Вирок № 41291599, 28.10.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2014 Справа №607/12650/14-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

суддів Холяви О.І., Делікатної Л.В.,

при секретарі Гніданику А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014210000000013 від 28 травня 2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Збараж Тернопільської області, українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, жителя АДРЕСА_1, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 201 КК України, ч.3 ст.321 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Збараж Тернопільської області, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, жителя АДРЕСА_2, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 201 КК України, ч.3 ст.321 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с.Комунарка Зборівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, жителя АДРЕСА_3, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 201 КК України, ч.3 ст.321 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Сарахмана А.М.;

захисників - адвокатів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6;

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

У 1999 році ОСОБА_1 привласнив знайдений поблизу території цукрового заводу м. Збаража металевий контейнер із 20,03 кг ртуті металічної та без мети збуту заховав його поблизу місця знахідки.

На початку травня 2014 року у ОСОБА_1, обізнаного в тому, що ртуть металічна є отруйною речовиною, яка включена до Переліку отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 № 440, виник злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вказаної речовини, її зберігання та перевезення з метою збуту.

Для досягнення злочинного результату ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з мешканцем м. Збаража Тернопільської області ОСОБА_2, який також усвідомлював належність ртуті металічної до отруйних речовин та необхідність спеціального дозволу для її зберігання, транспортування та продажу.

В подальшому ОСОБА_1, в порушення ст. 2 Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 № 440, доставив раніше знайдену ртуть у підвал будинку, в якому він проживає у АДРЕСА_4, де умисно незаконно зберігав вказану отруйну речовину до середини травня 2014 року з метою збуту.

Після цього ОСОБА_1 для запобігання викриттю його злочинної діяльності сторонніми особами та правоохоронними органами, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_2, переніс контейнер зі ртуттю до приватного помешкання останнього у АДРЕСА_5.

Надалі ОСОБА_1 помістив контейнер з отруйною речовиною, яка не є наркотичною або психотропною речовиною чи їх аналогом, у підвал будинку ОСОБА_2, де вони без спеціального на те дозволу незаконно зберігали її, маючи намір продати.

При цьому ОСОБА_1 знайшов покупця ртуті з Республіки Польща і за попередньою змовою з ОСОБА_2 протягом травня - початку червня 2014 року, з персональної електронно-обчислювальної машини та електронної поштової скриньки з адресою «ІНФОРМАЦІЯ_13» останнього, проводили листування з покупцем за адресою «ІНФОРМАЦІЯ_14» з приводу її продажу.

У ході неодноразового листування ОСОБА_2, за вказівкою ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ртуть є отруйною речовиною та для її перевезення необхідний спеціальний дозвіл, обумовив з покупцем ціну за 20,03 кг ртуті - 10 000 євро та її доставку у Польщу до м. Перемишля, де покупець мав отримати товар і оплатити його вартість.

На початку червня 2014 року ОСОБА_1, з метою підготовки перевезення отруйної речовини покупцеві, переніс контейнер зі ртуттю в орендований гараж у АДРЕСА_6, де незаконно зберігав її за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою збуту.

12 червня 2014 року ОСОБА_1 у м. Збаражі, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, вступив у злочинну змову з мешканцем м. Тернополя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, якому доручив здійснити перевезення отруйної речовини ртуті металічної з м. Збаража до м. Перемишля Республіки Польща за винагороду.

Цього ж дня ОСОБА_1 у м. Збаражі, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою приховування незаконного перевезення ртуті металічної та її переміщення через митний кордон України, прибув спільно з ОСОБА_3 в орендований гараж у АДРЕСА_6, де перелив вказану отруйну речовину у порожній вогнегасник, власноручно помістив його у багажне відділення легкового автомобіля «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1, та відправив його в напрямку м. Перемишля Республіки Польща під керуванням ОСОБА_3

При цьому 12-13 червня 2014 року ОСОБА_3, на виконання вказівки ОСОБА_1, в порушення вищевказаного Порядку та ст.ст. 8, 20 Закону України від 06.04.2000 № 1644-ІII «Про перевезення небезпечних вантажів» незаконно перевіз 20,03 кг ртуті металічної з м. Збаража через м. Тернопіль до с. Шегині Мостиського району Львівської області без спеціального на те дозволу.

13 червня 2014 року о 05 год. 50 хв. на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Шегині», с. Шегині Мостиського району Львівської області, ОСОБА_3, який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_1, в ході митного контролю був викритий співробітниками СБ України під час спроби перевезення через митний кордон України 20,03 кг отруйної речовини ртуті металічної, прихованої в балоні вогнегасника у багажному відділенні вказаного легкового автомобіля «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, описаних в обвинувальному акті, визнав повністю. При цьому повідомив, що в кінці 90-их років він працював на цукровому заводі, де поблизу огорожі даного заводу знайшов контейнер з ртуттю, який в подальшому переховав в інше місце.

В травні 2014 року у зв'язку із скрутним матеріальним становищем він (ОСОБА_1), знайдений ним контейнер з ртуттю вирішив збути. До нього зателефонували люди та повідомили електрону адресу, через яку можна було зв'язатися з громадянином Республіки Польщі, продати дану речовину. Оскільки він (ОСОБА_1) не дуже вмів користуватися комп'ютером, то залучився підтримкою свого товариша ОСОБА_2, за допомогою якого вів переписку та узгоджував ціну з громадянином Польщі про продаж ртуті. Сумку з ртуттю зберігав в підвалі по місцю проживання ОСОБА_2

В подальшому він (ОСОБА_1) познайомився з ОСОБА_3, якому запропонував за винагороду в розмірі 1 000 євро перевезти через митний кордон України вогнегасник в середині якого була ртуть. На дану пропозицію ОСОБА_3 погодився. Однак довести задумане до кінця не вдалося, ОСОБА_3 був затриманий на митному кордоні «Шегині» працівниками СБУ. ОСОБА_1 наголосив, що коли до нього додому в м. Збараж приїхали працівнику СБУ він добровільно розповів про дану подію.

У скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, описаних в обвинувальному акті, визнав повністю. При цьому повідомив, що в травні 2014 року до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_1 та попросив допомогти йому через електрону адресу зв'язатися з громадянином Польщі, на що він погодився. Він (ОСОБА_2), користуючись онлайн - перекладачем, написав все те, що диктував йому ОСОБА_1 та відправив на дану електрону адресу повідомлення. Через декілька днів прийшла відповідь. Після чого між ними та громадянином Республіки Польща зав'язався діалог. Листування відбувалося тривалий час. В результаті чого вони узгодили ціну, в розмірі 10 000 євро, та домовилися, що їхня людина перевезе ртуть через митний кордон України і доставить її в м. Перемишль. Який саме чоловік мав перевозити ртуть, йому ОСОБА_2, спочатку було невідомо. Грошової винагороди ОСОБА_1 йому не пропонував, обіцяв якщо все вдасться запросити його та нагодувати вечерею..

Він (ОСОБА_2) не заперечив той факт, що сумка з ртуттю зберігалася в його підвалі. Про те, що в сумці саме ртуть йому повідомив ОСОБА_1, якому він довіряв.

Щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, описаних в обвинувальному акті, визнав повністю. При цьому повідомив, що в червні 2014 року він випадково, під час пошуку роботи в м. Збаражі, познайомився із ОСОБА_1 Через два дні після знайомства, вони знову зустрілися, ОСОБА_1 з кимось розмовляв по телефону про те, що щось потрібно перевезти в Польщу. Він почув цю розмову та повідомив ОСОБА_1, що в нього є закордонний паспорт і сьогодні вони з дружиною мають виїжджати в Польщу на закупку побутових товарів. ОСОБА_1 запропонував йому перевезти передачу, однак, що це за передача спочатку не повідомив. В подальшому передачею виявився вогнегасник, який ОСОБА_1 особисто помістив у багажник його автомобіля та повідомив, що в середині даного вогнегасника знаходиться ртуть, на що він (ОСОБА_3) відповів: « Вже як є, так і буде». За те, що він перевезе даний вогнегасник через митний кордон України ОСОБА_1 пообіцяв йому грошову винагороду в розмірі 1 000 євро. Куди саме і для кого він мав доставити дану передачу ОСОБА_1 йому не повідомив, однак сказав, що коли він перетне кордон, вони зв'яжуться. В подальшому він з дружиною на своєму автомобілі «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 виїхав в напрямку Польщі, де на кордонні був затриманий працівниками СБУ.

У скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Згідно висновку експерта від 23 червня 2014 року №19 хімічної експертизи надана на експертне дослідження речовина, що міститься у вогнегаснику, вилученому 13 червня 2014 року з автомобіля «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1, яким керував громадянин України ОСОБА_3, є ртуттю металічною.

Металічна ртуть є отруйною, високотоксичною речовиною першого класу небезпеки.

Маса ртуті , що надійшла на експертизу у балоні вогнегасника, вилученому 13 червня 2014 року з автомобіля «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1, яким керував громадянин України ОСОБА_3, становить 20, 03 кг.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих їм діянь, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилися зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що їх підтверджують, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачені та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за:

- за ч. 3 ст. 321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року), як незаконне перевезення, зберігання з метою збуту отруйної речовини, що не є наркотичною або психотропною чи їх аналогом, вчинене без спеціального на те дозволу, за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), як закінчений замах на контрабанду отруйної речовини, за попередньою змовою групою осіб, шляхом її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Також, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за:

- ч. 3 ст.321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року), як незаконне зберігання та перевезення з метою збуту отруйної речовини, що не є наркотичною або психотропною чи їх аналогом, вчинене без спеціального на те дозволу, за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), як закінчений замах на контрабанду отруйної речовини, за попередньою змовою групою осіб, шляхом її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Також, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за:

- ч. 3 ст.321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року), як незаконне зберігання та перевезення з метою збуту отруйної речовини, що не є наркотичною або психотропною чи їх аналогом, вчинене без спеціального на те дозволу, за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), як закінчений замах на контрабанду отруйної речовини, за попередньою змовою групою осіб, шляхом її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини провадження, його провідну роль у вчиненні злочинів, його особу, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства є неможливим і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Разом з тим, врахувавши те, що ОСОБА_1 не судимий, визнав вину, що суд вважає обставиною, котра пом'якшує його покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення основного покарання в розмірі наближеному до мінімального, котрий передбачений санкцією статті обвинувачення.

Запобіжний захід, з огляду на клопотання прокурора, ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання слід залишити без змін.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини провадження, його роль у вчиненні злочинів, його особу, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства є неможливим і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Разом з тим, врахувавши те, що ОСОБА_2 не судимий, визнав вину, має на утриманні неповнолітню дитину, що суд вважає обставинами, котрі пом'якшують його покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення основного покарання в розмірі наближеному до мінімального, котрий передбачений санкцією статті обвинувачення.

Запобіжний захід, з огляду на клопотання прокурора, ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання слід залишити без змін.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини провадження, його роль у вчиненні злочинів, його особу, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства є неможливим і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Разом з тим, врахувавши те, що ОСОБА_3 не судимий, визнав вину, має на утриманні неповнолітню дитину, що суд вважає обставинами, котрі пом'якшують його покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення основного покарання в розмірі наближеному до мінімального, котрий передбачений санкцією статті обвинувачення.

Запобіжний захід, з огляду на клопотання прокурора, ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання слід залишити без змін.

Крім того, з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно стягнути витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Накладений арешт на автомобіль марки «Опель Астра» р.н. НОМЕР_1 та мобільний телефон «Нокіа», серійний номер НОМЕР_2 слід залишити без змін з огляду на призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді конфіскації належного йому майна.

Речовий доказ, а саме ртуть металічна масою 20, 03 кг у металевому вогнегаснику червоного кольору, підлягає конфіскації як предмет контрабанди.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року), ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), та призначити йому за даними кримінальними правопорушенням покарання:

- за ч.3 ст.321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року) у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 до остаточного відбування покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_1 ухвалою суду від 19 вересня 2014 року, - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року), ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), та призначити йому за даними кримінальними правопорушенням покарання:

- за ч.3 ст.321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року) у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 до остаточного відбування покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_2 ухвалою суду від 19 вересня 2014 року, - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року), ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року) та призначити йому за даними кримінальними правопорушенням покарання:

- за ч.3 ст.321 КК України (в редакції Закону №875-V від 5.04.2007 року) у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 201 КК України (в редакції Закону №4025 - ІV від 15.11.2011 року), у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 до остаточного відбування покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди та конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_3 ухвалою суду від 19 вересня 2014 року, - залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 393,12 грн. стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частинах по 131, 04 грн. з кожного, в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Накладений арешт на автомобіль марки «Опель Астра» р.н. НОМЕР_1 та мобільний телефон «Нокіа», серійний номер НОМЕР_2 - залишити без змін.

Речовий доказ, а саме ртуть металічну масою 20, 03 кг у металевому вогнегаснику червоного кольору, - конфіскувати як предмет контрабанди.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя - підпис

Судді - 2 - ва підписи

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя П.П. Гуменний