Ухвала суду № 41296124, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Київ К/800/52565/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 826/5806/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд" до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування вимоги,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року,

встановив:

У квітні 2013 року ТОВ "Автоленд" пред'явив позов до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (далі - УПФУ в Деснянському районі м. Києва) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 02.04.2013 р. № Ю-17. Зазначив про відсутність підстав для прийняття вказаної вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі УПФУ в Деснянському районі м. Києва просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на неправомірність повторного розгляду даного спору, який вже вирішувався у справі № 826/1808/13-а. Вказує також на неврахування судом порушення позивачем обов'язку щодо офіційного працевлаштування найманих працівників та прав цих осіб на соціальне страхування.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Автоленд" просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що за результатами позапланової перевірки ТОВ "Автоленд" на предмет правильності нарахування та сплати страхових внесків відповідачем складено акт від 23.01.2013 р. № 9, яким встановлено порушення страхувальником частини другої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині приховування заробітної плати восьми неоформлених найманих працівників у сумі 460 146 грн, порушення пункту 8.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. № 7-6, щодо відображення фактично нарахованої заробітної плати та відповідних страхових внесків вісьмом найманим працівникам з червня 2008 року по грудень 2009 року.

23.01.2013 р. відповідачем складено вимогу № Ю-1 про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 91 437,70 грн.

Рішенням УПФУ в Деснянському районі м. Києва від 29.01.2013 р. № 28 позивачу донараховано суму своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 161 971,35 грн та застосовано до нього фінансові санкції в розмірі 376 552,87 грн.

Рішенням УПФУ в Деснянському районі м. Києва від 29.01.2013 р. № 29 за приховування страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, на ТОВ "Автоленд" накладено штраф у розмірі 460 146 грн.

01.04.2013 р. відповідачем скасовано вимогу від 23.01.2013 р. № Ю-1 та складено нову вимогу від 02.04.2013 р. № Ю-17 про сплату боргу в сумі 898 670,27 грн.

Згідно з пунктом 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Отже, вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та даних особових рахунків платників, в яких відображається недоїмка зі сплати страхових внесків і борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені на кінець звітного періоду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2013 р. у справі № 826/1808/13-а, яка набрала законної сили, задоволено позов ТОВ "Автоленд" до УПФУ в Деснянському районі м. Києва в частині визнання протиправними і скасування рішень від 29.01.2013 р. № 28 і № 29 про донарахування страхових внесків і застосування фінансових санкцій. В задоволенні позову в частині визнання протиправною і скасування вимоги від 23.01.2013 р. № Ю-1 відмовлено у зв'язку з її скасуванням самим відповідачем.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що позапланова перевірка проводилась управлінням ПФУ після отримання інформації від Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про триваюче досудове слідство по кримінальному провадженню за фактом ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування службовими особами ТОВ "Автоленд", які підлягали нарахуванню за звітний період 2007-2011 р.

При цьому окружний суд виходив з того, що відповідачем було необґрунтовано покладено в основу висновків перевірки покази допитаних в межах досудового слідства свідків, які до винесення вироку в кримінальній справі не мають наперед встановленої сили. Крім того, відповідачем проведено нарахування сум недоїмки на підставі відомостей на виплату заробітної плати, які не відповідають встановленій формі (відсутня назва підприємства, код ЄДРПОУ, не вказані особи, які складали відомості та здійснювали виплату коштів тощо), та достовірність даних яких не була підтверджена допитаними судом свідками.

На підставі тих самих даних і документів управлінням ПФУ була сформована і оскаржена в даній справі вимога від 02.04.2013 р. № Ю-17, про що відповідачем зазначено в апеляційній і касаційній скаргах.

Відповідно до частини першої статті 72 і частини другої статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не доказуються (не можуть оспорюватися) в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Виходячи з преюдиційності встановлених судовим рішенням у справі № 826/1808/13-а обставин і тотожності підстав і порядку обчислення суми боргу у вимозі від 02.04.2013 р. № Ю-17, сформованої в тому числі на підставі скасованих рішень від 29.01.2013 р. № 28 і № 29, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оскарженої вимоги УПФУ в Деснянському районі м. Києва, що є підставою для її скасування.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.