчився 15.02.2011 року. Однак, в порушення п. 3.5.8. Кредитного договору зазначена Вимога Позивача не була виконана Відповідачем у вказаний строк, у зв'язку з чим починаючи з 01.10.2009 року у Відповідача виникла прострочена заборгованість перед Банком за основною сумою кредиту в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за основною сумою кредиту за Кредитним договором № 5821847 від 02.11.2007 р. станом на 14.03.2013р. (включно) заборгованість Відповідача за сумою кредиту складає 49 046,12 доларів США (сорок дев'ять тисяч сорок шість доларів СИТА 12 центів) та 55 556,04 гривень (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 04 копійки).

Порушення Відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює принцип обов'язковості виконання договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

2.3.1. Застосування до Відповідача пені - форми цивільно-правової відповідальності.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яку боржник має передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання, що встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

В умовах Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, чітко дотримані вищевказані вимоги Цивільного кодексу України.

Пункт 5.2. Кредитного договору встановлює, що у разі порушення Відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладеного та дотримуючись вимог чинного законодавства України, Позивач нарахував Відповідачу пеню за порушення строків виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором.

- Таким чином, загальна непогашена заборгованість за сумами пені станом на 14.03.2013р. (включно) склала 6 732,08 + 1 644,87 = еквівалент 8376,95 доларів США (вісім тисяч триста сімдесят шість доларів США 95 центів) та 7625,64 + 4331,69 = 11 957,33 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 33 копійки).

Відповідно до п. 5.5. Кредитного договору, за кожний випадок порушення

Відповідачем обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2. - 4.3.6. Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний на вимогу Позивача сплатити на його користь штраф у розмірі 1% (один відсоток) від суми одержаного кредиту.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору крім інших зобов'язань, передбачених цим Договором, Відповідач також зобов'язується:

- при отриманні від Позивача вимоги про дострокове повернення кредиту повернути кредит в повному обсязі достроково разом із розрахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями (якщо такі будуть мати місце) в порядку і строки, передбачені цим Договором (п. 4.3.5. Кредитного договору).

Відповідачем з моменту отримання кредиту не надавалися довідки про заробітну плату та інші доходи, а також на вимогу Позивача Відповідач не повернув кредит та не сплатив проценти за користування кредитними коштами.

Таким чином, непогашена заборгованість за сумою штрафу за порушення обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору, станом на 14.03.2013р. (включно) склала еквівалент 960,00 доларів США (дев'ятсот шістдесят доларів США 00 центів).

Згідно п.5.4. Кредитного договору за кожний випадок порушення Відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, Відповідач зобов'язаний сплатити на вимогу Банку на його користь штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту Договору має бути укладений договір страхування.

Пунктом 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Позивач, керуючись даною нормою, заявляє до стягнення:

1) пеню, нараховану за порушення строку повернення основної суми кредиту - за період з 15.04.2012 року по 14.03.2013 рік;

2) пеню, нараховану за порушення строків сплати процентів - за період з 15.04.2012 року по 14.03.2013 рік.

Таким чином, строк позовної давності, встановлений законом для заявлення вимог зі

Таким чином, станом на 14.03.2013 року заборгованість Відповідача перед Позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту і сплати процентів за користування ним та порушення умов Кредитного договору склала 73 484,26 доларів США та сума штрафу за не виконання умов договору та 104 640,25 гривень з яких:

- заборгованість Відповідача за сумою кредиту складає 49 046,12 доларів США (сорок дев'ять тисяч сорок шість доларів США 12 центів) та 55 556,04 гривень (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 04 копійки);

- заборгованість Відповідача за непогашеними відсотками за користування кредитом складає 15 101,19 доларів США (п'ятнадцять тисяч сто один долар США 19 центів) та 37 126,88 гривень (тридцять сім тисяч сто двадцять шість гривень 88 копійок);

- сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором складає еквівалент 8 376,95 доларів США (вісім тисяч триста сімдесят шість доларів США 95 центів) та 11 957,33 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 33 копійки);

сума штрафів за порушення Відповідачем обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6

Кредитного договору, складає еквівалент 960,00 доларів США (дев'ятсот шістдесят доларів США 00 центів);

За загальним правилом, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання (абзац 2 частини 1 статті 614 ЦК). Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Цивільний кодекс України, крім обов'язку належного виконання зобов'язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно з частиною 1 статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку зі вступом в законну силу Закону України «Про судовий збір» № 3674-УІ від 08.07.2011 року, з 01 листопада 2011 року (надалі - «Закон»}, Позивач при розрахунку судового збору, що підлягає до сплати за подання цієї позовної заяви, керується підпунктом "1" пункту 1 статті 4 Закону.

Відповідно до якого, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду, судовий збір сплачується в розмірі 1(один) % (відсоток) ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином. Позивачем за подачу даного позову сплачено судовий збір у розмірі -3441,00 гривень.

Відповідно до ст. 107 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Згідно з ч. 1 ст. 109 Цивільного процесуального кодекс) України позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання.

На підставі вищевикладеного, просять стягнути з ОСОБА_2. (65058. АДРЕСА_1. ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 27.08.1997 р.) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: 83001. м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А; код ЄДРПОУ: 14282829. заборгованість за кредитним договором № 5821847 від 02.11.2007 року в загальному розмірі 73484,26 доларів США та сума штрафу за не виконання умов договору та 104 640,25 гривень з яких:

- заборгованість Відповідача за сумою кредиту складає 49 046,12 доларів США (сорок дев'ять тисяч сорок шість доларів США 12 центів) та 55 556,04 гривень (п'ятдесят п"ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 04 копійки):

- заборгованість Відповідача за непогашеними відсотками за користування кредитом складає 15 101,19 доларів США (п'ятнадцять тисяч сто один долар США 19 центів) та 37 126,88 гривень (тридцять сім тисяч сто двадцять шість гривень 88 копійок);

- сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором складає еквівалент 8 376,95 доларів США (вісім тисяч триста сімдесят шість доларів США 95 центів) та 11 957,33 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 33 копійки);

сума штрафів за порушення Відповідачем обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору, складає еквівалент 960.00 доларів США (дев'ятсот шістдесят доларів США 00 центів);

Всі судові витрати, понесені Позивачем по цій справі, віднести на рахунок Відповідача .

Представник позивача ПАТ «ПУМБ» в судові засідання не з'являвся, в повному обсязі підтримав вимоги позову та надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, в установленому порядку був ознайомлений із письмовими запереченнями відповідача ( а.с.76, 88, 89)

Також 05.11.2013 року в Ананьївський районний суд Одеської області надійшло повідомлення представника позивача ПАТ «ПУМБ» про укладення 16.07.2013 року договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 582847 ( а.с. а.с. 111-112)

Відповідач ОСОБА_2, не визнала позовні вимоги та в судовому засіданні надала відповідні пояснення які викладені нею у письмових запереченнях із яких вбачається, що «ознайомившись з позовними вимогами ПАТ «ПУМБ» позовні вимоги не визнає в повному обсязі в зв'язку з їх необґрунтованістю з огляду на таке. Позовні вимоги позивача складаються з наступного:

1.стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - в сумі 49 046,12 доларів США та 55 556,04 грн.

2.стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами

15 101,19 доларів США та 37 126,88 грн.

3.пеня - 8 376,95 доларів США та 11 957,33 грн.

4.штраф - 960,00 доларів США.

ЩОДО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА КРЕДИТОМ (ТІЛО КРЕДИТУ):

не згодна з сумою, яку позивач зазначає як заборгованість, оскільки відповідно до прибуткового касового ордеру № 6 від 16.09.2010 року погасила заборгованість за кредитним договором в сумі 54 000,00 доларів США (це були грошові кошти, виручені від продажу квартири, яка знаходилася в іпотеці Позивача).

Первісно їй за договором кредиту № 5821847 від 02.11.2007 року були надані грошові кошти в сумі 96 000,00 доларів США (п. 1.1. договору кредиту) для придбання нерухомості (п. 1.2. договору кредиту) на строк до 02.11.2027 року. Отже, внісши до каси Банку 16.09.2010 року кошти в сумі 54 000,00 доларів США залишок заборгованості за кредитом повинен складати 42 000,00 доларів США, а не як зазначає позивач 49 046,12 доларів США. Ця сума позивачем не обґрунтована.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Сума заборгованості за кредитом (тілом кредиту) Позивачем належними доказами не обґрунтована та не підтверджена.

Не зазначена погашена нею сума в розмірі 54 000,00 доларів США і в розрахунку заборгованості, який доданий позивачем до матеріалів справи як доказ наявності та розміру заборгованості. Це наводить на думку про те, що розрахунок, наданий позивачем, є недостовірним і не відповідає дійсним обставинам.

ЩОДО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ВІДСОТКАМИ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТНИМИ КОШТАМИ:

Як вбачається із розрахунку заборгованості (арк. 1 розрахунку) відсотки за користування кредитними коштами розраховані за період з 02.10.2010 року по 01.04.2013 року і розрахунку 32,57 % річних та виходячи із суми заборгованості за кредитом (тілом кредиту) 49 046,12 доларів США.

Однак з таким погодитися неможливо, оскільки: 1. не згодна з сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 49046,12 доларів США з підстав, зазначених вище.

2. умовами договору кредиту, зокрема, п. 1.3., 3.1.1. та 3.1.4. укладеного між сторонами договору кредиту передбачене нарахування відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11,90 % річних. А позивач в своєму розрахунку нараховує їй відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12,57 % річних. Іншого розміру відсоткової ставки сторони договором не передбачили.

З яких підстав Позивач нараховує відсотки саме за такою відсотковою ставкою? Якими умовами договору це передбачено?

Позивач ці обставини жодним чином не те що не обгрунтував, а навіть не описав в своїх позовних вимогах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч. З вказаної статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як вбачається із умов кредитного договору, між позивачем та відповідачем була встановлена ФІКСОВАНА процентна ставка. Фіксована процентна ставка не може змінюватися в односторонньому порядку.

Банк та позичальник не укладали між собою додаткової угоди щодо збільшення розміру процентної ставки, в зв'язку з чим таке нарахування є безпідставним.

ЩОДО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ:

Пеня розрахована позивачем з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач з незрозумілих причин нараховує позичальнику пеню:

1. по тілу кредиту - за період з 15.04.2012 року по 14.03.2013 року із розрахунку 49 046,12 грн. Хоча в розрахунку зазначає що кінцева дата сплати кредиту - 08.10.2009 року. Тобто пеня повинна бути розрахована за період в один рік з 08.10.2009 року по 07.10.2010 року. Оскільки не згодна з розміром заборгованості по тілу кредиту, то вважає, що сума пені по тілу кредиту розрахована з невірної, тобто завищеної, суми заборгованості.

2. по відсоткам за користування кредитними коштами - за період з 15.04.2012 року по 14.03.2013 року ОДНАК ФАКТИЧНО БЕРУЧИ ДО РОЗРАХУНКУ СУМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ВІДСОТКАМИ ЗА ПЕРІОД з 2010 по 2013 рік (крайня ліва колонка на 3 аркуші заборгованості). Що фактично є нарахуванням пені з порушенням строку позовної давності, встановленої ст. 258 ЦК України. Якщо позивач бере до розрахунку суми заборгованості за відсотками починаючи з 02.11.2010 року, то і закінчуватися розрахунковий період повинен 01.11.2011 року, але ж ніяк не 04.03.2013 року.

До того ж, за непогашення кредиту та відсотків Позивач притягує позичальника до відповідальності у вигляді Штрафу в розмірі 960,00 доларів США. В зв'язку з цим вважає це подвійним притягненням за одне й те саме порушення до юридичної відповідальності (правові норми щодо цього описані нижче в розділі щодо стягнення штрафу).

ЩОДО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ:

Позивач заявляє до стягнення штраф в розмірі 960,00 доларів за наступні порушення умов договору кредиту:

1. неподання позичальником з моменту отримання кредиту довідки про заробітну плату та інші доходи (п. 4.3.3. договору кредиту).

2. неповернення відповідачем кредиту та відсотків на вимогу позивача (п. 4.3.5. договору кредиту).

Право на стягнення штрафу передбачене п. 5.5. договору кредиту. Однак в цій частині позовні вимоги також є необгрутованими, оскільки:

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В той же час ст. 258 ЦК України передбачає, що спеціальна позовна давність встановлюється для окремих позовних вимог. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В своїх позовних вимогах позивач не зазначає в який період часу позичальник допустив таке порушення і за який період часу нарахований такий штраф.

Стягуючи штраф за ненадання позичальником довідки про заробітну плату та інші доходи Позивач в своїй позовній заяві не зазначає за який період стягується цей штраф, зокрема, за ненадання довідки позичальником за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 роки - то строк позовної давності за цими вимогами сплив з урахуванням вищезазначених вимог Цивільного кодексу України.

Щодо порушення позичальником п. 4.3.5 договору кредиту (неповернення відповідачем кредиту та відсотків на вимогу позивача):

Як зазначається нижче, надіслана Банком 27.08.2009 року вимога на адресу Відповідача про погашення заборгованості виконана Позичальником 16.09.2010 року, в зв'язку з чим на підставі п. 3.5.8. договору кредиту втратила чинність. Інша вимога на адресу відповідача позивач не надсилав.

Крім цього, суть цього порушення зводиться до того, що Позичальник не погасив в повному обсязі заборгованість за кредитним договором. Саме за таке порушення Позивач притягує Позичальник до відповідальності у вигляді пені в розмірі 8 376,95 доларів США та 11 957,33 грн.

Тобто, за одне і те ж саме порушення умов кредитного договору позичальник ДВІЧІ притягується до юридичної відповідальності, що є порушенням вимог ст. 61 Конституції України, в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В зв'язку із вищезазначеним, вважає необгрунтованим та безпідставним нарахування позивачем штрафу за порушення умов договору кредиту.

ЩОДО ВИМОГИ БАНКУ ПРО ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ, НАДІСЛАНУ НА АДРЕСУ ПОЗИЧАЛЬНИКА:

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на адресу відповідача ним 27.08.2009 року була надіслана вимога про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом. В цій вимозі зазначається про те, що у відповідача існує заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 939,07 доларів США (ця сума є місячним платежем по відсоткам). Ця вимога була повністю виконана Відповідачем 16.09.2010 року.

Фактично сплативши достроково на користь позивача кошти в сумі 54 000,00 доларів США Відповідач достроково погасив тіло кредиту більш ніж на 10 років.

Відповідно до п. 3.5.8. укладеного між сторонами договору кредиту якщо вимога кредитора виконана позичальником, то така вимога втрачає чинність.

Отже, вказана вимога втратила чинність, іншої вимоги на адресу Відповідача Позивач не надсилав.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю обставин.»

( а.с. а.с. 79 - 82 )

Крім того відповідач надала до суду свої письмові доповнення до заперечення які підтримала в судовому засіданні із яких вбачається , що « має намір доповнити Заперечення на позовну заяву ПАТ «ПУМБ», так як не визнає вимоги Банку в зв'язку з їх необґрунтованістю з огляду на наступне.

2.11.2007 нею був отриманий кредит (за договором кредиту № 5821847) на купівлю квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Вартість квартири становила 96000 доларів. Згідно меморіальному ордеру № 365862177 від 02.11.07 були надані грошові кошти:

Сума = 96 000 (долар США) або 484800 (гривня)

Державною валютою в Україні є гривна. Відповідно до вимог ч.1ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражено у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ч.2 ст.524 ЦК України - сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Тому в розрахункових документах Банку зазначаються дві валюти: долар та гривна.

За договором кредитування щомісячний платіж становив 1050,36 доларів США . Наявність бізнесу дозволяла їй з легкістю погашати кредит на протязі року. Однак у 2008 вийшло декілька Законодавчих Актів, які призвели до скорочення бізнесу, що різко відобразилося на рівні доходів . У цей же час в Україні сталася економічна криза. Один з проявів кризи - скачок курсу долара США з 5 гривень до 8-10 гривень за 1 долар . Сформувалося подвійне навантаження : зниження доходів і зростання курсу долара. Ще один рік, з величезним напруженням вдавалося погашати кредит у повному обсязі і своєчасно.

Згідно ч. 1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали на інших умовах.

У квітні 2009 року звернулася до банку з проханням внести зміни до кредитного договору або надати кредитні канікули, так як в період кризи та скрутного фінансового положення, потрібні були додаткові інвестиції в розвиток та укріплення бізнесу. Однак Банк не пішов на поступки, не надав змогу кредитних канікул, чим прискорив руйнування бізнесу. Відмову Банк обґрунтував таким чином: в наслідок відсутності доцільності даної практики . Це рішення Банку призвело її до вкрай складного становища - психологічного та матеріального. Як наслідок фінансової напруги, платежі стали виплачуватися не в повному обсязі і борг по відсотках почав накопичуватися.

24.06.2009 року банк запропонував свій варіант вирішення проблеми - додатковий транш (55556 грн.) на суму заборгованості. Цільове призначення траншу - погашення заборгованості за відсотками по 1 -му кредиту. Термін - на шість місяців. Тобто, кредит на кредит (нараховувалися відсотки на прострочені відсотки). Однак це не рятувало ситуацію , тому що потрібно було виплачувати вже 2 кредити .

27.08.2009 року отримує Вимогу Банку про дострокове погашення кредиту та заборгованості за відсотками, яка становить 939,07 доларів США . Період, за який виплачувались кошти за кредитом - з 02.11.07 до 27.08.2009 становив 22 місяці, при щомісячному платежі 1050,36 доларів США. Усього виплачено Банку за цей термін:

1050,36 дол. х 22 місяця = 23 107,92 дол.

На 27.08.2009 року борг становив = 939,07 доларів США (згідно Вимоги Банку) Відповідно, виплачено банку було:

23 107, 92 - 939,07 = 22 168,85 дол.

Зазначений у вимозі борг (939,07$) був погашений поточним платежем .

Виплати за кредитом продовжували сплачуватися щомісяця в період з серпня 2009 по липень 2010 року . Однак не завжди своєчасно (іноді не виходило вносити єдиним платежем , оплата здійснювалася щотижня по мірі надходження грошей). Почастішали дзвінки від Служби по роботі з боржниками , які використовували в розмові потужний тиск, погрози, психологічний пресинг.

Навантаження - величезне, умови - вкрай не вигідні, бізнес рухнув. Під тиском банку, її заставляли надати згоду банку на реалізацію квартири. Всі документи, в тому числі договір іпотеки зберігалися в банку. Опинилася в дуже жорстких умовах, мала лише право підпису при реалізації квартири. Співробітники банку здійснювали оцінку і реалізацію квартири самостійно.

Оцінка квартири була занадто заниженою = 54 000 дол. США. За останні 5 років вартість нерухомості в Одесі жодного разу не знижалася в два рази. З урахуванням перепаду цін, у серпні - вересні 2010 року реальна вартість квартири з ремонтом в Приморському районі становила близько 80- 85 тис. дол. США. На що співробітники банку заявили:

«ВАС ЦЕ НЕ ПОВИННО ТУРБУВАТИ. ТІЛО КРЕДИТУ ПОВНІСТЮ ЗАКРИВАЄТЬСЯ В ГРИВНЕВОМУ ЕКВІВАЛЕНТІ»

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. До того ж, згідно ч.1 ст.231 ЦК України, правочин вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони, визнається судом недійсним.

Але, якщо тіло кредиту дійсно закривається повністю в гривневому еквіваленті, Платник позбувається квартири і одночасно остаточно позбавляється заборгованості, що виникла в наслідок придбання цієї ж квартири, тоді факт омани не фіксується і правочин є дійсним.

Крім цього, умовою реалізації квартири було вимагання покинути приміщення квартири в дуже короткий термін (за 14 днів) та виписати себе і неповнолітню дитину з квартири. По суті - залишитися на вулиці. Навіть не було часу на пошук житла в оренду. В зв'язку з чим порушена була ст.47 Конституції України - ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Особливо з неповнолітньою дитиною.

Угода здійснювалася в приміщенні банку ПУМБ (Одеса, Військовий узвіз, 5/1), що зазначено нотаріусом в договорі купівлі - продажу від 16.09.2010 року.

Згідно Прибуткова Касового ордеру № 6 від 16.09.2010 року, внесені грошові кошти в сумі: 54 000 дол. США, еквівалент в гривні: 427 636,80 грн. Різниця між отриманими та виплаченими коштами становить: 484 800 грн. - 427 636,80 грн. = 57 163,20 грн.

З урахуванням попередніх виплат по кредиту = 22 168,85 дол. США, ця «різниця» увійшла в суму виплат, і відповідно, також була погашена.

Згідно п. 3.5.7. Кредитного Договору, банк набуває право вимагати від позичальника повернення кредиту в разі (1) затримання сплати кредиту на Один календарний місяць; (5)-втрати забезпечення виконання зобов'язань. П. 3.5.8 Кредитного Договору зазначає, що Позичальник зобов'язується виконати Вимогу Банку в строк не пізніше 30 календарних днів.

Враховуючи те, що тіло кредиту в гривневому еквіваленті було виплачено повністю, у Банка не було потреби висувати наступну Вимогу.

Забезпечення по кредиту було реалізовано . Згідно з кредитним договором, у разі погіршення фінансового стану позичальника, втрати чи пошкодженні заставленого майна, припинення дії договору, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань, Банк вимагає від Позичальника надання додаткового забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі забезпечення в формі поруки чи майнової поруки.

Але не зважаючи на те , що істотні пункти (1.5 ; 2.1.1) Договору Кредиту були змінені, жодного документа не було підписано: ні додаткової угоди, ні Додатки зі змінами про внесення чергових платежів, ні договір поруки. Банк не вимагав додаткового майна для забезпечення. Була лише надана наступна відповідь: «ЦЄ ВСЕ. ВИ ВІЛЬНІ. ЧЕРЕЗ ТРИ РОКИ ОСТАТОЧНО ЗАКРИЮТЬСЯ УСІ РАХУНКИ»

Це підтверджує те, що боргів не залишалося.

У період з 16.09.10 року по серпень 2013 року, Банком не було пред'явлено жодної Вимоги, не було дзвінків від служби , що працює з боржниками, не здійснювалися виклики до Банку. Тому позовну заяву Банку вважаю НЕ обгрунтованою . Враховуючи вищезазначене, просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю обставин. (114-116)

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши надані сторонами документи та інші докази, які сторони вважають за достатніми для вирішення справи по сутті: розрахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» за кредитним договором № 5821847 від 02.11.2007 року, зі всіма змінами і доповненнями до нього, станом на 14.03.2013 року ( а.с. а.с. 8 - 12); платіжне доручення № 10613 від 28.03.2013 року про оплату представником позивача судового збору ( а.с. 13); копію кредитного договору № 5821847 від 02.11.2007 року між сторонами по справі та додатком до нього, щодо графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування( а.с. 14 - 26); копію додаткової угоди № 7732826 від 24.06.2009 року до кредитного договору № 5821847 від 02.11.2007 року між сторонами по справі та графіками повернення першого та другого траншу кредиту та сплати процентів за користування ними

( а.с. 27 - 33); копію меморіального ордеру № 365862177 від 02.11.2007 року про отримання ОСОБА_2 від позивача кредитних коштів у валюті по договору в сумі 96000 доларів США у еквіваленті 484800,00 гривен ( а.с. 34); копію вимоги позивача направлену відповідачу за вихідним від 27.08.2009 року про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом ( а.с. 35) копію поштового конверту з відповідними відмітками поштампу ( а.с. 36); копії сторінок паспорту громадянина України -ОСОБА_2 ( а.с. 37, 38); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 ( а.с. 39); копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, банківської ліцензії, довідки з Єдиного Державного реєстру та витягу із статуту ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» ( а.с. 40 - 47); ксерокопію прибуткового касового ордеру № 6 від 16.09.2010 року про переведення ОСОБА_8 відповідачу грошових коштів у сумі 54000 доларів США,еквівалентну 427636,80 гривен, для погашення заборгованості по кредитному договору № 5821847 ( а.с. 85); ксерокопію договору купівлі-продажу від 16.09.2010 року квартири яка належить ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ( а.с. 86); повідомлення та клопотання ТОВ «АНСУ» про розгляд справи у відсутність їх представника ( а.с. 119 - 123), суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по слідуючим підставам.

Згідно ст..11 ЦПК України Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.. 60 ЦПК України. Обов'язки доказування і подання доказів 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 61 ЦПК України установлені підстави звільнення від доказування

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

4. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до стаття 131 ЦПК України Подання доказів 1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті

В судовому засіданні встановлено факт укладення між сторонами по справі кредитного договору № 5821847 від 02.11.2007 року з обумовленими позиціями по предмету договору; умов та порядку надання кредиту; порядку розрахунку і сплати процентів та повернення кредиту; прав та обов'язків сторін; відповідальності за порушення зобов'язань; заключних положень та реквізитів сторін. Знайшло своє підтвердження отримання кредитних коштів відповідачем від позивача і використання їх за умовами договору та часткове їх погашення.

Також встановлено факт укладення 24.06.2009 року додаткової угоди між сторонами до кредитного договору № 5821847 від 02.11.2007 року.

Підтверджено надіслання позивачем вимоги про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом 27.08.2009 року та про переведення ОСОБА_8 16.09.2010 року відповідачу грошових коштів у сумі 54000 доларів США, еквівалентну 427636,80 гривен, для погашення заборгованості по кредитному договору № 5821847.

Також у судовому засіданні знайшло своє підтвердження укладення договору купівлі-продажу 16.09.2010 року квартири, яка належить ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, та знаходилась у іпотеці згідно умов кредитного договору укладеного сторонами по справі № 5821847 від 02.11.2007 року.

Згідно наданих додатків до позову, позивач визначив та провів розрахунок суми кредитної заборгованості відповідача станом на 14.03.2013 року (включно) у розмірі 73484,26 доларів США та 104640,25 гривень.

При таких встановлених у судових засіданнях обставинах і фактах та з урахуванням встановлених правовідносин між сторонами, які підтверджують порушення прав відповідача, щодо не обгрунтовності визначення сум та розміру кредитної заборгованості , без урахування положень діючого законодавства , щодо строків звернення із відповідними вимогами та не врахування позивачем при розрахунках заборгованості певних сум використаних відповідачем для погашення кредитної заборгованості , а також не визначеність позиції позивача, щодо іпотеки об'єкту нерухомості визначеної в якості забезпечення виконання зобовязань сторонами при укладені кредитного договору і посилання в судових засіданнях відповідача на домовленість закриття заборгованості по кредиту внаслідок реалізації квартири як майна іпотеки, то є всі підстави для не задоволення позову з урахуванням наданих позивачем розрахунках та досліджених доказах.

Будь-яких доводів, доказів чи документів, щодо усунення виниклих протиріч при розгляді даної справи між позицією позивача та запереченнями відповідача, які підтверджені договором-купівлі продажу квартири ,прибутковим касовим ордером №6 суду представником позивача не надано , а тому наданий розрахунок заборгованості безпідставний та визнається судом як такий, що не підтверджений будь-якими достовірними та безспірними доказами, а тому не приймаються до уваги.

Крім того повідомлення представника позивача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» про укладення договору відступлення права вимоги, не підтверджено будь-якими безспірними доказами, документами, а тому суд вважає, що не має законних підстав іншу особу,підприємство,…вважати правонаступником позивача по даній справі.

Всі судові витрати понесені сторонами під час розгляду даної цивільної справи залишити за ними.

Керуючись главою 47,48,51- 53,71 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 11,60, 61,88, 131,209, 213, 215 ЦПК України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5821847 від 02.11.2007 року залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Дорош В. В.

Рішення набуває законної сили "__"___20__року.

Оригінал судового рішення знаходиться в матеріалах судової справи № 491/859/13-ц Ананьївського районного суду Одеської області.