Ухвала суду № 412864, 26.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26.10.2006№5-150/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

КостенкаМ.І.,  Маринчак Н.Є.,  Усенко Є.А.,  Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представника позивача Таргонського І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу    Житомирської ОДПІ на рішення Господарського суду Житомирської області від05.04.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від20.09.2005 по справі№11/62 «НА»

за позовом   Відкритого акціонерного товариства «Біомедскло»

до                   Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ВАТ«Біомедскло», далі–ВАТ) звернувся до суду із позовними вимогами до ЖитомирськоїОДПІ (далі– ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від05.04.2005, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від20.09.2005 по справі№11/62 «НА позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення від09.01.2004 №17/23-01/224 про донарахування податку на прибуток в сумі 211700грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 211700грн. визнано недійсним.

Відповідач (ОДПІ) звернувся із касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, і просить рішення суду скасувати. В обґрунтування Скаржник зазначає, що суди невірно встановили настання першої події, порушивши ст.219Цивільного кодексу України в редакції 1963року, оскільки зі збігом боржника і кредитора в одній особі – припиняються зобов'язання.

Позивач (ВАТ) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що між ВАТ та ТОВТД«Укрбіомедскло» укладались різні договори, в яких сторони за договорами виступали як кредиторами так і боржниками. При цьому Позивач зазначає, що припинення зобов’язань можливе лише при зарахуванні однорічних зустрічних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї,  рішення судів першої та апеляційної інстанції, пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України від22.05.1997 №283 «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А згідно пп.5.2.1 ст.5 цього Закону - до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.8 цієї статті.

Відповідно в силу пп.11.2.1, п.11.2 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судами – ОДПІ проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ за період з 01.04.2002 по 30.06,2003, в результаті якої складений Актвід30.12.2003 №23-01/7427/04763746/0110 та зазначено про порушення пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3, пп.5.4.8 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, п.5.9 ст.5, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від22.05.1997 №283 «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2002рік». Та зазначено про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на 1469100грн. і заниження податку на прибуток в сумі211700грн. за ІІ-ІVкв.2002року; та заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування за Іпівріччя 2003року на 569300грн. і завищення оподатковуваного прибуток на 69100грн. І про що винесено податкове повідомлення-рішення від09.01.2004 №17/23-01/224, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 423400грн., в тому числі 211700грн. - основного платежу та 211700грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

за період із 01.04.2002 по 30.06.2004 Позивач укладав з ТОВ«Торговий дім «Укрбіомедскло» господарські договори не пов'язані між собою, де ВАТ«Біомедскло» виступало в якості як кредитора, так і боржника. При отриманні товарів (робіт, послуг) або при виданій передоплаті по операціях за цими договорами Позивачем визначались валові витрати, з врахуванням вимог пп.11.2.1, п.11.2 пп.11.3.1 п.11.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суди першої та апеляційної інстанцій, зазначивши норму ст.219Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963року), визначились, що посилання ОДПІ на те, що ВАТ«Біомедскло» визначало валові доходи та валові витрати не враховуючи вимог ст.219 ЦКУРСР(в редакції 1963року), є необґрунтованим, оскільки вказана норма передбачає, що збіг боржника та кредитора в одній особі настає внаслідок правонаступництва. Зобов'язання можуть припинятись збігом боржника та кредитора внаслідок злиття юридичних осіб або приєднання однієї юридичної особи до іншої, якщо в цих зобов'язаннях одна із них кредитор, а інша - боржник. Підставою виникнення всіх прав та обов'язків у нововиниклої юридичної особи є правонаступництво.

Відповідно суд касаційної інстанції погоджується із вказаним висновком судів, яки таким, що відповідає нормам матеріального права і зазначає, що ВАТ«Біомедскло» та ТОВ«Торговий дім «Укрбіомедскло» є різні юридичні особи та не являються правонаступниками один одного, а за таких обставин, відсутні правові підстави для застосування ДПІ в обґрунтування своїх заперечень ст.219 ЦКУРСР (в редакції 1963року).

З врахуванням викладених обставин суд касаційної інстанції вважає, що господарські суди обґрунтовано визнали недійсним рішення ЖитомирськоїОДПІ від09.01.2004 №17/23-01/224 про донарахування Позивачу податку на прибуток в сумі 211700грн. та штрафних санкцій в сумі 211700грн., а також поклали на ОДПІ витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином із рішенням Господарського суду Житомирської області від05.04.2005 та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від20.09.2005 по справі№11/62 «НА» суд касаційної інстанції погоджується повністю, так як суди правильно встановили та визнали доведеними обставини справи, дослідили докази та ухвалили рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від05.04.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від20.09.2005 по справі№11/62 «НА» залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                           О.В.Карась

Судді:                                                                      М.І.Костенко

                                                                                  Н.Є.Маринчак

                                                          Є.А.Усенко

                                                          Т.М.Шипуліна