07 липня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді
ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів:
ІШУТКО В.М., СМАГЛЮК Р.І.,
при секретарі
КОВАЛЕНКО Ю.В.,
за участю:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_4 на рішення Новгород-Сіверського районного суду від 28 травня
2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ЗАТ „Новгород-Сіверський сир завод”
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
В травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЗАТ
„Новгород-Сіверський сирзавод”, в якому просив поновити його на посаді водія
електронавантажувача ЗАТ „Новгород-Сіверський сирзавод” та стягнути середній
заробіток за час вимушеного прогулу з 26.03.2009 року по день поновлення на
роботі, а також стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Оскаржуваним рішенням
Новгород-Сіверського районного суду від 28 травня 2009 року поновлено ОСОБА_4
строк звернення до суду. В задоволенні позову відмовлено. Змінено формулювання
причини звільнення позивача на формулювання: звільнити з роботи водія
електронавантажувача ОСОБА_4 за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП
України з 26 березня 2008 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить
рішення скасувати та ухвали нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги
в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним
обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та
процесуального права, зазначаючи, що змінивши формулювання підстав звільнення,
суд пов”язав звільнення з тією обставиною, з якою відповідач звільнення взагалі
не пов”язував. Щодо медичної довідки, яка відповідно до висновку суду не
відповідає вимогам п.2.19 наказу МОЗ №455 від 13.11.2001 року, апелянт вказує
на те, що вона була видана медичною установою та прийнята адміністрацією
відповідача.
Вислухавши доповідача, пояснення
учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи
апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних
вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних
доказів на підтвердження позовних вимог, до того ж, позивач не надав доказів
поважності причин невиходу на роботу 25.03.2009 року. Змінюючи формулювання причини звільнення позивача
на формулювання: звільнити з роботи водія електронавантажувача ОСОБА_4 за
прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України з 26 березня 2008 року,
суд виходив з того, що судом достовірно встановлено, що формулювання звільнення
позивача „за неодноразове порушення трудової дисципліни” являється неправильним
та не відповідає чинному законодавству, а оскільки позивачем порушення трудової
дисципліни 25.03.2009 року мало місце, суд змінив причину формулювання
звільнення з роботи.
Проте, з таким висновком суду не
погоджується апеляційний суд, оскільки він не відповідає матеріалам справи та
вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.1, 3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести
ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,
крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають
обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін
та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
По справі встановлено, що позивач з
23.07.1984 року працював у відповідача на посаді водія електронавантажувача.
Наказом №173 від 26.03.2009 року
ОСОБА_4 звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України за неодноразове грубе
порушення трудової дисципліни, а саме за те, що 24.03.2009 року позивачем були
порушені посадові обов”язки - він відмовився виконувати розпорядження свого
безпосереднього керівника щодо надання допомоги в проведенні пакування готової
продукції, невиконання якого призвело до затримки відвантаження продукції та
зриву виробничого завдання, а 25.03.2009 року позивач не вийшов на роботу не
повідомивши про це свого безпосереднього керівника.
Відповідно до вимог п.3 ст.40 КЗпП України звільнення з роботи
допускається в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов”язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього
трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи
дисциплінарного чи громадського стягнення. Трудове законодавство такої підстави
звільнення з роботи, як „за неодноразове порушення трудової дисципліни”, не
містить.
В засіданні апеляційного суду
представник відповідача пояснив, що звільненню позивача з роботи послужило невиконання позивачем
24.03.2009 року розпорядження безпосереднього керівника щодо надання допомоги в
пакуванні готової продукції, а також невихід його на роботу 25.03.2009 року, тому в наказі був зазначений
п.3. ст.40 КЗпП України. З будь - якими іншими порушеннями, звільнення позивача
з роботи адміністрацією не пов”язувалось.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що відповідачем не доведений факт невиконання
позивачем обов”язку по пакуванню готової продукції, оскільки
відповідачем не представлена посадова інструкція водія електронавантажувача,
згідно з якою в обов”язки останнього входило б пакування готової продукції.
Також, не знайшли свого підтвердження в
суді доводи відповідача про те, що ОСОБА_4 був відсутній на роботі 25.03.2009
року без поважних причин. В засіданні апеляційного суду була оглянута
амбулаторна картка ОСОБА_4, з якої вбачається, що останній, 25.03.2009 року був
на прийомі у лікаря, де йому була надана медична допомога та видані
рекомендації з приводу подальшого амбулаторного лікування. Лікарем в цей же
день була видана довідка, яку він надав адміністрації підприємства.
Відмовляючи в задоволенні позову про
поновлення на роботі та змінюючи формулювання причини звільнення позивача на
ст.40 п.4 КЗпП України - за прогул без
поважної причини, суд першої інстанції виходив з того, що надана позивачем
довідка лікаря Новгород - Сіверської поліклініки не відповідає Інструкції про
порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.
Також, суд зазначив, що позивач не надав будь -яких інших доказів поважності
невиходу на роботу 25.03.2009 року.
Проте, до такого висновку суд дійшов
у зв”язку з неналежною оцінкою доказів по справі та в порушення вимог п.4 ст.40
КЗпП України, відповідно до якого, працівник може бути звільнений з роботи лише
в тому разі, коли він був відсутності на
роботі без поважних причин як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин. Позивач надав
відповідачу довідку про перебування ним 25.03.2009 року на прийомі у лікаря -
терапевта ( а.с. 7), яка свідчить про поважність причин відсутності його на
роботі 25.03.2009 року, незважаючи на те, що видана лікарем довідка не
відповідає вимогам Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують
тимчасову непрацездатність. До того
ж, відповідно ч.3 ст. 40 КЗпП України, забороняється звільнення працівника з
ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової
непрацездатності.
Таким чином, оскільки позивач був
відсутній на роботі 25.03.2009 року з поважних причин, висновок суду про зміну
формулювання звільнення ОСОБА_4 з роботи за прогул, є безпідставним. Звільнення
з роботи за систематичне порушення трудових обов”язків, також не знайшли свого
підтвердження в суді, оскільки відповідач не пов”язував звільнення ОСОБА_4 з
роботи з іншими порушеннями трудової дисципліни, які б давали підстави для
звільнення останнього з роботи, а тому, позивач підлягає поновленню на роботі на посаді водія
електронавантажувача. У зв”язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає
скасуванню, з ухваленням нового рішення про поновлення ОСОБА_4 на роботі на
посаді водія електронавантажувача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.235 КЗпП
України, з відповідача на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню середній заробіток
за час вимушеного прогулу з 27.03.2009 року по 07.07.2009 року в розмірі 5192
грн. 34 коп. з розрахунку, проведеного відповідно до затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 Порядку обчислення
середньої заробітної плати. Заробітна плата позивача за грудень 2008 року
становить 1851 грн.71 коп., за лютий
2009 року - 1214 грн.26 коп. В січні 2009 року позивач працював лише 6 днів, оскільки знаходився на лікарняному, тому заробітна
плата за січень місяць для обчислення середньої заробітної не враховується. Середня заробітна плата за
два місяці перед звільненням становить 1532 грн.98 коп., а середньоденна - 49 грн.45 коп., тому за період з 27.03 по 07.07.2009 року заробітна плата за
час вимушеного прогулу складає 5192
грн.34 коп., з яких - 4598 грн. 94 коп.
за 3 місяці та 593 грн. 34 коп. за 12
днів.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК
України, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати
за один місяць в сумі 1532 грн. 98 коп. підлягає
приведенню до негайного виконання.
Вирішуючи питання про відшкодування
моральної шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України, апеляційний суд приходить
до висновку, що порушення законних прав позивача з вини відповідача внаслідок
незаконного звільнення з роботи призвели до моральних страждань, погіршення
матеріального стану, нервових переживань. З врахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних
страждань, тривалості негативних наслідків морального характеру, ступеню вини
відповідача та обставин справи, а також виходячи із засад розумності,
справедливості та виваженості, апеляційний суд вважає, що вимоги про
відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню і позивачу
підлягає стягненню 300 грн.
Позивачем строк для звернення до суду
з позовом був пропущений з поважних причин, оскільки останній перебував на
стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Новгород-Сіверської
центральної районної лікарні після звільнення з роботи, з 27.03.2009 року по
17.04.2009 року(а.с.9).
У зв”язку з частковим задоволенням
позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст. 40, 149, 234, 235,
2371, 238 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 367 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Новгород-Сіверського районного
суду від 28 травня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково .
Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді
водія електронавантажувача ЗАТ
„Новгород-Сіверський сирзавод”.
Стягнути з ЗАТ „Новгород-Сіверський
сирзавод" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в
сумі 5192 грн.34 коп. за період з 27 березня 2009 року по 07 липня 2009 року
включно та 300 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішення в частині поновлення на роботі
та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1532 грн. 98 коп. привести
до негайного виконання.
Стягнути з ЗАТ „Новгород - Сіверський
сир завод” до місцевого бюджету м.Чернігова 29 грн. 75 коп. судового збору (
розрахунковий рахунок № 31419537700002 в ГУДК у Чернігівській області (МФО
853592). отримувач - місцевий бюджет м.Чернігова, код ЄДРПУ 22825965) та 252
грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи до
державного бюджету м.Чернігова (одержувач - Державний бюджет м.Чернігова,
рахунок № 31214259700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО банку 853592, код
ЄДРПОУ 22825965).
В іншій частині позову ОСОБА_4
відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту
проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду
України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 4129312 ?
Документ № 4129312 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 4129312 ?
Дата ухвалення - 07.07.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4129312 ?
Форма судочинства - Цивільне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4129312 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4129312, Апеляційний суд Чернігівської області
Судове рішення № 4129312, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 07.07.2009.
Форма судочинства - Цивільне,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Судове рішення № 4129312 відноситься до справи № 22ц-1409/2009
Це рішення відноситься до справи № 22ц-1409/2009. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
