Ухвала суду № 41289434, 03.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/27/14-ц 03.11.2014 03.11.2014 03.11.2014

Провадження №22-ц/784/2810/14

Головуючий першої інстанції: Орленко Л.О.

Категорія - Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2014 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Серебрякової Т.В.

Самчишиної Н.В.

із секретарем

судового засідання: Шпонарською О.Ю.

без участі:

учасників процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на окрему ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19. 08. 2014 р., у справі за

позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ( далі -ПАТ «Дельта Банк», або Банк) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

11. 01.2014 р. ПАТ «Дельта Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23.01.2014 р. відкрито провадження у справі за позовом Банку.

Наступною ухвалою того ж суду від 05.06.2014 р. в порядку сприяння, відповідно до приписів ч. 4 ст. 10 ЦПК України, витребувано докази по справі від Банку.

Зокрема, суд зобов'язав Банк до 12.06.2014 р. надати виписку з особового рахунку позичальника, протокол загальних зборів Банку на підтвердження факту його правонаступництва після ТОВ Комерційний банк «Дельта» у спірних правовідносинах, докази повідомлення позичальника про наявну заборгованість та розгорнутий розрахунок заборгованості із зазначенням її складових.

Посилаючись на невиконання цих приписів ухвали суду про витребування доказів Веселинівський районний суд Миколаївської області постановив окрему ухвалу від 19.08.2014 р. в порядку реагування на порушення Банком вимог закону, відповідно до приписів ст. 211 ЦПК України, з вимогою про притягнення, уповноваженого на участь у справі представника Банку, до дисциплінарної відповідальності.

В апеляційній скарзі на окрему ухвалу Банк ставить питання про її скасування, посилаючись на її незаконність.

Перевіряючи законність та обгрунтованість окремої ухвали в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Постановлюючи окрему ухвалу суд виходив з того, що ненадання доказів є підставою для такого процесуального реагування на порушення вимог суду, яке передбачене ст. 211 ЦПК України.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Згідно зі ст. 211 ЦПК України, окрема ухвала є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Така ухвала, відповідно до роз'яснення, яке міститься у п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. постановлюється за результатами розгляду справи після виявлення причини та умов, що сприяли вчиненню порушення закону.

Окремі ухвали можуть бути постановлені

і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття

провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за

наявності певних умов й до закінчення її розгляду.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

До того ж окрема ухвала повинна відповідати вимогам щодо змісту ухвал суду, зокрема положенням ст. 210 ЦПК України і бути обґрунтованою та мотивованою.

Вона може бути ухвалена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права громадян порушено.

Що стосується невиконання сторонами вимог процесуального закону щодо забезпечення позову, то процесуальні заходи реагування на ці неправомірні дії сторін процесу, визначаються відповідно до приписів ст.. ст. 133-137 ЦПК України.

Вони не пов'язані з метою реагування, передбаченою ст. 211 ЦПК України, оскільки в останньому випадку задачею суду є сприяння сторонам у забезпечення доказів, а не попередження порушень закону чи прав громадян, яке є метою окремої ухвали за результатами розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що окрема ухвала постановлена після невиконання, на думку суду, вимог ухвали щодо надання доказів за клопотанням представника відповідача.

В той же час, з наданих позивачем пояснень, статуту Банку, Правил здійснення операцій за картковими рахунками, виписки з рахунку приватного клієнта та інших додаткових документів вбачається, що ним надано достатньо доказів для з'ясування прав та обов'язків сторін і вирішення справи по суті заявлених вимог.

Що стосується достовірності, належності та допустимості цих доказів, то з'ясування цих питань є виключною компетенцією суду, шляхом належної їх оцінки, у відповідності до правил ст. 212 та вирішення інших питань при ухваленні рішення відповідно до приписів ст. 214 ЦПК України.

Судом першої інстанції у порушення зазначених положень закону не встановлено вказаних правових підстав для постановлення окремої ухвали.

Зазначене свідчить про невідповідність ухвали суду вимогам процесуального закону, що є підставою для її скасування у відповідності до приписів ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Окрему ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19. 08. 2014 р. - скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В.Самчишина

Т.В. Серебрякова