Рішення № 41290491, 29.10.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10508/14-ц

ЗАОЧНЕ Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 жовтня 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2; третя особа Державна реєстраційна служба України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2. укладено Договір про надання споживчого кредиту №11072614000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 200000,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 07 листопада 2027 року або достроково зі сплатою 10,30 відсотків річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором, ОСОБА_2 (далі - Іпотекодавець) передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, місце знаходження: АДРЕСА_1, загальною площею 143,0 кв.м, житловою площею 90,3 кв.м., що підтверджується Іпотечним договором № б/н від 07 листопада 2006 року. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 07 листопада 2006 року, за реєстровим № 5061.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

08 грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

На підставі вказаного Договору до Позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту позичальника утворилась заборгованість у розмірі 2207059,94 грн., яка складається з 178562,00 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 1427246,06 грн. - заборгованість за кредитом; 97562,10 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 779813,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.0,00 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом.

Позивач зазначає, що він як новий кредитор та Іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки. Так, позивач зазначає, що ст.ст. 33, 36, 37 Законом України «Про іпотеку» та Договором іпотеки від 07.11.2006 року, визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та набуття Іпотекодержателем права власності на нього за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності. За умовами Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язувався не порушувати права Іпотекодержателя.

Позивача зазначає, що існують всі підстави для витребування від Іпотекодавця технічного паспорту та правовстановлюючого документу на предмет іпотеки (або їх дублікати).

Також через неможливість реалізувати права Іпотекодавця за відсутності ключів від квартири, позивач вважає, що існують всі підстави для їх витребування у відповідача та передачі позивачу.

Крім того, мешканці спірної квартири чинять перешкоду у доступі до предмета іпотеки, використовують квартиру для проживання, що є порушенням та обмеженням прав Іпотекодержателя.

Відповідно до вимог законодавства позивачем було направлено письмову вимогу про виконання зобов'язання, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимог про виселення мешканців (у зв'язку із зверненням стягнення) та вимогу про направлення Іпотекодержателю усієї наявної документації на предмет іпотеки разом з ключами.

Однак вимоги позивача не виконано.

Таким чином, позивач просить задовольнити вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на нього, припинення права власності відповідача на квартиру, виселення з квартири всіх мешканців, які зареєстровані та проживають в ній, витребування від відповідача технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, а також стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання сповіщався належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з'явився, про дату та місця проведення судового засідання сповіщався належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Представник третьої особи, Державної реєстраційної служби України, у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання третя особа сповіщалася належним чином.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11072614000 (далі за текстом - Кредитний договір).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 200000,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 07 листопада 2027 року або достроково зі сплатою 10,30 відсотків річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором, 07 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (далі за текстом - Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (далі за текстом - Іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №5065.

Згідно умов Договору іпотеки, Іпотекодавець передав у іпотеку нерухоме майно, а саме п`ятикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; загальна площа: 143,0 кв.м; житлова площа: 90,3 кв.м.

Відповідно до п. 1.5 Договору іпотеки, предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, 07.11.2006 року за реєстровим № 5061, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07.11.2006 року за №1697821.

Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано Банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ«УкрСиббанк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. На підставі вказаного договору до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги, яке виникло у ПАТ «УкрСиббанк» з Договору про надання споживчого кредиту № 11072614000 та Договору іпотеки від 07.11.2006 року укладених з відповідачем, у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом ( ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави зазначені в ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбаченого договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

На підставі наданих письмових доказі, судом встановлено, що ОСОБА_2 неналежно виконує умови Договору про надання споживчого кредиту № 11072614000 від 07.11.2006 року, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість яка станом на 27 листопада 2013 року, згідно розрахунків позивача, становить суму у розмірі 2207059,94 грн. та складається з:

- заборгованість за кредитом - 178562,00 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 1427246,06 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 97562,10 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 779813,87 грн.;

- заборгованість за комісією за користування кредитом - 0,00 грн.;

У зв'язку з невиконання ОСОБА_2 взятого на себе зобов'язання, Банком направлено на адресу відповідача письмову вимогу від 25.10.2013 року вих. №9122846, якою повідомлено останнього про порушення зобов'язання за Кредитним договором, виникнення простроченої заборгованості, з вимогою невідкладно погасити заборгованість або передати добровільно предмет іпотеки у власність Іпотекодержателя разом з усією правовстановлюючою документацією, ключами та технічним паспортом або оформити та передати предмет іпотеки у порядку, передбаченому ст.. 38 ЗУ «Про іпотеку» та довіреність на право отримати витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідку про склад сім`ї і дублікат правовстановлюючого документу.

Однак, у добровільному порядку вимоги позивача, відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншим кредиторами.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Згідно ст. 585 ЦК України, право застави виникає з моменту укладання договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 7 закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначені на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р. визначено, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р., при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав та у добровільному порядку відмовляється передати предмет іпотеки у власність Іпотекодержателя разом з усією правовстановлюючою документацією, ключами та технічним паспортом, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 346, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 572, 575, 585, 625 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», 109,116 ЖК України, ст.ст. 10,11, 57, 60, 88, 169, 212- 215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа Державна реєстраційна служба України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність - задовольнити у повному обсязі.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 2207059,94 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11072614000 від 07 листопада 2006, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,0 кв.м, житловою площею 90,3 кв.м., шляхом передачі Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ Київська обл., 01001) права власності на вказане майно.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (ЄДРПОУ: 34047020 місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) право власності на предмет іпотеки, а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,0 кв.м, житловою площею 90,3 кв.м.

Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,0 кв.м., житловою площею 90,3 кв.м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою.

Виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 143,0 кв.м., житловою площею 90,3 кв.м., ОСОБА_2 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.

Витребувати від ОСОБА_2 та передати ПАТ «Дельта Баню (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київські обл., 01001) технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя