Ухвала суду № 41281743, 30.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 668/7524/14-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Головко О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 10 червня 2014 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Кондратюк С.С. (далі - заявник, ДВС) звернувся до суду із поданням, в якому просить суд змінити порядок та спосіб виконання постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-3344/10, шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона (далі - УПФУ, боржник, відповідач) нарахованої ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 08 травня 2010 року, у сумі - 34 290,99 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 10 червня 2014 року подання відділу ДВС - задоволено.

Суд, змінив спосіб та порядок виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона №2а-3344/10, шляхом стягнення з УПФУ нарахованої ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 08 травня 2010 року, у розмірі 34 290,99 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, УПФУ звернулось з апеляційною скаргою.

УПФУ, оскаржуючи ухвалу суду посилалося на те, що вона винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання.

У зв'язку з тим, що сторони не заявили про своє бажання брати участь у розгляді справи в апеляційному суді, справа розглянута відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Задовольняючи подання ДВС, суд першої інстанції виходив з того, що є обставини, що роблять виконання рішення суду неможливим, оскільки боржником нараховане позивачу пенсію у розмірі 34 290,99 грн. за постановою суду, яка фактично не виконана в частині виплати вказаних коштів, у зв'язку з відсутністю фінансування.

Державний виконавець позбавлений засобів для примусового виконання постанови, а запропонований спосіб виконання постанови шляхом стягнення відповідає встановленим обставинам справи, спрямований на захист порушених конституційних прав стягувача, не змінює змісту зобов'язання, а тому відповідно до ст.263 КАС України є всі підстави для задоволення подання.

Аналіз законодавчих норм, на думку колегії суддів свідчить про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим помилково задовольнив подання та змінив порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення вказаних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 01 грудня 2010 року, зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 вересня 2010 року у відповідності з вимогами ст.ст. 49-50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком основної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком (а.с.15-17).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року змінено дату, з якої необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 - з 08 травня 2010 року (а.с.26-27).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2013 року вказані рішення залишені без змін (а.с.51-52).

За приписами п.2 ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п.2 ч.2 ст.162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 01 грудня 2010 року та наведених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що зобов'язання, покладені на відповідача є позовними вимогами які обрані як захист порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин, заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття вказаної постанови.

Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, ст. 223 КАС України).

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Крім того, ч.1 ст.263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Аналіз оскаржуваної ухвали суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Суворовського районного суду м. Херсона прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню на підставі ст.202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні - задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 10 червня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Кондратюка С.С. про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про перерахунок пенсії - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова