Ухвала суду № 41292247, 04.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/3141/14 Головуючий в суді І інстанції: Коваленко А.В.

Категорія: 27 Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 04 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 46617,38 грн., зі сплатою 13,99% річних, строком до 10 жовтня 2013 року.

ОСОБА_3 у порушення умов кредитного договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.01.2014 року має прострочену заборгованість за кредитом у сумі 19177, 63 грн., за відсотками - 1015,36 грн., по комісії - 167,82 грн. та штрафу - 262,76 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 20623,57 грн. та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2014 року позов задоволено.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованість за кредитним договором №05007597002 від 25.09.2008 року на загальну суму 20623 грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, суд першої інстанції вирішуючи спір по суті не звернув уваги на те, що після підвищення розміру процентної ставки, черговий щомісячний платіж за кредитним договором було здійснено за встановленою умовами договору процентною ставкою 13,99% річних, що відповідно до п. 2.8.3 свідчить про незгоду позичальника з новим встановленим розміром процентної ставки за кредитом, а тому позивачем безпідставно нараховані проценти за новою процентною ставкою.

Суд першої інстанції також не звернув уваги на подану ним заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 46617,38 грн. зі сплатою 13,99% річних, строком до 10 жовтня 2013 року.

18 травня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та публічним акціонерним товариством «Альфа - Банк» укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, за яким відбулося відступлення права вимоги за вищезазначеним кредитним договором на користь останнього.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.

Згідно із п. 2.8.3 укладеного кредитного договору, кредитодавець має право відповідно (пропорційно до зміни курсу національної валюти України до долару США) змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитом. У випадку зміни розміру процентної ставки кредитодавець надсилає позичальнику письмове повідомлення про відповідну зміну розміру процентної ставки за кредитом та новий графік платежів, в якому визначаються щомісячні платежі, розраховані за новою процентною ставкою (при цьому, згідно п. 2.5 кредитного договору, розмір відповідної частини суми кредиту, комісії за надання кредиту та комісії за управління кредитом залишаються без змін).

На протязі 10 календарних днів (з урахуванням трьох днів поштового пробігу на території України) з моменту направлення йому кредитодавцем повідомлення позичальник має право повідомити письмово кредитодавця про свою незгоду із розміром нової процентної ставки за кредитом. Неотримання кредитодавцем повідомлення про незгоду позичальника або здійснення позичальником чергового щомісячного платежу у розмірі згідно нового графіку платежів вважається наданням позичальником згоди на зміну процентної ставки за кредитним договором та на відповідну зміну графіку платежів.

Отримання кредитодавцем письмового повідомлення про незгоду позичальника із новим розміром процентної ставки або здійснення позичальником чергового щомісячного платежу у розмірі відповідно до попереднього графіку вважається незгодою позичальника з новим встановленим розміром процентної ставки. В разі незгоди позичальника з новим розміром процентної ставки, кредитодавець відповідно до п. 6.2.3. має право вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язаний достроково погасити заборгованість за кредитом у відповідності до п. 5.1.6 кредитного договору.

08.12.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» надіслав лист ОСОБА_3, яким повідомив про зміну процентної ставки за кредитним договором від 25 вересня 2008 року, а саме збільшення її до 21,19%, з лютого 2009 року, а також новий графік платежів.

21.01.2009 року позичальник отримав зазначений лист, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 99 - 104).

Як вбачається із наданих ОСОБА_3 копій квитанцій про здійснення чергового платежу по кредиту, останній сплатив щомісячний платіж за кредитом 18 лютого 2009 року, 05 березня 2009 року та 07 квітня 2009 року відповідно до нового графіку платежів, у сумі 1313,99 грн. (а.с. 46 -47, 53 - 85).

Із розрахунку заборгованості за період з 25.06.2012 року по 10.01.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 має заборгованість у сумі 20623,57 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 19177,63 грн., за відсотками - 1015,36 грн., по комісії 167,82 грн., штрафу - 262,76 грн. (а.с. 25).

05.03.2014 року публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» направило на адресу ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення кредиту, сума заборгованості якого становить 20623,57 грн. (а.с. 26).

9 січня 2009 року набрав чинності Закон № 661-VІ, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що: фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Цей Закон не скасовує й не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до положень ст. ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України, якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов із додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом № 661-VІ.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.12.2012 року, що в порядку ст. 360-1 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до умов кредитного договору, сторони дійшли згоди про те, що кредитодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки, та зважаючи на те, що рішення про збільшення процентної ставки за кредитом було прийнято до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», і позичальника в порядку передбаченому умовами укладеного кредитного договору належним чином було повідомлено, який сплатив черговий щомісячний платіж відповідно до нового графіку платежів, що свідчить про надання ним згоди на зміну процентної ставки, тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості з відповідача в межах строків позовної давності з наступних підстав.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 за період з травня 2009 року по жовтень 2013 року сплачував чергові щомісячні платежі у меншому розмірі ніж встановлено графіком платежів, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість розрахована за період з 25.06.2012 року по 10.01.2014 року, тобто в межах строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги, як такі, що висновків суду не спростовують, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що після підвищення розміру процентної ставки, черговий щомісячний платіж за кредитним договором було здійснено за встановленою умовами договору процентною ставкою 13,99% річних, що відповідно до п. 2.8.3 свідчить про незгоду позичальника з новим встановленим розміром процентної ставки за кредитом, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини спростовуються матеріалами справи, а саме наданими позичальником копіями квитанцій про сплату заборгованості за кредитним договором, за якими позичальник у лютому, березні та квітні 2009 року сплатив чергові платежі згідно нового графіку за кредитним договором, що свідчить про надання ним згоди на зміну процентної ставки.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на подану заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розрахунок заборгованості за кредитним договором визначений за період з 25.06.2012 року по 10.01.2014 року, тобто в межах строків позовної давності, передбачених ст. 257 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: