Ухвала суду № 41300398, 06.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 5784/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СХІД-ЗАХІД» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СХІД-ЗАХІД» (далі - Позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СХІД-ЗАХІД») звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області (далі - Відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005701501 від 07.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошове зобов'язання по сплаті ПДВ було сплачене своєчасно - 30.10.2013 року, про що свідчить платіжне доручення №1006 від 30.10.2013 року. На зазначеному платіжному дорученні є відмітка про те, що документ прийнято по системі iBank 2 UA 30.10.2013 року о 16:05 год.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Луцька ОДПІ, подавши на неї апеляційну скаргу. Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню. Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, вказав на те, що причини прострочення граничного строку сплати грошового зобов'язання не спростовують самого факту такого прострочення. По друге, звертає увагу на те, що відповідальність за прострочення граничного строку сплати грошового зобов'язання у випадку задоволення позовних вимог фактично не буде понесена ніким, що суперечить закріпленому в ст.4 Податкового кодексу принципу невідворотності відповідальності.

Сторони правом на участь у розгляді справи не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.01.2013 року серії АБ № 602027 позивач ТОВ «Торговий дім «Схід-Захід» є юридичною особою, яка зареєстрована 21.04.2005 року за юридичною адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, 3/23.

Луцькою ОДПІ 17.03.2014 року проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Схід-Захід» за період з 30.10.2013 року по 14.03.2014 року. За результатами перевірки складено акт 1184/15.1/33463211 від 17.03.2014 року. Перевіркою встановлене порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, ТОВ «Торговий дім «Схід-Захід» не забезпечило своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання протягом граничного строку сплати 30.10.2013 року в сумі 9204 грн., фактично сплачено 31.10.2013 року.

Як вбачається з акту перевірки від 17.03.2014 року №1184/15.1/33463211 граничним строком самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість було 30 жовтня 2013 року. Сума грошового зобов'язання склала 9204 гривень. Згідно матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім «Схід-Захід» на адресу обслуговуючого платника банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 30.10.2013 року надіслано платіжне доручення № 1006 на суму 9204 грн. На вказаному платіжному дорученні є відмітка про те, що документ прийнято по системі iBank 2 UA 30.10.2013 року о 16:05 год.

За наслідками висновків вищевказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 року № 0005701501, яким на підставі ст. 126 ПК України застосовані штрафні санкції в розмірі 920,40 грн. за затримку на 1 день сплати грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 9204 гривень.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

З п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вбачається, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині суб'єкта відповідальності за вказане правопорушення, слід додатково вказати, що відповідно до пункту 20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року у справі № 803/800/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська