Рішення № 41299544, 11.11.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" листопада 2014 р. Справа № 906/1286/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Борушевська А.А., дов. від 08.01.14р. № 25/16

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

про стягнення 5456429,35 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 5456429,35 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р., з яких 3093735,07 грн. інфляційних нарахувань та 2362694,28 грн. 3% річних.

Позивач у письмових "запереченнях" від 06.11.14р. № 31/15-8366 на відзив відповідача просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі (а.с.71-75).

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70).

Відповідач у відзиві від 27.10.14р. № 4797/16 на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність вини відповідача у виникненні прострочення виконання основного зобов'язання з оплати отриманого природного газу, оскільки відповідачу не було вчасно відшкодовано суму коштів у вигляді різниці в тарифах на теплову енергію та у зв'язку з наявністю великої заборгованості споживачів за надані послуги КП "Житомиртеплокомуненерго" (а.с.58,59). Також вважають, що у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій на основну суму боргу згідно договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р. у зв'язку з тим, що згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 21.01.13р. наказ господарського суду Житомирської області № 9/5007/48/11, виданий 17.11.11р. в частині стягнення 1000000,00 грн. пені, 2240834,16 грн. інфляційних та 888121,85 грн. 3% річних був визнаний таким, що не підлягає виконанню згідно Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11р. № 3319-VІ.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, відповідно до укладеного між сторонами договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р., позивач поставив відповідачу протягом грудня-жовтня 2009 року та січня-вересня 2010 року природний газ на загальну суму 53819258,36 грн. (а.с.2).

Згідно рішення господарського суду Житомирської області від 23.06.11р. у справі №9/5007/48/11 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про стягнення 29075465,45 грн. встановлено факт неналежного виконання КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради умов договору № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р. в частині оплати отриманого природного газу та стягнуто з останнього - 24082897,36 грн. основного боргу, 1000000,00 грн. пені, 2240834,16грн. інфляційних, 888121,85 грн. 3% річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.17-22). Вказане рішення господарського суду набрало законної сили.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р., позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5456429,35 грн., з яких 3093735,07 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2011 року по серпень 2014 року та 2362694,28 грн. 3% річних, нарахованих за період з 02.04.11р. по 19.09.14р. (а.с.2-5).

Обґрунтовуючи свій позов і посилаючись на ст.202 ГК України, ч.1 ст.598, ст.599 ЦК України, позивач зазначив, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Також позивач послався на пп.7.1 договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р., згідно якого передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором, а також на ст.625 ЦК України, на підставі якої, зокрема, здійснив нарахування штрафних санкцій.

Заперечуючи проти відзиву відповідача, позивач вказав, що у нього наявні всі законні підстави нараховувати на підставі ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні нарахування та 3% річних на заборгованість, яка встановлена та підтверджена судовим рішенням, яка не списана та є простроченою, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні протоколи комісії з питань списання заборгованості по основному боргу згідно рішення господарського суду Житомирської області від 23.06.11р. у справі № 9/5007/48/11, інфляційних нарахувань та 3% річних, а також у зв'язку з тим, що Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" втратив свою чинність 30.06.12р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що оскільки, природний газ спожитий відповідачем у 2010 році, тому у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій на основну суму боргу згідно договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р. у зв'язку з тим, що згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 21.01.13р. наказ господарського суду Житомирської області № 9/5007/48/11, виданий 17.11.11р. в частині стягнення 1000000,00 грн. пені, 2240834,16 грн. інфляційних та 888121,85 грн. 3% річних був визнаний таким, що не підлягає виконанню згідно Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11р. № 3319-VІ.

Господарський суд, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Згідно пп.7.1 договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р., у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 3093735,07 грн. та 2362694,28 грн. (а.с.3-5).

Розрахунок 3% річних обґрунтований та відповідає чинному законодавству.

З приводу нарахованих відповідачем інфляційних нарахувань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.01.13р. у справі №9/5007/48/11 задоволено заяву КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради № 4892/16 від 19.12.2012р. та визнано наказ господарського суду Житомирської області № 9/5007/48/11, виданий 17.11.11р. в частині стягнення 1000000,00грн. пені, 2240834,16грн. інфляційних, 888121,85грн. 3% річних таким, що не підлягає виконанню (а.с.62-66). В решті даний наказ господарського суду залишено без змін.

При винесенні вказаної ухвали господарським судом встановлено, зокрема, що КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, яке має ліцензії Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України на виробництво теплової енергії, Національної комісії та здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.11р., який набрав чинності 04.06.11р.

Підунктом 2.2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" встановлено, що підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст.1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на дату розгляду заяви КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, наданими доказами підтверджено відсутність обов'язку підприємства зі сплати 1000000,00 грн. пені (нарахованої за період з 01.10.10р. по 01.04.11р.), 2240834,16 грн. інфляційних (нарахованих за період з листопада 2009 року по грудень 2011 року), 888121,85 грн. 3% річних (нарахованих за період з 11.11.09р. по 01.04.11р.), а тому згідно ч.4 ст.117 ГПК України наказ господарського суду № 9/5007/48/11 визнано таким, що не підлягає виконанню в цій частині.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ухвала господарського суду Житомирської області від 21.01.13р. у справі № 9/5007/48/11, яка набрала законної сили, має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Враховуючи преюдиціальне значення ухвали господарського суду Житомирської області від 21.01.13р. у справі № 9/5007/48/11, а також норми пп.2.2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", господарський суд вважає безпідставним нарахування позивачем інфляційних втрат за період з березня 2011 року по грудень 2011 року, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову в цій частині, а саме в сумі 1035014,59 грн.

Решта інфляційних нарахувань за період з січня 2012 року по серпень 2014 року в сумі 2058720,48 грн. є обґрунтованою та відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач проти позову заперечив, доказів сплати нарахованих сум інфляційних та річних не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 2058720,48 грн. інфляційних нарахувань та 2362694,28 грн. 3% річних за неналежне виконання умов договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м.Житомир, вул.Київська 48, ідентифікаційний код 35343771:

- на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул.Шолуденка 1, ідентифікаційний код 31301827 - 2058720,48 грн. інфляційних нарахувань, 2362694,28 грн. 3% річних за неналежне виконання умов договору поставки природного газу № 06/09-1165БО-10 від 23.09.09р. та 59217,66 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.11.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.).