Рішення № 41299839, 10.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 916/3991/14Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.

при секретарі судового засідання Бєлих К.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства „ДОРЛІДЕР" про стягнення 114820,52 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2014 р. прийнято позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, порушено провадження у справі № 916/3991/14, призначено справу до розгляду в засідання суду на 20.10.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України у судовому засіданні 20.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.11.2014 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 10.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2.) звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „ДОРЛІДЕР" (далі - ПП „ДОРЛІДЕР") 114820,52 грн. заборгованості, з яких: 97700,00 грн. основного боргу, 4071,28 грн. 3% річних та 13049,24 грн. інфляційних втрат, вказуючи на неналежне виконання умов договору найму житлових приміщень в готелі „КОЛОС" для тимчасового проживання робітників ПП „ДОРЛІДЕР" від 13.03.2013 р. б/н.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_2 посилається, зокрема, на положення ст.ст.525,526,625,626,629,762 ЦК України, ст.ст.173,174 ГК України, умови названого вище договору оренди, акт приймання-передачі, рахунок на оплату тощо.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив таке.

13.03.2013 р. між ФОП ОСОБА_2 (Наймодавець) та ПП „ДОРЛІДЕР" (Наймач) укладено договір б/н найму житлових приміщень в готелі „КОЛОС" для тимчасового проживання робітників ПП „ДОРЛІДЕР" (Договір), яким врегульовано правовідносини, пов`язані із передачею Наймодавцем у строкове платне користування Наймачу житлових приміщень для тимчасового проживання в готелі „КОЛОС" працівників підприємства „ДОРЛІДЕР" (п.1.1 Договору). Адреса готелю: Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Червоноармійська, 31 (п.1.2 Договору). Строк користування житловими приміщеннями для тимчасового проживання в готелі „КОЛОС" за Договором становить з 13 березня по 30 березня 2013 р. включно - (17 діб за списком, який є невід`ємною частиною Договору) (п.1.3 Договору). За згодою сторін плата за користування житловими приміщеннями для тимчасового проживання в готелі „КОЛОС" становить 70,00 та 80,00 грн. за місце на добу (п.1.4 Договору). Наймач за Договором бере на себе наступні зобов`язання: своєчасно не пізніше 30 квітня 2013 р. сплатити на розрахунковий рахунок Наймодавця обумовлену суму в розмірі 97700,00 грн. згідно рахунку-фактури за проживання в готелі „КОЛОС"... (п.2.2.3 Договору). Договір набуває чинності з 13 березня 2013 р. і діє по 30 квітня 2013 р. (п.5.1 Договору).

На виконання Договору Наймодавцем передано у строкове платне користування Наймачу приміщення для тимчасового проживання в готелі „КОЛОС" працівників підприємства „ДОРЛІДЕР", що підтверджується актом наданих послуг на суму 97700,00 грн.

Невнесення плати за проживання спричинило звернення Наймодавця в господарський суд Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення його вимог, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір найму житлових приміщень.

При цьому ФОП ОСОБА_2 як Наймодавцем надано місця для проживання в готелі „КОЛОС" працівників Наймача (будь-які докази існування претензій Орендаря з цього приводу в матеріалах справи відсутні), про що свідчить досліджений в описовій частині рішення акт наданих послуг.

В свою чергу, ПП „ДОРЛІДЕР" в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,759,762 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ст.ст.283,285 ГК України та умов Договору не перераховано орендну плату в сумі 97700,00 грн., не дивлячись на те, що виконання відповідного обов'язку згідно ч.1 ст.530 ЦК України та п.2.2.3 Договору мало бути здійснено не пізніше 30 квітня 2013 р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання Наймачем грошового зобов'язання за Договором, господарський суд дійшов висновку, що Наймач має сплатити:

- 4063,25 грн. 3% річних, які нараховано на суму 97700,00 грн. за період з 01.05.2013 р. по 18.09.2014 р. (506 днів) ;

- 13049,24 грн. інфляційних втрат, які нараховано на суму 97700,00 грн. за період з травня 2013 р. по вересень 2014 р. (фактично розмір інфляційних втрат за названий період становить 16260,97 грн., проте позивач просить менше, що є його правом).

Отже, позов про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити повністю, а 3% річних - частково в зв'язку з допущеними в розрахунку ціни позову арифметичними помилками.

На підставі ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „ДОРЛІДЕР" (67560, Одеська обл., Комінтернівський район, сільрада Красносільська, цілісний майновий комплекс, Старокиївське шосе 21 км, 30 „а", код 32863396) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (75100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 97700/дев'ясто сім тисяч сімсот/грн. 00 коп. основного боргу, 4063/чотири тисячі шістдесят три/грн. 25 коп. 3% річних, 13049/тринадцять тисяч сорок дев'ять/грн. 24 коп. інфляційних втрат та 2296/дві тисячі двісті дев'яносто шість/грн. 25 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 11.11.2014 р.

Суддя Л.В. Лічман