Ухвала суду № 41302216, 09.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2014 року

справа № 811/480/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі № 811/480/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будтеплоінвест» до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтеплоінвест» звернулося до суду з адміністративним позовом до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 року № 00032522200 та № 00032542200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними. Пояснення директора ПП «Слон» про неможливість надання первинних бухгалтерських документів у зв’язку з їх втратою при зміні офісного приміщення, не може бути доказом недійсності правочину, укладеного між позивачем та ПП «Слон», оскільки даний факт свідчить лише про порушення ведення бухгалтерського обліку з боку ПП «Слон», але не є підтвердженням безтоварності господарської операції. Крім того, надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальність господарської операції між позивачем та ПП «Слон», внаслідок чого у відповідача відсутні підстави для визнання правочину нікчемним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 00032522200 від 14.12.12. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 00032542200 від 14.12.12.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована доводами, викладеними в акті проведеної відповідачем перевірки.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 666 від 28.11.12 фахівцем Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС 29.11.12 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будтеплоінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість з питань взаємовідносин по ПП «Слон», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.12 по 30.04.12, результати якої оформлено актом №407/2200-36983842 від 30.11.12.

Висновками акту перевірки зафіксовано наступні порушення:

- пп. 138.1, пп. 138.2, пп. 138.4 ст.138, пп. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 218,75 грн., у тому числі за півріччя 2012 року в сумі 1 023,75 грн.;

- п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України завищення податкового кредиту по ПДВ за квітень 2012 року в розмірі 975 грн.;

- ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, пп. а) п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України;

- п. 1 ст. 9, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України;

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Спецзовнішкомплект», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого суб'єктом підприємницької діяльності завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.12 по 30.04.12 у сумі 975 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00032522200 від 14.12.12, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 535,63 грн., з яких 1 023,75 грн. за основним платежем, 511,88 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00032542200 від 14.12.12, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 462,50 грн., з яких 975,00 грн. - за основним платежем, 487,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стосовно права на віднесення сум податку до податкового кредиту таке право відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, між позивачем та ПП "Слон" укладено договір будівельного підряду №11/1 від 19.01.12, за умовами якого ТОВ "Будтеплоінвест" (замовник) доручає, а ПП "Слон" (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника і оплатити закінчені роботи.

02.02.12 між ТОВ «Будтеплоінвест» та ПП «Слон» укладено додаткову угоду до договору підряду № 11/1, якою передбачено виконання ремонтно-будівельні робіт на ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс».

Таким чином, позивачем у січні 2012 року було залучено ПП «Слон» як субпідрядну організацію у зв'язку з недостатністю працівників ТОВ "Будтеплоінвест" для виконання власними силами усіх робіт за договором будівельного підряду №10/1 від 10.01.12, укладеним між ним, як виконавцем, та ТОВ «Проектно-будівельне об'єднання «Дніпро», як замовником. За вказаним договором позивач, залучивши ПП «Слон», виконував будівельні та опоряджувальні роботи на об'єктах ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс», здаючи їх етапами у лютому, березні та травні 2012 року. Попередня оплата у розмірі 5 850 грн. здійснена позивачем з метою авансування виконання ПП «Слон» ремонтних робіт на санпропускнику ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс», розташованому у с. Бабичівка Глобинського району Полтавської області.

Вказані роботи вартістю 31 230 грн. виконані ПП «Слон» у травні 2012 року, прийняті позивачем за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, включені ним до акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, складеного між ним та ТОВ ПБО «Дніпро», на суму 74 520 грн. Витрати, пов'язані з придбанням робіт у ПП «Слон» за договором будівельного підряду №11/1 від 19.01.12, включені позивачем до собівартості виконаних робіт та визнані витратами ІІ кварталу 2012 року, в якому визнано доходи від реалізації таких робіт, з відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року.

Згідно з пунктом 3 договору будівельного підряду №11/1 від 19.01.12 договірна ціна робіт складає 55 100 грн., в т.ч. ПДВ. Протягом 3 днів з моменту набрання чинності цим договором замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості, до початку виконання робіт.

На виконання умов цього договору позивачем 09.04.12 сплачено ПП «Слон» 5 850 грн. в якості попередньої оплати. Для розрахунків з ПП «Слон» позивач 09.04.12 отримав готівку зі свого банківського рахунку на підставі платіжного доручення, оприбуткував її у касі, видав грошові кошти під звіт директору підприємства за видатковим касовим ордером шляхом оформлення звіту про виконання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 9 від 09.04.12.

У підтвердження прийняття від ТОВ «Будтеплоінвест» готівки у касу ПП «Слон» позивачу видано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 09.04.12 та виписано податкову накладну № 12 від 09.04.12 на суму 5 850,00 грн., у т.ч. ПДВ – 975,00 грн., на підставі якої вказану суму позивачем включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача – ПП «Слон» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Наявними в матеріалах справи первинним документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Слон».

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладений позивачем з ПП «Слон» договір не містить умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

З огляду на викладене вбачається, що укладений позивачем з ПП «Слон» договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача – ПП «Слон», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі законодавчо передбачені умови для віднесення вартості цих товарів до валових витрат, сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції з’ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 22 жовтня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов