ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2014 року м. Київ К/800/65342/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання провести перевірку додержання законодавства про індексацію заробітної плати,
за касаційною скаргою Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року,
встановив:
У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області (далі - Інспекція з питань праці) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перевірки Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Чернігівська МДПІ) з питань правильності та достовірності нарахування належних позивачу сум індексації заробітної плати за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2011 р.; зобов'язати відповідача здійснити перевірку Чернігівської МДПІ з питань правильності та достовірності нарахування належних позивачу сум індексації заробітної плати за період з 01.10.2008 р. по 16.02.2011 р.
Позов обґрунтував тим, що Інспекція з питань праці неправомірно відмовила йому в проведенні перевірки Чернігівської МДПІ, де він проходив службу, щодо правильності проведення індексації заробітної плати, оскільки це питання належить до компетенції відповідача і відмова у здійсненні перевірки фактично порушує його конституційне право, передбачене статтею 43 Конституції України.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року, позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі Інспекція з питань праці просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що інспекція здійснює нагляд та контроль за додержанням установами законодавства про працю (в тому числі оплати праці), а оскільки законодавство про працю не поширюється на працівників податкової міліції, служба яких регулюється нормами спеціального законодавства, то інспекція не має повноважень проводити перевірку Чернігівської МДПІ з порушених позивачем питань.
В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначає про повне фактичне виконання відповідачем ухвалених у справі судових рішень шляхом проведення відповідної перевірки та видання припису начальнику Чернігівської МДПІ щодо приведення розрахунку індексації грошового забезпечення у відповідність до вимог законодавства. Просить залишити судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 11.03.2013 р. ОСОБА_4 звернувся до начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області із заявою про порушення Чернігівською МДПІ законодавства про індексацію заробітної плати під час проходження ним служби на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції Чернігівської МДПІ та з проханням провести перевірку по даному факту.
В листі від 11.04.2013 р. № 213/25-С141/01-04 інспекція повідомила позивача, що не наділена повноваженнями проводити перевірку правильності нарахування індексації грошового забезпечення старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції, оскільки особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу, тому передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів на них не поширюються.
Згідно з пунктами 4, 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011, Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
Аналогічні повноваження визначені і в Положенні про Територіальну державну інспекцію з питань праці у Чернігівській області, затвердженому наказом Держпраці України від 15.11.2011 р. № 11.
Індексація грошових доходів населення, а також порядок її проведення передбачені Законом України від 03.07.1991 р. № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби тощо.
Отже, чинним законодавством передбачений єдиний механізм обчислення суми індексації для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що до повноважень Інспекції з питань праці входить перевірка правильності нарахування позивачу сум індексації грошового забезпечення, оскільки в даному випадку мова йде про правильність застосування податковою міліцією загальних норм законодавства про працю, що не має особливостей у застосуванні до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.
Судове рішення № 41296146, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 06.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/1817/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: