Ухвала суду № 41307715, 05.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/1512/14 Головуючий 1-ї інстанції: Блага І.С.

Справа № 646/3282/14-к Доповідач: Шевченко Ю.П.

Категорія: ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Шевченка Ю.П.,

Суддів Крамаренко Г.П., Снігерьової Р.І.,

при секретарі Міхно І.В.,

з участю прокурора Гандзя М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження з обвинувальним актом № 12014220060000411 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК країни ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним в тому,що 16.02.2014 р. о 19.30 годині, знаходячись на кухні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в ході сварки з ОСОБА_3, наніс йому кухонним ножем два удари в грудну клітку зліва та живіт, спричинивши ОСОБА_3 проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: ушкодження лівого куполу діафрагми, ушкодження лівої легені, лівобічний гемо пневмоторакс, підшкірну лівобічну емфізему, а також проникаюче колото-різане поранення живота: наскрізне ушкодження поперечно-ободової кишки, ушкодження малого та великого сальників, внутрішньочеревну кровотечу 1 ступеню, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 27.02.2014 року №184-А/14 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя.

В апеляції прокурор просить вирок скасувати, як незаконний, необґрунтований та такий, що винесений з неправильним застосуванням закону, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років. Вказує на те,що суд неправильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України, оскільки характер і локалізація спричинених тілесних ушкоджень свідчать про прямий умисел обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого і у разі ненадання своєчасної медичної допомоги настала би смерть особи, дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфікувати на ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на вбивство. Обвинувачений мав реальну можливість припинити дії потерпілого правомірним шляхом не перевищуючи межі необхідної оборони та не знаходився на той час у безпорадному стані. Також прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не вчиняв заходів для надання медичної допомоги потерпілому; не правильно викладені показання потерпілого, свідка ОСОБА_4; не розглянуто та не вирішено по суті пред'явлений прокурором цивільний позов до обвинуваченого в інтересах держави.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи прокурора який частково підтримав скаргу, вважав, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України кваліфіковані правильно, але обвинуваченому слід призначити покарання, яке він повинен відбувати реально, просив задовольнити цивільний позов; доводи обвинуваченого ОСОБА_1, який просив вирок в частині кваліфікації його дій та призначеного покарання залишити без зміни та визнав заявлений цивільний позов у повному обсязі; пояснення захисника, яка підтримала доводи обвинуваченого та надала додаткові медичні документи, про те що неповнолітня дитина у ОСОБА_1 потребує лікування після отриманих травм в результаті ДТП; перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_1 мав умисел на вбивство ОСОБА_5, і що він не довів такий умисел до кінця з тієї причини, що потерпілому була надана своєчасна медична допомога.

Обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що він не мав наміру на позбавлення життя потерпілого, який перший його вдарив кулаком, а він схопив ніж, та вдарив потерпілого, потім допоміг потерпілому вийти з квартири до сусідів, щоб викликати швидку допомогу, оскільки у нього не було мобільного телефону.

Таке ствердження ОСОБА_1 сторона обвинуваченого нічим не спростувала.

У судовому засіданні потерпілий, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_1 не погрожував вбивством, а після бійки прийняв заходи для забезпечення виклику бригади швидкої медичної допомоги потерпілому, поведінка ОСОБА_1 була викликана насамперед неправомірними діями потерпілого, який спричинив йому тілесні ушкодження перший, ОСОБА_1 відмовився від використання ножа, коли вийшов з потерпілим з квартири.

Замах на умисне вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння,, передбачає його суспільне небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Доводи прокурора про наявність прямого умислу на вбивство у ОСОБА_1 не підтверджуються показами у судовому засіданні вказаних свідків, суд правильно зазначив що сама по собі тяжкість нанесених потерпілому тілесних ушкоджень за недоведеності умислу на його вбивство, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, зокрема п.10 ч.1 ст.7 КПК України о презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, за відсутністю будь-яких інших доказів, які б свідчили про наявність умислу обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого, не є достатньою та необхідною ознакою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Суд правильно дав оцінку показанням потерпілого та свідків, як це зазначено у вироку та підтверджується об'єктивними обставинами кримінального провадження, порушень норм КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегія суддів не вбачає.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 по фактичним наслідкам вчинених ним дій за ч.1 ст.121 КК України як тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, суд правильно врахував, що потерпілий був ініціатором конфлікту, спричинив ОСОБА_1 умисні легкі тілесні ушкодження - травму носу, яка супроводжувалась крововиливом, набряком носу та викривленням носовою перегородки, потерпілий просив не позбавляти волі ОСОБА_1, ніяких претензій до обвинуваченого не має, ОСОБА_1 є годувальником двох малолітніх дітей, одна дитина потребує лікування після отриманих травм в результаті ДТП, ОСОБА_1 має зареєстроване у встановленому порядку місце проживання, не судимий, у спричинені тяжкого тілесного ушкодження щиро розкаявся.

Ступень тяжкості злочину була врахована судом при призначені обвинуваченому виду і строку покарання та не може бути єдиною підставою для висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без відбування реального покарання.

Суд правильно врахував наведені обставини, які пом'якшують покарання, та обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 коштів за лікування потерпілого в медичному закладі в сумі 3797 грн. 64 коп. підтверджується розрахунком КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім.проф. О.І.Мєщанінова», обвинувачений визнає в повному обсязі позов, а тому цей цивільний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19 серпня 2014 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Цивільний позов прокурора задовольнити, стягнуту з ОСОБА_1 на користь КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім.проф. О.І.Мєщанінова» 3797 ( три тисячі сімсот дев'яносто сім ) гривень 64 копійки на р/р 31412544700002, УДКСУ у м.Харкові, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПУ 37999649, код ЄДРПОУ 37999649, код призначення платежу 240603, отримувач - Департамент бюджету та фінансів Харківської міської ради.

В іншій частині цій вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

Шевченко Ю.П.__Крамаренко Г.П.__Снігерьова Р.І.______