Постанова № 41282208, 10.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 922/3083/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Дмитренко Т.О. (довіреність №6058-07/32 від 11.07.2014 року);

відповідач - Герус І.В. (довіреність №85/1158 від 30.12.2013 року),

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №3270Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2014 року

за позовом УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м.Харків

про стягнення 1626289,33 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень, квітень, травень, червень 2014 року в загальній сумі 1626289,33 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2014 р. по справі №922/3083/14 (суддя Яризько В.О.) позов задоволено.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в частині стягнення 375000 грн.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що Пенсійний фонд України не має повноважень на надіслання повідомлень про перерозподіл коштів, спрямованих на оплату витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а призначення платежу, здійсненого відповідачем, змінено не було. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова за реєстраційним номером №0747.

Відповідач підтвердив право за своїми працівниками на призначення пільгової пенсії за списком №2, відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

Посилаючись на п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., позивач зазначає, що відповідач повинен відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (по списку №2) в розмірі 100% фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

З 25.01.2011 року відповідачу кожного місяця нараховувалася сума для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачував вказані кошти, в результаті чого за ним утворилась заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачу, відповідно до п.6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року, були вручені повідомлення про необхідність перерахування коштів по заборгованості за виплачену та доставлену пільгову пенсію за списком №2 за період з березня 2014 року по червень 2014 року в загальній сумі 1626289,33 грн.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Відповідачем надано суду платіжні доручення №5518 від 26.06.2014 р., №4516 від 29.05.2014 р., №6292 від 29.07.2014 р. № 5518 від 26.06.2014р., № 4516 від 29.05.2014р. про сплату в загальній сумі 250000 грн. з призначенням платежу - виплата та доставка пільгових пенсій список № 2 за квітень 2014 р., а також надано копію платіжного доручення № 6292 від 29.07.2014р. про сплату 125000 грн. з призначенням платежу - виплата та доставка пільгових пенсій список № 2 за травень 2014 р., всього в сумі 375000 грн.

Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу та в судовому засіданні пояснив, що кошти в загальній сумі 375000 грн., які були сплачені відповідачем, зараховані позивачем в рахунок існуючої заборгованості в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, а саме за період вересень - жовтень 2011 року.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував часткову оплату відповідачем за оспорюваний період, на загальну суму 375000 грн., та заперечує проти зарахування сплачених ним коштів у загальній сумі 375000 грн. в рахунок погашення заборгованості за вересень - жовтень 2011 р., оскільки відповідач не отримував від позивача жодного повідомлення про розподіл сплачених коштів відповідно до п. 10.11 Інструкції.

Колегія суддів приймає до уваги наступне.

Згідно з п.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону №400, одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В пункті "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. «з» вказаного закону, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В пункті 6.4. Інструкції закріплено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком №8 до Інструкції (п. 6.5. Інструкції).

Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В матеріалах справи містяться довідки про фактично виплачені позивачем пенсії за спірний період на загальну суму 1626289,33 грн. (а.с.26-193 т.1, т.2).

На виконання п.6.4 Інструкції, позивач направив відповідачу повідомлення про необхідність перерахування коштів по заборгованості по виплаченій і доставленій пільговій пенсії за списком № 2 з розрахунками заборгованості по кожному пенсіонеру окремо, а саме:

повідомлення №773/1-03/32 від 17.03.2014 року з розрахунком платежів за березень 2014 р. у сумі 385911,66 грн. (а.с.16 т.1).

повідомлення №1042/1-03/32 від 14.04.2014 року з розрахунком платежів за квітень 2014 р. у сумі 456607,61 грн. (а.с.17 т.1).

повідомлення №1376/1-03/32 від 13.05.2014 року з розрахунком платежів за травень 2014 р. у сумі 451946,47 грн. (а.с.18 т.1).

повідомлення №1873/1-03/32 від 17.06.2014 року з розрахунком платежів за червень 2014 р. у сумі 331823,59 грн. (а.с. 19 т.1).

Вказані повідомлення отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідний запис на них.

Відповідач, в порушення п.6.8 Інструкції, зазначені в повідомленнях суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в добровільному порядку не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за березень-червень 2014 року складає 1626289,33 грн.

Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 988/18283, (далі-Порядок), передбачений механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження в тому числі і сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 5.2 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за видами платежів органи Пенсійного фонду проводять облік надходження сум платежів згідно з їх призначенням.

Відповідно до п. 5.4 Порядку, операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Проведення операцій з обліку сум платежів спеціалістом відділу обліку надходження платежів органів Пенсійного фонду здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій (п.1.3 Порядку).

Таким чином, сплачені відповідачем за платіжними дорученнями №5518 від 26.06.2014 р., №4516 від 29.05.2014 р., №6292 від 29.07.2014 р. № 5518 від 26.06.2014р., № 4516 від 29.05.2014р. кошти в розмірі 375000 грн. були внесені до картки особового рахунку платника для погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

Заборгованість відповідача перед позивачем по списку №2 станом на 01.01.2012 року складає 5250638,93 грн., про що свідчить акт звірки від 27.01.2012 року (а.с.102 т.1).

Станом на 01.01.2013 року заборгованість відповідача по списку №2 складає 9160826,48 грн., що підтверджується актом звірки від 20.01.2013 року (а.с.103 т.1).

Враховуючи існуючу заборгованість відповідача, сплачені за вказаними платіжними дорученнями кошти були автоматично зараховані для погашення боргу в порядку календарної черговості, а саме за вересень-жовтень 2011 року, що відповідає вимогам п.п.1.3, 5.4 Порядку.

Посилання відповідача на те, що позивачем було змінено призначення платежу, зазначене в платіжних дорученнях є безпідставним, оскільки сплачені відповідачем кошти були спрямовані на оплату саме сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за списком №2, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.97 т.1).

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що позивачем не було надіслано жодного повідомлення про розподіл сплачених коштів, відповідно до абз.2 п.10.11 та п.10 Інструкції.

Судова колегія враховує наступне.

Пунктом 10.11 Інструкції передбачено, що сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.

У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Таким чином, розділ 10 Інструкції регулює порядок нарахування та погашення пені.

Передбачений п.10.11 перерозподіл грошових коштів здійснюється в випадку нарахування фінансової санкції або пені та при наявності недоїмки зі сплати страхових внесків.

Предметом даного спору є саме сплата витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як самостійного виду платежу, порядок сплати якого регулюється розділом 6 Інструкції.

Отже, застосування розділу 10 Інструкції до спірних правовідносин є безпідставним.

Таким чином, доводи відповідача про необхідність здійснення перерозподілу коштів та направлення йому позивачем відповідного повідомлення, не приймаються до уваги колегією суддів.

З урахуванням викладеного, враховуючи непогашення відповідачем суми боргу в добровільному порядку, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1626289,33 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень-червень 2014 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2014 року у справі № 922/3083/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2014 року по справі №922/3083/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/3083/14 підписано 10.11.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.