Ухвала суду № 41307717, 04.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5335/14 Головуючий 1 інстанції Штих Т.М.

Справа № 638/18586/13-ц Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коровіна С.Г.

суддів - Коваленко І.П., Довгаль А.П.,

при секретарі - Огарьовій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 березня 2014 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», звернулася до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ухвали суду від 12 лютого 2014 року в якості співвідповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія « Інвестсервіс».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 09.04.2012 року сталася ДТП за участі автомобіля Ніссан державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під її ж керуванням.

В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю «Ніссан», власником, якого є ОСОБА_3

Відповідно до постанови від 15.05.2012 року винною у вчиненні ДТП визнана ОСОБА_1

24 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.

Шкода, завдана ДТП в сумі 5620,13грн. позивачем було відшкодовано ОСОБА_2, відповідно до розрахунків та кошторису.

В зв'язку з визнанням винуватості ОСОБА_1 позивач в порядку суброгації просив стягнути з ОСОБА_1 суму 5620,13 гривен та судовий збір.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення суд першої інстанції та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, доводи та висновки, що встановлені судом є помилковими та такими, що призвели до прийняття незаконного рішення. Апелянт також стверджує, що вартість ремонту автомобіля ОСОБА_2 значно вище ніж сума яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4, та ПрАТ «УІКС «Інвестсервіс» і суму зменшено у зв'язку з тим, що позивачем враховано, що на автомобілі ОСОБА_2 мали місце пошкодження, які виникли не у зв'язку із ДТП з автомобілем ОСОБА_1

Представники апелянта неодноразово в судове засідання не з'являлися, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, письмово просили розглянути справ у їх відсутність. Представники ПрАТ «УІСК « Інвестсеріс» в судове засідання не з'явилися, згідно повернутих і не вручених зазначеному відповідачу судових повісток за вказаною в матеріалах справи адресою така установа не значиться. Враховуючи таки обставини колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів.

Заслухавши доповідача, представника відповідача ОСОБА_1, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню, рішення суду скасуванню не підлягає.

У відповідності до вимог ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження тог, що пошкодження транспортного засобу ОСОБА_2, які позивач визнав страховим випадком і за що виплатив відшкодування, виникли в зв'язку із зіткненням з автомобілем ОСОБА_1 Суд зазначив, що страховий акт 2235-02 від 04.07.2012 року, заява страхувальника від 10.04.2010 року, лист вигодо набувача, договір страхування , платіжні доручення від 04.07.2012 року не підтверджують, що автомобіль ОСОБА_2 держаний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження на суму сплачену вигодо набувачу саме від ДТП за участю ОСОБА_1, яка мала місце 09.04.2012 року.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалі справи вбачається, що 09.04.2012 року мала місце дорожньо-транспортна пригода. В наслідок зіткнення автомобілів під керуванням ОСОБА_1 («Ніссан» держномерНОМЕР_2) та під керуванням ОСОБА_2. («Ніссан» держномерНОМЕР_1) автомобілю ОСОБА_2 завдано механічні пошкодження. Винним у зазначеній ДТП визнано ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту. Шкоду, завдану ОСОБА_2 в розмірі 5620 грн.13 коп. сплачено страхувальнику. Виплату страхового відшкодування позивачем сплачено на підставі заяви страхувальника від 10.04.2012 року та страхового акту №2235-02 від 04.07.2012 року. Факт виплати підтверджено платіжним дорученням..

Виплата страхового відшкодування проводилась на підставі заяви страхувальника, листа вигодо набувача та договору страхування від 24.04.2012 року, страхового акту№2235-02 від 04.07.2012 року

Заподіяння шкоди автомобілю ОСОБА_2 при зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 підтверджується довідкою за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 09.04.2012т року в якому зазначено, що автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження задньої частини автомобіля (а.с.7). Зазначена довідка підписана особисто ОСОБА_1 При таких обставинах пояснення ОСОБА_1 в запереченнях (а.с.62-68), що автомобіль ОСОБА_2 в результаті зіткнення з її автомобілем зазнав пошкоджень в передній частині безпідставні.

Постановою судді Дзержинського районного суду від 15.05.2012 року ОСОБА_1 визнано винною у зіткненні з автомобілем ОСОБА_2 09.04.2012 року (а.с.8). Наряд-замовлення від 19.04.2012 року підтверджує, що пошкоджено задню частину автомобіля ОСОБА_2 (а.с.11,12) згідно оцінки колісного транспортного засобу (а.с.13) вартість відновленого ремонту встановлено 8487,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що страхова компанія сплатила вигодонабувачу 5620 грн. 13 коп. що є страховим відшкодуванням.

В суді першої інстанції позивач не підтвердив належним чином вартість відновлювальних робіт. Відповідач заперечує, що усі пошкодження автомобіля ОСОБА_2 виникли з її вини. В довідці за фактом ДТП (а.с.7) не зазначено які саме пошкодження були на автомобілі ОСОБА_2 Крім оцінки вартості ремонту автомобіля, наданого позивачем інших доказів суду не надано. Позивач не спростував доводи відповідача, що частина пошкоджень автомобіля виникла не з вини ОСОБА_1 Позивачем не спростовано, що від зіткнення автомобілів на пранспортном засобі ОСОБА_6 малися лише подряпини, про, що надані відповідні фотознімки (а.с.72).

У відповідності до вимог ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

В суді першої інстанції позивач не скористувався своїм правом і не поставив питання про призначення відповідної експертизи, а суд апеляційної інстанції взагалі не з'являвся. Апеляційний суд був позбавлений можливості з'ясувати належним чином об'єм пошкоджень, та відповідність сплаченої позивачем суми вартості ремонту у зв'язку зі шкодою завданою діями ОСОБА_1

Так, ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що не відшкодовується шкоду,заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Відповідно ст. ст. 33, 33-1 зазначеного Закону, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди. На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ МВС України зобов'язаний надати йому довідку

про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати, суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Тобто, вищезазначені позивачем докази не можуть бути єдиною та об'єктивною підставою для необхідності страхового відшкодування, а також використовуються у якості єдиних доказів при судовому розгляді. Єдиним підтверджувальним документом про настання ушкоджень застрахованого транспортного засобу від дорожньо-транспортиої пригоди за участю відповідача ОСОБА_1, яка мала місце 09.04.2012, - є довідка за фактом дорожньо-транспортної пригоди МВС України від 18.04.2012. Із зазначеного документу, автомобіль ОСОБА_2 зазнав ушкоджень,але не заповнена повністю графа про характер пошкоджень та місце їх розташування. Інших об'єктивних даних про виникнення ушкоджень саме від дорожньо-транспортної пригоди від 09.04.2012 позивачем не надано.

Одночасно, з долучених фотознімків до акту огляду ушкодженого автомобіля представником «ВУСО» вбачається, що автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав і інші ушкодження, які в акті не зазначені, у тому числу на передньому лівому крилі автомобіля. Страхувальником не зазначено, чому до факту ДТП віднесені ти чи інші ушкодження.

Таким чином, позивачем відповідно ст. ст. 10, 57, 58, 59, 60, 64 ЦПК України не надано належних доказів про підтвердження позовних вимог, у тому числі акт виїзду аварійного комісару на місце ДТП і фото з місця ДТП; належну довідку із компетентних органів про ушкодження застрахованого автомобіля; телеграми другому учаснику (відповідачу), у тому числі про оцінку транспортного засобу; пояснення свідків.

Оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та на непідтверджених доказах суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. судова колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -